Евікція

Евікція (лат. evictio, від evincere — витребувати, перебороти, подолати, перемогти) — в цивільному праві позбавлення покупця володіння купленою річчю за судовим рішенням на підставі речового позову власника чи уповноваженої ним особи^[1].

В Англії і США під евікцією найчастіше розуміється не витребування майна, а примусове виселення з соціального, службового чи іншого тимчасового житла разом з членами сім'ї та іншими співмешканцями.

• Віндикація

• Евікція // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.

• Евікція [Архівовано 30 липня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1999. — Т. 2 : Д — Й. — 741 с. — ISBN 966-7492-02-8.