YaChudo

Дімітріос Іоаннідіс

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Дімітріос Іоаннідіс
грец. Δημήτρης Ιωαννίδης Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився13 березня 1923[2][3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Афіни, Греція Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер16 серпня 2010[1][2][3] (87 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Nikaia-Agios Ioannis Renti Municipalityd, Piraeus Regional Unitd, Аттика, Греція Редагувати інформацію у Вікіданих
·Гіпертермія Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняПерше афінське кладовище Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Греція Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьофіцер, військовослужбовець, диктатор Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materВійськове училище евелпідів (1943) Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовновогрецька Редагувати інформацію у Вікіданих
УчасникДруга світова війна Редагувати інформацію у Вікіданих
Членствовійськова диктатура і Народна республіканська грецька ліга Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активності1940 — 1974
Військове званнябригадний генерал Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Cross of Valour

Дімітріос Іоаннідіс (грец. Δημήτρης Ιωαννίδης, 13 березня 1923, Афіни — 16 серпня 2010[4]) — член військової хунти «чорних полковників» в 1967—1974 рр. і її голова в період 1973—1974 рр.

Біографія

Народився в родині бізнесмена середнього ланки, що походив з Епіру. Брав участь у Грецькій громадянській війні на боці уряду, пізніше служив у концтаборі Макронісос, де перебували ув'язнені комуністи. У 1963 р. служив на Кіпрі.

Взяв активну участь в перевороті 21 квітня 1967 р., в результаті якого до влади прийшов Георгіос Пападопулос. Іоаннідіс очолив грецьку військову поліцію, яка за нього стала могутнім органом влади. Йому було присвоєно звання полковника у 1970 р. і бригадного генерала в 1973 р.

У 1973 р. голова хунти Пападопулос почав проводити досить непослідовно політику лібералізації, що не додало йому популярності, а навпаки викликало побоювання серед його соратників. Ще влітку того ж року Іоаннідіс почав готувати переворот. Скориставшись як формальним приводом студентським постанням в Афінах 25 листопада 1973 р. — він усунув від влади Пападопулоса і призначив на пост Президента Греції свого земляка Федона Гізікіса, після чого почав проводити політику придушення будь-яких проявів незгоди.

За його прямого сприяння також був здійснений переворот на Кіпрі 15 липня 1974 з метою приєднання острова до Греції. Однак переворот викликав несподівану для Іоаннідіса реакцію: вторгнення на Кіпр турецьких військ і зрештою нетривалу, проте кровопролитную війну з вигнанням греків з північної частини острова. В результаті народного обурення в Греції військова хунта втратила контроль над управлінням і незабаром була формально зміщена групою політиків-республіканців, до яких в останній момент приєднався і президент Федон Гізікіс. До влади був покликаний колишній прем'єр-міністр Константінос Караманліс.

Іоаннідіс був засуджений до смерті, пізніше вирок було замінено на довічне ув'язнення, яке він відбував впродовж 35 років у в'язниці у м. Коридаллос. Він не став розкаюватися в злочинах, і грецький суд відмовив йому в проханні про помилування у вересні 2008 року.[5] Помер 16 серпня 2010 року від захворювання легенів[6][7].

Примітки

  1. ↑ а б http://www.cbc.ca/world/story/2010/08/16/greece-obit015.html
  2. ↑ а б в Encyclopædia Britannica
  3. ↑ а б в Munzinger Personen
  4. ↑ Πέθανε σε ηλικία 87 ετών ο δικτάτορας Δ.Ιωαννίδης. Архів оригіналу за 17 серпня 2010. Процитовано 16 серпня 2010.
  5. ↑ Греческий суд отказался помиловать лидера «черных полковников». Архів оригіналу за 23 вересня 2008. Процитовано 4 вересня 2010.
  6. ↑ Τhe Dictator Ioannidis Died. Архів оригіналу за 18 серпня 2010. Процитовано 16 серпня 2010.
  7. ↑ Greek dictator Dimitris Ioannidis dies. Архів оригіналу за 19 серпня 2010. Процитовано 16 серпня 2010.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).