Еготелові
| ?Еготелові | |
|---|---|
 Еготело смугастоголовий (Aegotheles bennettii) | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Дрімлюгоподібні (Caprimulgiformes) |
| Родина: | Еготелові (Aegothelidae) Bonaparte, 1853 |
| Види | |
| Див. текст | |
| Синоніми | |
| Megaegotheles | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Aegothelidae |
 Віківиди: | Aegothelidae |
 EOL: | 1589 |
 ITIS: | 177957 |
 NCBI: | 48275 |
| Fossilworks: | 39411 |
Еготелові[1] (Aegothelidae) — родина невеликих нічних птахів ряду дрімлюгоподібних.
Поширення
Більшість видів поширені в Новій Гвінеї. Деякі види трапляються також в Австралії, на Молуккських островах і Новій Каледонії. Новозеландські види вимерли.
Опис
Комахоїдні птахи, що полюють в основному в повітрі, але іноді й на землі. Їхнє оперення м'яке, коричневого і блідого відтінків. Вони мають досить невеликі, слабкі ноги (але більші й міцніші, ніж у дрімлюг). Крила короткі. Хвіст довгий і заокруглений.
Систематика
Дослідження 2003 року аналізу мітохондріальної ДНК послідовності цитохрому б і АТФази субодиниці 8 показують, що слід визнати 11 живих видів з цієї родини, плюс один, що вимер на початку другого тисячоліття нашої ери[2]. Вони є виключно австралазійською групою, але близькі родичі знаходять по всій Євразії в кінці палеогену .
Види
- Рід Quipollornis (викопний; міоцен, Новий Південний Уельс)
- Рід Aegotheles — еготело
- Aegotheles novaezealandiae (доісторичний; раніше Megaegotheles)
- Aegotheles savesi — еготело новокаледонський
- Aegotheles insignis — еготело великий
- Aegotheles tatei — татеї
- Aegotheles crinifrons — еготело молуцький
- Aegotheles cristatus — еготело австралійський
- Aegotheles bennettii — еготело смугастоголовий
- Aegotheles wallacii — еготело темнокрилий
- Aegotheles archboldi — еготело плямистокрилий
- Aegotheles albertisi — еготело гірський
- Aegotheles affinis
Примітки
- ↑ Фесенко Г. В. (2016). Вітчизняна номенклатура надродового рівня птахів світу. Вісник Національного науково-природничого музею. 14: 73—85.
- ↑ Holdaway R. N., Jones M. D., Beaven Athfield N. R. Late Holocene extinction of the New Zealand owlet-nightjar Aegotheles novaezealandiae // Journal of The Toyal Sociaty of New Zeland. — 2002. — Vol. 32. — P. 653—667.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).