Евкриптит
| Евкриптит | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[1]  |
| Абревіатура | Ecp[2] |
| Хімічна формула | LiAlSiO₄ |
| Nickel-Strunz 8 | VIII/A.01[3] |
| Nickel-Strunz 10 | 9.AA.05[4] |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | тригональна сингонія |
| Вид симетрії | гексагональна-трапецоедричнаd |
| Просторова група | space group P6₄22d[5] |
| Твердість | 6,5 |
| Колір риси | білий |
| Густина | 2688,98 кілограм на кубічний метр[6] |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | ев-d[7], секретність (давньогрецька мова)[7] |
| Типова місцевість | Fillow quarryd[7] |
 Евкриптит у Вікісховищі | |
Евкриптит[8] — мінерал, алюмосилікат літію із формулою LiAlSiO4. Він кристалізується в тригонально-ромбоедричній кристалічній системі. Зазвичай має зернисту або масивну форму і може псевдоморфно замінювати сподумен. Має крихкий до конхоїдального злам і нечіткий розкол.
Колір — від прозорого до напівпрозорого і змінюється від безбарвного до білого до коричневого.
Твердість за Моосом 6,5, питома вага 2,67.
Оптично одновісний позитивний із значеннями показника заломлення nω = 1,570 — 1,573 і nε = 1,583 — 1,587.
Типові прояви спостерігаються в багатих на літій пегматитах в асоціації з альбітом, сподуменом, петалітом, амблігонітом, лепідолітом і кварцом.
Евкриптит виникає як вторинний продукт зміни сподумену.
Вперше мінерал було описано в 1880 році, за знахідкою в типовій місцевості Бранчвілл, штат Коннектикут. Назва походить від давньогрецьких слів εὐ [ев] — «добрий» або «прекрасний» і κρυπτός [криптос] — «прихований» або «таємний», тобто добре прихований. Назва пов'язана з тим, що евкриптит зазвичай зустрічається в тісному зрощенні з альбітом і тому важко піддається аналізу.
Примітки
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Штрунц Г., Теннісон К. Mineralogische Tabellen : Eine Klassifizierung der Mineralien auf kristallchemischer Grundlage, mit einer Einfuhrung in die Kristallchemie — 8 — Лейпциг: Akademische Verlagsgesellschaft, 1982.
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2009) — 2009.
- ↑ https://www.crystallography.net/cod/9000367.html
- ↑ (unspecified title) — doi:10.1063/1.4812323
- ↑ а б в Дана Е. С., Brush G. J. On the mineral locality at Branchville, Connecticut: Fourth paper // American Journal of Science — 1880. — Т. 20 (120). — С. 258–285.
- ↑ Г. Кульчицька, Д. Черниш, Л. Сєтая. Українська номенклатура мінералів / відп. ред. О. Пономаренко. — К. : Академперіодика, 2022. — С. 129. — ISBN 978-966-360-463-3.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).