YaChudo

Едіт Скоб

Переглядів: 0. Оновлено 24.10.2026.

Едіт Скоб
фр. Édith Scob
Едіт Скоб. Лютий 2013 року
Ім'я при народженніЕдіт Скобельцина
Дата народження21 жовтня 1937[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце народженняПариж, Франція
Дата смерті26 червня 2019[4][5][…] (81 рік) Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце смертіПариж, Франція[4] або XI округ Парижа, Париж, Франція[7] Редагувати інформацію у Вікіданих
ГромадянствоФранція Франція
Професіяакторка
Роки активності1958 — наш час
IMDbID 0778568 Редагувати інформацію у Вікіданих
Едіт Скоб у Вікісховищі

Еді́т Скоб (фр. Édith Scob; 21 жовтня 1937, Париж, Франція — 26 червня 2019) — французька театральна та акторка кіно і телебачення. Дворазова номінантка на здобуття кінопремії «Сезар» (у 2009 і 2013 роках) в категорії Найкраща акторка другого плану .

Біографія

Едіт Скоб онука російського генерала Добровольчої армії Володимира Скобельцина[8]. У 1976-у році, разом з чоловіком — композитором Жоржем Апергісом, створила в містечку Баньоле під Парижем експериментальну Майстерню театру і музики (ATEM). Активно знімається на телебаченні.

Кар'єра в кіно

Як акторку Едіт Скоб відкрив кінорежисер Жорж Франжю (Головою об стіну, 1958, Очі без обличчя, 1959). Згодом її запрошували у свої фільми Луїс Бунюель, Андре Кайят, Жак Ріветт, Ів Буассе, Жульєн Дювів'є, Анджей Жулавський, Рауль Руїс, Жан-Поль Раппно, Педру Кошта, Патріс Леконт, Леос Каракс, Олів'є Ассаяс, П'єр Рішар, Крістоф Ганс, Габріель Агійон та інші відомі кінорежисери.

Фільмографія (вибіркова)

Загалом фільмографія Едіт Скоб нараховує понад 100 кіно-, телефільмів та серіалів, у яких вона знімалася[9].

  • 1957 — Людина в непромокальному плащі / L'Homme à l'imperméable
  • 1958 — Головою об стіну / La Tête contre les murs
  • 1960 — Очі без обличчя / Les Yeux sans visage
  • 1961 — Убивця з телефонного довідника / L'assassin est dans l'annuaire
  • 1962 — Спекотний суд / La Chambre ardente
  • 1962 — Човен Еміля / Le Bateau d'Émile
  • 1965 — Самозванець Тома / Thomas l'imposteur
  • 1966 — Жанна на багатті / Jeanne au bûcher — Жанна д'Арк
  • 1969 — Чумацький шлях / La Voie lactée
  • 1972 — Стара діва / La Vieille Fille
  • 1976 — Акробат / L'Acrobate
  • 1977 — Кожному своє пекло / À chacun son enfer
  • 1982 — Тисяча мільярдів доларів / Mille milliards de dollars
  • 1983 — Убивче літо / L'été meurtrier
  • 1989 — Радіо Ворон / Radio Corbeau
  • 1991 — Мріяти не шкідливо / On peut toujours rêver
  • 1991 — Коханці з Нового мосту / Les Amants du Pont-Neuf
  • 1993 — Психи на волі / La Cavale des fous
  • 1995 — Світ знизу / Casa de Lava
  • 1999 — Віднайдений час / Le Temps retrouvé
  • 1999 — Вірність / La Fidelite
  • 2001 — Сильні душі / Les Âmes fortes
  • 2001 — Братство вовка / Le Pacte des loups — графиня де Моранжья
  • 2001 — Відок / Vidocq — Сільвія, власниця бордель
  • 2002 — Бригада по-французьки / La Mentale
  • 2003 — Щасливої дороги! / Bon Voyage — мадам Арбісот
  • 2003 — Той день / Ce jour-là
  • 2005 — Безіменний палець / L'Annulaire
  • 2007 — Кадрове питання / La Question humaine
  • 2008 — Літній час / L'heure d'été
  • 2008 — Я тебе з'їм / фр. Je te mangerais
  • 2012 — Корпорація «Святі мотори» / Holy Motors'
  • 2013 — Наприклад, Електра / Par exemple, Électre
  • 2014 — Інша Боварі / Gemma Bovery — мадам де Брессіньї
  • 2015 — Сім'я в оренду / Une famille à louer — мадам Деляланд
  • 2016 — Майбутнє / L'avenir — Іветта

Робота в театрі

У театрі Едіт Скоб працювала з Антуаном Вітезом, Клодом Режі, Люком Бонді та ін., грала в п'єсах Шекспіра, Мольєра, Ібсена, Чехова, С. Беккета, Ж. Ануя, Томаса Бернгарда. Виступала як режисер (Молодець Марини Цветаєвої на Авіньйонському фестивалі (1993), та ін.).

Визнання

Нагороди та номінації Едіт Скоб[10]
Рік Категорія/Нагорода Фільм Результат
Премія «Сезар»
2009 Найкраща акторка другого плану Літній час Номінація
2013 Корпорація «Святі мотори» Номінація

Примітки

  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #1061564967 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ SNAC — 2010.
  3. ↑ Filmportal.de — 2005.
  4. ↑ а б в Mort de l'actrice Edith Scob, un visage familier du cinéma — 2019.
  5. ↑ а б GeneaStar
  6. ↑ а б Roglo — 1997. — 10000000 екз.
  7. ↑ Fichier des personnes décédées mirror
  8. ↑ Edith Scob: des yeux saphir et… un visage, sur Cinécinéma Classic [Архівовано 4 лютого 2017 у Wayback Machine.](фр.)
  9. ↑ Edith Scob: Sa filmographie (films et séries) [Архівовано 14 квітня 2016 у Wayback Machine.] на AlloCiné
  10. ↑ Нагороди та номінації Едіт Скоб на сайті IMDb(англ.)

Посилання


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).