Евбея

Евбея
Εύβοια
Острів Евбея
Карта
Острів Евбея на мапі Греції
Названий на честь	Евбея
Географія
38°30′ пн. ш. 24°00′ сх. д. / 38.500° пн. ш. 24.000° сх. д.
Місцерозташування	Егейське море
Акваторія	Егейське море
Група островів	Егейські острови
Площа	3 908  км²
Довжина	175 км
Ширина	45 км
Найвища точка	1743 м
Країна
Греція
Адм. одиниця	Евбея
Населення	198 130 (2001)
Вебсайт	www.naevias.gr
Евбея Евбея (Греція)
Евбея у Вікісховищі

Евбе́я, або Еввія (грец. Εύβοια) — острів в Егейському морі, другий за величиною після Криту; територія Греції. Іноді острів називають «грецьким страусом» через схожість його контурів на цього птаха. Він знаходиться на відстані 80 км від Афін і простягається вздовж північного узбережжя Аттики. Площа острова — 3 908 км², населення 170 000 чоловік. Столиця — місто Халкіда.

В Середньовіччі венеційці називали острів Негропонте — «чорний міст».

Евбея належить до групи островів Північних Спорад. Довжина 180 км, а ширина у найвужчому місці — 7 км, у найширшому — 50 км, протяжність берегової лінії — 680 км. Острів гористий, найвищий пік гора Дірфіс сягає висоти 1 749 м над рівнем моря, розвинений карст.

Витягнутий уздовж східного узбережжя Центральної Греції на 180 км, острів у найвужчому місці відокремлений від материкової частини країни лише протокою Евріпос. Ширина цієї протоки в районі столиці острова, міста Халкіда, становить усього 40 м. Через таку близькість Евбея здавна була пов'язана з материком мостами. Перший дерев'яний міст тут побудували ще під час Пелопоннеської війни у 411 році до нашої ери. Нині потрапити на острів можна за лічені хвилини автомобілем через сучасний підвісний міст, що створює повну ілюзію подорожі материком. Проте, Евбея — це стовідсотковий острів зі своєю замкненою екосистемою та особливим острівним менталітетом.

Протока Евріпа, через яку й перекинуто міст, сама по собі є пам'яткою: вода в ній лине зі швидкістю, що часто досягає 8 км/год. Однак при цьому дивовижною є не швидкість потоку, а те, що кожні шість годин течія спиняється на короткий час, а потім знову спрямовується, але щоразу у протилежному напрямку. Цей мінливий рух води відбувається безперервно вже тисячі років. За легендою, Арістотель потонув в Евріпі, намагаючися розгадати цю її таємницю.^[1]

Північна Евбея. Північ острова вражає своєю зеленню. Тут височіють гори, вкриті густими сосновими та ялиновими лісами, які місцями підходять до самої води. Головна перлина цієї частини — місто Едіпсос. Едіпсос відомий своїми гарячими мінеральними джерелами ще з часів античності. Про них писали Страбон і Плутарх. За легендою, саме тут відновлював сили міфічний Геракл. Вода, збагачена радоном, сіркою та кальцієм, виходить на поверхню під температурою від 30 °C до 80 °C і стікає водоспадами просто в море. У XIX–XX століттях Едіпсос був курортом для європейської аристократії та світових знаменитостей (тут відпочивали Вінстон Черчилль, Грета Гарбо, Омар Шариф та Аристотель Онассіс).

Центральна Евбея. Центр острова — це царство скелястих гір, найвищою з яких є Дірфіс (1743 м). Взимку її вершина вкрита снігом, що робить пейзаж схожим на Швейцарські Альпи. У підніжжя гір розташоване мальовниче гірське селище Стені, відоме своїми платановими гаями, джерельною водою та традиційними м'ясними тавернами. Центральна Евбея — Мекка для трекінгу, альпінізму та екотуризму.

