Евкатастрофа
Евкатастрофа — це раптовий поворот подій у сюжеті, який гарантує, що головний герой уникне якоїсь жахливої, неминучого фатального кінця[1]. Цю концепцію сформулював філолог і письменник жанру фентезі Дж. Р. Р. Толкін у своєму есе «Про чарівні історії» ("On Fairy-Stories"), заснованому на лекції 1939 року. З того часу цей термін почали використовувати й інші автори, а також науковці.
Походження
Філолог і автор фентезі Дж. Р. Р. Толкін утворив це слово, додавши грецький префікс «eu», що означає «добрий», до слова «катастрофа» — терміна, який традиційно використовувався в літературній критиці класичного спрямування для позначення «розв’язки» або завершення сюжету драматичного твору. Для Толкіна цей термін, судячи з усього, мав тематичне значення, яке виходило за межі його буквального етимологічного значення з точки зору форми[2]. Як він визначає це у своєму есе «Про казки», заснованому на лекції, яку він прочитав у 1939 році[3], евкатастрофа є фундаментальною частиною його концепції міфопоетики. Хоча Толкін цікавиться міфом, це пов’язано з Євангелієм; Толкін, ревний католик, називає Боговтілення евкатастрофою «людської історії», а Воскресіння — евкатастрофою Втілення[4].
Деякі автори називають евкатастрофу в художній літературі різновидом «deus ex machina», оскільки в обох випадках йдеться про раптове вирішення неможливої проблеми[5][6]. Однак було відзначено певні відмінності між цими поняттями, зокрема, нерозривний зв’язок евкатастрофи з оптимістичним поглядом на розвиток подій у світовій оповіді[7]. На думку Толкіна, евкатастрофа може відбутися без використання «deus ex machina»[8].
Приклади
Найвідоміша та найповніше втілена евкатастрофа у творчості Толкіна відбувається в кульмінаційній сцені «Володаря перснів». Хоча перемога Саурона здається неминучою, Єдиний Перстень остаточно знищено внаслідок того, що Ґолум перехопив Фродо біля Судної Гори[9].
Іншим прикладом евкатастрофи є повторювана роль орлів як несподіваних рятівників у творах Толкіна. Хоча їхню роль описували як «deus ex machina»[10], Толкін описав «евкатастрофічне почуття» Білбо при появі орлів у «Хобіті» як один із ключових моментів книги[11].
Лонгтермісти, такі як Оуен Коттон-Барратт і Тобі Орд, запозичили цей термін для позначення будь-якого гіпотетичного майбутнього переходу, який давав би екзистенційну надію не лише на запобігання вимиранню людства, а й на «розквіт» майбутнього достатку[12].
Див. також
Посилання
- ↑ Mazur, 2011, p. 174.
- ↑ Greek eu = "good", kata = "down", strephein = "to turn or rotate"
- ↑ Tolkien, 1990, pp. 109—161
- ↑ Tolkien, 1990, p. 156
- ↑ Westfahl, Gary (2005). The Greenwood Encyclopedia of Science Fiction and Fantasy: Themes, Works, and Wonders. Т. 1. Greenwood Publishing Group. с. 195. ISBN 978-0-313-32951-7.
- ↑ Hart, Trevor (2013). Between the Image and the Word. Ashgate Publishing. ISBN 978-1-4724-1370-3. Процитовано 7 вересня 2014.
- ↑ Mazur, 2011, p. 175.
- ↑ Magill, Frank (1983). Survey of modern fantasy literature (вид. First). Salem Press. с. 2065. ISBN 978-089356450-6. Процитовано 8 вересня 2014.
- ↑ Solopova, 2009, p. 29.
- ↑ Top 10 Deus Ex Machina moments. Архів оригіналу за 2 травня 2020.
- ↑ Carpenter, 2023, #89 to Christopher Tolkien, 7–8 November 1944
- ↑ Fisher, Richard (2022). Eucatastrophe: Tolkien's word for the "anti-doomsday". BBC. Процитовано 9 листопада 2022.
Джерела
- Mazur, Eric Michael, ред. (2011). Encyclopedia of Religion and Film. ABC-CLIO. ISBN 978-0313013980.
- Tolkien, J. R. R. (1990). On Fairy-Stories. The Monsters and the Critics, and Other Essays. London: HarperCollins. ISBN 0-261-10263-X.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).