Егуд

Егу́д (івр. אֵהוּד בֶּן‑גֵּרָא — Егу́д син Ґе́ри) — біблійний персонаж, син ємінеянина Ґери, суддя Ізраїлю. Згадується в Старому Заповіті, в «Книзі Суддів» (Суд. 3.12-31). Коли ізраїльський народ почав грішити, Бог вирішив його покарати: Він зміцнив їх ворога моавітянського царя Еґлона, а також дозволив аммонітянам і амалекітянам захопити Місто пальм (Єрихон). Ізраїльтяни були під владою моавітян вісімнадцять років. Коли ізраїльтяни розкаялись Господь послав їм рятівника Егуда, що був шульгою. Ізраїльтяни послали дарунок моавітянському царю через Егуда. У Егуда на поясі висів меч довжиною один лікоть, що був гострий з обох сторін. Коли Еґлон отримав дарунок Егуд дійшов до Ґілґалу, а потім повернувся до царя і сказав, що у нього є таємна справа до нього. Еґлон відіслав усіх і зайшов з Егудом в прохолодну го́рницю. Там Егуд і вбив товстого і неповорткого царя мечем, що витяг лівою рукою, і втік закривши двері горниці. Це перша згадка в Біблії про таке явище, як ліворукість.

Джерела

http://www.publiclibrary.ru/readers/otlichnik/interest-levsha.htm [Архівовано 4 січня 2012 у Wayback Machine.]
Книга Суддів [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]