Південна Евбея. Південь острова кардинально відрізняється від півночі. Ліси тут поступаються місцем суворим, випаленим сонцем кікладським пейзажам. Тут панують сильні вітри та височіє гора Охі. Саме на півдні, поблизу міст Карист і Стіра, розташована одна з найбільших археологічних загадок Греції — Дракоспіта (Драконячі будинки). Це 25 мегалітичних споруд, побудованих із гігантських кам'яних глиб без використання жодного розчину. Плити підігнані одна до одної з математичною точністю, а дах виконаний за принципом хибного склепіння. Хто, коли і навіщо побудував ці споруди — досі залишається предметом дискусій. Місцеві легенди приписували їх створення драконам або циклопам, тоді як сучасні археологи коливаються між версіями про давні храми Зевса і Гери чи укріплення карійських найманців.

Історія Евбеї настільки ж багата, як і її природа. У «Іліаді» Гомера згадуються жителі Евбеї — абанти, войовничий народ, який носив довге волосся ззаду, щоб вороги не могли схопити їх під час бою.

У VIII столітті до нашої ери два головні міста острова, Халкіда та Еретрія, були потужними морськими державами. Вони заснували десятки колоній на Сицилії (включаючи Наксос) та на півострові Халкідікі. Конфлікт між ними — Лелантська війна — став першою задокументованою загальногрецькою війною.

Згодом островом володіли афіняни, македоняни та римляни. У Середні віки Евбея, відома тоді під назвою Негропонте, стала перлиною Венеціанської республіки. Венеціанці перетворили острів на неприступну морську базу, звівши тут численні замки, які й досі прикрашають пейзажі Евбеї. Найвідоміший із них — замок Карабаба, що височіє над Халкідою, охороняючи протоку. Потім були століття османського панування, і лише в 1830 році острів увійшов до складу незалежної Греції.

Населення острова й однойменного регіону (ному), згідно з останнім переписом 2021 року, становило 210 778 осіб. До складу цієї адміністративної одиниці також входять дві материкові громади та острів Скірос, проте населення безпосередньо самого острова Евбея становить трохи більше 195 тисяч.^[2]

Евбея — це не лише історія, але й багатий аграрний та промисловий регіон. На півдні острова, в районі Каристосу, здавна видобувають знаменитий каристоський зелений мармур, яким у давнину прикрашали храми Риму та Константинополя.

Острів також відомий своїми гастрономічними традиціями:

• мед (соснові ліси півночі дають унікальний падевий мед із глибоким ароматом);
• морепродукти (завдяки сильним течіям протоки Евріпос, риба та молюски в Халкіді вважаються найсмачнішими в Греції);
• вино (на Лелантській рівнині вирощують автохтонні сорта винограду, створюючи чудові сухі вина та знамениту рецину (вино з додаванням соснової смоли).

Швейцарські археологи в Греції знайшли руїни храму Артеміди, який шукали понад 100 років. Святилище знайдене на острові Евбея біля підніжжя пагорба Палеоекклісія, що поруч з рибальським селом Амарінтос.^[3]

• Ахей з Еретрії – давньогрецький поет і драматург.

• Кафірефс

• Евбея // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Теза, 2006.
• Грецький острів Евія [Архівовано 26 серпня 2019 у Wayback Machine.](укр.)
• Chalkida Municipality)
• Edipsos Thermal Springs Service (Edipsos Tourism)
• Eretria Museum: Research into the Lelantean War and Geometric Artifacts of Euboea
• Greek Mountaineering and Trekking Union (EOS Chalkidas): Maps, routes of the Dirfis and Ochi mountain ranges, information on the Euboean forest ecosystem
• Ministry of Culture and Sports of Greece (Odysseus Portal): Archaeological Sites of Eretria and the Dragon Houses (Drakospita)
• National Geographic Portal of Greece (Geogreece): Physical and geographical characteristics of the island of Euboea]
• Official tourist portal of Greece (Visit Greece): Evia