YaChudo

Евольвента

Переглядів: 0. Оновлено 08.11.2026.

Приклад побудови евольвенти кривої

Евольвента (від лат. evolvens — що розгортає) плоскої лінії L {\displaystyle L}  — це лінія L ∗ {\displaystyle L_{*}} , по відношенню до якої L {\displaystyle L} є еволютою. Іншими словами, це крива, що описується кінцем гнучкої нерозтяжної нитки закріпленої в деякій точці, що змотується з плоскої кривої.

Рівняння евольвенти

Якщо лінія l {\displaystyle l} задана рівнянням r ¯ = r ¯ ( s )   {\displaystyle {\bar {r}}={\bar {r}}(s)\ } ( s {\displaystyle s}  — параметр довжини кривої), то рівняння властивості її евольвенти має вигляд

ψ ¯ = r ¯ + ( α − s ) r ¯ ˙ {\displaystyle {\bar {\psi }}={\bar {r}}+(\alpha -s){\dot {\bar {r}}}} ,

де α {\displaystyle \alpha }  — довільний параметр.

Для параметрично заданої кривої ( x ( t ) , y ( t ) ) {\displaystyle (x(t),y(t))} рівняння евольвенти

X ( t ) = x ( t ) − x ′ ( t ) x ′ ( t ) 2 + y ′ ( t ) 2 ∫ a t x ′ ( t ) 2 + y ′ ( t ) 2 d t {\displaystyle X(t)=x(t)-{\frac {x'(t)}{\sqrt {x'(t)^{2}+y'(t)^{2}}}}\int _{a}^{t}{\sqrt {x'(t)^{2}+y'(t)^{2}}}\,dt}
Y ( t ) = y ( t ) − y ( t ) ′ x ′ ( t ) 2 + y ′ ( t ) 2 ∫ a t x ′ ( t ) 2 + y ′ ( t ) 2 d t {\displaystyle Y(t)=y(t)-{\frac {y(t)'}{\sqrt {x'(t)^{2}+y'(t)^{2}}}}\int _{a}^{t}{\sqrt {x'(t)^{2}+y'(t)^{2}}}\,dt}

Приклад

Анімація побудови евольвенти кола

Евольвентою кола є спіралеподібна крива, котра описується кінцем гнучкої нерозтяжної нитки, що змотується з кола заданого радіуса. Рівняння евольвенти кола мають вигляд:

  x = r ( cos ⁡ ( t ) + t sin ⁡ ( t ) ) {\displaystyle ~x=r(\cos(t)+t\sin(t))}
  y = r ( sin ⁡ ( t ) − t cos ⁡ ( t ) ) {\displaystyle ~y=r(\sin(t)-t\cos(t))}

де t {\displaystyle t}  — кут положення на колі точки дотику нитки до кола, a r {\displaystyle r}  — радіус кола.

Побудова евольвенти кола заданого діаметра

Евольвента кола

Задане коло з діаметром d {\displaystyle d\!} , з центром в точці o {\displaystyle o\!} . Дане коло ділимо на дванадцять рівних частин. В точках 2, 3, 4. проводимо дотичні до кола, спрямовані в один бік. Точки евольвенти знаходимо виходячи з того, що при розгортанні кола точка B 2 {\displaystyle B^{2}\!} , повинна розміщатись від точки 2 на відстані, рівній довжині дуги між точками 1 і 2, а точка B 3 {\displaystyle B^{3}\!} , повинна розміщатись від точки 3 на відстані, рівній довжині дуги між точками 1 і 3 (дві довжини попередньої дуги), і так далі

Точне розташування точок евольвенти отримаємо, відкладаючи по дотичних довжини відповідних дуг. Довжину дуги між точками 1 і 2 визначається за формулою

a = π d m , {\displaystyle a={\frac {\pi d}{m}},\!}

де d {\displaystyle d\!}  — діаметр кола; m {\displaystyle m\!}  — число частин, на яке розділено коло.

Отримавши низку точок евольвенти сполучаємо їх плавною лінією.

В даному випадку коло з діаметром d {\displaystyle d\!} є еволютою до цієї евольвенти.

Застосування

У техніці форму евольвенти кола мають:

У системах автоматизованого проектування іноді використовують кубічні криві Безьє для наближеного опису евольвентних кривих у евольвентних зачепленнях.[1][2]

Див. також

Примітки

  1. ↑ Higuchi, Fumitaka; Gofuku, Shuuichi; Maekawa, Takashi; Mukundan, Harish; Patrikalakis, Nicholas M. (1 вересня 2007). Approximation of involute curves for CAD-system processing. Engineering with Computers (англ.). Т. 23, № 3. с. 207—214. doi:10.1007/s00366-007-0060-3. ISSN 1435-5663. Процитовано 12 лютого 2023.
  2. ↑ Gear Drawing with Bézier Curves. www.arc.id.au. Процитовано 12 лютого 2023.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).