YaChudo

Шеварднадзе Едуард Амвросійович

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шеварднадзе (прізвище).
Едуард Амвросійович Шеварднадзе
груз. ედუარდ ამბროსის ძე შევარდნაძე
Прапор
Прапор
 Перший секретар ЦК КП Грузії
28 вересня 1972 — 2 липня 1985
Попередник: Василь Мжаванадзе
Наступник: Джумбер Патіашвілі
Прапор
Прапор
 2-й Президент Грузії
25 листопада 1995 — 23 листопада 2003
Попередник: Звіад Гамсахурдіа
Наступник: Ніно Бурджанадзе
 
Ім'я при народженні: груз. ედუარდ შევარდნაძე
рос. Эдуард Амвросиевич Шеварднадзе Редагувати інформацію у Вікіданих
Народження: 25 січня 1928[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Маматі, Ланчхтський муніципалітет, Гурія, Грузія Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть: 7 липня 2014[4][5][…] (86 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Тбілісі, Грузія[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Поховання: Крцанісіd Редагувати інформацію у Вікіданих
Національність: грузин
Країна: СРСР СРСР→Грузія Грузія
Релігія: православ'я і Грузинська православна церква Редагувати інформацію у Вікіданих
Освіта: Кутаїський педагогічний інститут ім. Цулукідзе
Партія: КПРС
Батько: Амвросій Георгійович Шеварднадзе
Шлюб: Нанулі Ражденовна Шеварднадзе (Цагарейшвілі) (1929—2004)
Діти: син: Паата
дочка: Манана
Автограф:
Нагороди:
Золотий Олімпійський орден орден Святого Михайла і Святого Георгія
Герой Соціалістичної Праці
орден Леніна орден Леніна орден Леніна орден Леніна орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Вітчизняної війни I ступеня орден Трудового Червоного Прапора медаль «За трудову доблесть» медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» медаль «За відмінну службу з охорони громадського порядку» Великий хрест особливого ступеня ордена «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина» орден князя Ярослава Мудрого I ступеня орден «Незалежність» орден Турецької Республіки
Заслужений працівник МВС
Order of Outstanding Merit Орден Святого Месропа Маштоца

почесний громадянин Тбілісі

 Order of Bethlehem Орден «За заслуги перед Федеративною Республикою Німеччина»

honorary doctor of Baku State Universityd

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Висловлювання у Вікіцитатах

Едуа́рд Амвросійович Шевардна́дзе (груз. ედუარდ შევარდნაძე; Эдуа́рд Амбро́сис дзе Шевардна́дзе; 25 січня 1928, Маматі, Грузинська РСР, СРСР — 7 липня 2014, Тбілісі, Грузія) — політичний діяч СРСР та Грузії, дипломат. Член Комуністичної партія Грузії (СРСР). Президент Грузії у 1992—2003 роках, перший секретар ЦК КП Грузії (1972—1985), міністр закордонних справ СРСР з 1985 по 1990, перший секретар ЦК комсомолу Грузії (1957—1961), міністр закордонних справ СРСР (1985—1990). Герой Соціалістичної праці (26.02.1981). Близький соратник Михайла Горбачова.

Член ЦК КПРС у 1976—1991 роках. Кандидат у члени Політбюро ЦК КПРС з 27 листопада 1978 по 1 липня 1985 року. Член Політбюро ЦК КПРС з 1 липня 1985 по 13 липня 1990 року. Депутат Верховної Ради СРСР 9—11-го скликань.

Життєпис

Народився в родині педагога Шеварднадзе Амвросія Георгійовича в селі Маматі Ланчхутського району. Старший брат Акакій загинув в 1941 під час оборони Берестя. Закінчив Тбіліський медичний технікум.

Трудову діяльність розпочав в 1946 році інструктором, а потім завідувачем відділу кадрів і оргінструкторською роботою Орджонікідзевського районного комітету комсомолу в Тбілісі.

Член ВКП(б) з 1948 року.

У період з 1949 по 1951 роки Шеварднадзе був слухачем дворічної партійної школи при ЦК КП (б) Грузії, після закінчення якої став інструктором ЦК ЛКСМ Грузії. У 1952 році обраний секретарем, потім другим секретарем Кутаїського обкому ЛКСМ Грузинської РСР, а в 1953 році — першим секретарем Кутаїського міського ЛКСМ Грузинської РСР.

У 1956—1957 роках — другий секретар ЦК ЛКСМ Грузії. З 1957 до 1961 року — перший секретар ЦК комсомолу Грузії.

У 1959 році закінчив заочно Кутаїський державний педагогічний інститут імені Цулукідзе за фахом «історія».

З 1961 по 1963 рік — 1-й секретар Мцхетського районного комітету КП Грузії, з 1963 по 1964 рік — 1-й секретар Первомайського районного комітету КП Грузії міста Тбілісі.

З 1964 по 1965 рік — перший заступник міністра охорони громадського порядку, з 1965 по 1968 рік — міністр охорони громадського порядку Грузинської РСР. З 1968 по 1972 рік — міністр внутрішніх справ Грузинської РСР.

У 1972 році був першим секретарем Тбіліського міського комітету КП Грузії.

З 29 вересня 1972 по 6 липня 1985 року — 1-й секретар ЦК Комуністичної партії.

