Едмон Одран
| Едмон Одран | |
|---|---|
| Edmond Audran | |
 | |
| Едмон Одран, фотографія П'єра Петі, Національна бібліотека Франції | |
| Основна інформація | |
| Повне ім'я | фр. Achille Edmond Audran  |
| Дата народження | 11 квітня 1842 |
| Місце народження | Ліон |
| Дата смерті | 17 серпня 1901 (59 років) |
| Місце смерті | Тьєрсевіль |
| Поховання | Cimetière de Montmartre - Division 28d |
| Громадянство |  Франція |
| Професія | композитор, органіст, диригент |
| Освіта | Niedermeyer school in Parisd |
| Вчителі | Жюль Дюпрато |
| Інструменти | орган |
| Жанр | оперета |
| Magnum opus | Les noces d'Olivetted, Le grand mogold і La mascotted |
| Батько | Marius Audrand |
 Файли у Вікісховищі | |
Едмон Одран (11 квітня 1842, Ліон — 17 серпня 1901, Тьєрсевіль) — французький композитор, органіст і диригент.
Біографія
Музичну освіту отримав у Паризькій школі духовної музики Л. Нідермайєра, був учнем Каміля Сен-Санса. У 1861 році очолив капелу при церкві св. Жозефа в Марселі. З 1879 року працював композитором в Парижі. Відомий передусім своїми оперетами, широке визнання йому принесла оперета «Маскотта». Вважається одним з останніх представників французької класичної оперети, творчими принципами близький до Шарля Лекока[1].
Твори
Творчий доробок нараховує 38 музично-сценічних творів, серед них[1]:
- Опера «Фотіс» (1896)
- Оперети:
- «Великий могол» (1867)
- «Маскотта» (1880)
- «Жульєтта Нарбонська» (1882, за комедією Шекспіра «Все добре, що добре закінчується»)
- «Дядько Селестен» (1891)
- «Герцогиня Феррарська» (1895)
- «Лялечка» (1896)
Також писав духовну музику, пісні.
Примітки
- ↑ а б Вайнкоп, 1982, с. 106.
Джерела
- Вайнкоп Ю., Гисун И. Краткий баиографический словарь композиторов. — 5-е изд., испр., доп. — Л. : Музыка, 1982. — 200 с.
Посилання
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).