У період керівництва Шеварднадзе Грузія стала майданчиком для сміливих культурних експериментів, які часто виходили за межі радянської цензури. Зокрема, за його підтримки у березні 1980 року в Тбілісі відбувся перший в СРСР офіційний масштабний рок-фестиваль «Весняні ритми. Тбілісі-80». Попри гучний ідеологічний скандал навколо виступу гурту «Аквариум», проведення заходу такого рівня зміцнило репутацію Шеварднадзе як гнучкого та прогресивного політика.

2 липня 1985 року Шеварднадзе був призначений на посаду міністра закордонних справ СРСР, замінивши на цьому посту Андрія Громико. Працював міністром до 20 грудня 1990 року.

З 19 листопада по 26 грудня 1991 року — міністр зовнішніх відносин СРСР.

У травні 1991 року у Грузії відбулись перші загальні президентські вибори, на яких президентом було обрано дисидента Звіада Гамсахурдіа. Через рік, у січні 1992, внаслідок державного перевороту у Грузії (1991—1992) останнього було усунуто від влади Військовою радою Грузії, що скасувала також і власне пост президента.

1992 року із Росії до Грузії повернувся Едуард Шеварднадзе, якого парламент країни обрав главою держави. У серпні 1995 парламент Грузії прийняв Конституцію, відповідно до якої главою держави є президент, що обирається загальним прямим голосуванням.

5 листопада того ж року одночасно було проведено парламентські та президентські вибори. Президентом країни став Едуард Шеварднадзе.

2000 року був переобраний на другий термін.

23 листопада 2003 був змушений подати у відставку внаслідок Трояндової революції, мирних протестів у Грузії, листопада 2003 по січень 2004. Причиною початку протестів стали масові фальсифікації парламентських виборів.

Смерть та похорон

7 липня 2014 року о 12:00 після тяжкої тривалої хвороби Едуард Шеварднадзе помер на 87-му році життя у своїй тбіліській резиденції в Крцанісі.[7][8]

Відспівування відбулося 11 липня у Соборі Святої Трійці у Тбілісі, був похований 13 липня 2014 року поряд із могилою дружини на території парку резиденції у Крцанісі, де Шеварднадзе жив останні роки.[9][10]

Сім'я

Дружина - Шеварднадзе (до шлюбу Цагарейшвілі) Нанули Ражденівна (1929-2004). Протягом 35 років вона займалася журналістикою, була керівником міжнародної асоціації «Жінки Грузії за мир та життя» [11] .

  • Син Паата - юрист, працює в штаб-квартирі ЮНЕСКО в Парижі [12] .
  • Дочка Манана працює на грузинському телебаченні [12] .
    • Внучка Маріам.
    • Внучка Нанули.

Кіновтілення

Сергій Барковський у серіалі «НДР» (2024).

Нагороди

СРСР

Грузія

Вірменія

Велика Британія

Туречинна

Україна

  • Орден князя Ярослава Мудрого I ступеня (1 жовтня 1999) — за визначний особистий внесок у розвиток співробітництва між Україною і Грузією, зміцнення дружби між українським та грузинським народами[17] (нагороджений Леонідом Кучмою)

Примітки

  1. ↑ Шеварднадзе Эдуард Амвросиевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ Discogs — 2000.
  4. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118996959 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. ↑ Brockhaus Enzyklopädie — F.A. Brockhaus, 1796.
  6. ↑ Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с.
  7. ↑ На 87-м году жизни в Тбилиси скончался экс-президент Грузии Эдуард Шеварднадзе. Архів оригіналу за 8 липня 2014. Процитовано 7 липня 2014.
  8. ↑ В Тбилиси началась гражданская панихида по Эдуарду Шеварднадзе. Архів оригіналу за 11 липня 2014. Процитовано 10 липня 2014.
  9. ↑ В Тбилиси началась гражданская панихида по Эдуарду Шеварднадзе. Архів оригіналу за 11 липня 2014. Процитовано 10 липня 2014.
  10. ↑ Экс-президента Грузии Шеварднадзе похоронили в Тбилиси. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 13 липня 2014.
  11. ↑ Умерла жена экс-президента Грузии Нанули Шеварднадзе — Новые Известия. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 29 червня 2012. {{cite web}}: символ нерозривного пробілу в |title= на позиції 53 (довідка)
  12. ↑ а б Софико Шеварднадзе о личной жизни. Архів оригіналу за 27 липня 2012. Процитовано 29 червня 2012.
  13. ↑ Эхо Москвы :: Персоны / Софико Шеварднадзе. Эхо Москвы. Архів оригіналу за 17 грудня 2015. Процитовано 16 грудня 2015.
  14. ↑ Гордость нашего города // Мерія Тбілісі(рос.)
  15. ↑ [Офіційний сайт мерії Єревана. Список почесних громадян Єревана , , (вірм.). Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 30 травня 2016. Офіційний сайт мерії Єревана. Список почесних громадян Єревана (вірм.), (англ.), (рос.)]
  16. ↑ Dostluk İlişkilerine Katkının Altın Sembolü: Devlet ve Cumhuriyet Nişanları (Turkish) – The Gold Symbol Contribution of Friendly Relations : State and Republic Orders. Haberler.com. 2013–02. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 25 лютого 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  17. ↑ Указ Президента України від 1 жовтня 1999 року № 1257/99 «Про нагородження відзнакою Президента України "Орден князя Ярослава Мудрого"»

Література

  • М. М. Білоусов. Шеварднадзе Едуард Амвросійович // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / ред. кол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004. — Т. 2 : М — Я. — 812 с. — ISBN 966-316-045-4.
  • M. Дорошко. Шеварднадзе Едуард Амвросійович // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.781 ISBN 978-966-611-818-2

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).