YaChudo

Діброва (Олевська міська громада)

Переглядів: 0. Оновлено 02.11.2026.

селище Діброва
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Коростенський район
Тер. громада Олевська територіальна громада
Код КАТОТТГ UA18060190020076844 Редагувати інформацію у Вікіданих
Облікова картка смт Діброва 
Основні дані
Засновано кінець XIX століття
Статус із 2024 року
Площа 1 км²
Населення ▼ 129 (01.01.2018)[1]
Густота 129 осіб/км²;
Поштовий індекс 11024
Телефонний код +380 XXX
Географічні координати 51°9′37″ пн. ш. 27°58′22″ сх. д. / 51.16028° пн. ш. 27.97278° сх. д.
Висота над рівнем моря 224 м
Водойма р. Жерев


Відстань
Найближча залізнична станція: Діброва-Олевська
До станції: 1 км
Селищна влада
Адреса вул. Володимирська, 2, м. Олевськ, Коростенський р-н, Житомирська обл., 11001
Карта
Діброва. Карта розташування: Україна
Діброва
Діброва
Діброва. Карта розташування: Житомирська область
Діброва
Діброва
Мапа
У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Діброва.

Дібро́ва (раніше також Дуброва) — селище в Україні, в Олевській територіальній громаді Коростенського району Житомирської області. Чисельність населення становить 197 осіб (2001). У 1925—54 роках — адміністративний центр колишньої однойменної сільської ради, у 1961—94 роках — адміністративний центр колишньої однойменної селищної ради. До 1939 року — колонія, у 1961—2024 роках — селище міського типу.

Загальна інформація

Розміщується за 30 км від Олевська, за 1 км від залізничної станції Діброва-Олевська[2]. Площа території населеного пункту — 1,5 км2[3].

Населення

У 1923 році в поселенні налічувалося 395 мешканців, дворів — 90[4], у 1924 році — 436 осіб (з перевагою населення польської національности), дворів — 100[5].

На початок 1970-х років в селищі було 397 дворів із населенням 1 200 осіб[2].

Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 1 114 осіб. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців становила 197 осіб[6].

Історія

Виникла наприкінці 19 століття, під час будівництва залізничної гілки Київ—Ковель[2]. Входила до складу Білокуровицької волості Овруцького повіту Волинської губернії. У березні 1921 року, в складі волості, передана до новоутвореного Коростенського повіту Волинської губернії. У 1923 році включена до складу новоствореної Білокуровицької сільської ради, яка 7 березня 1923 року увійшла до складу новоутвореного Олевського району Коростенської округи[7]. Розміщувалася за 28 верст від районного центру містечка Олевськ та за 5 верст від центру сільської ради с. Білокуровичі[4]. 8 вересня 1925 року в колонії створено окрему польську національну сільську раду в складі Олевського району. У 1939 році віднесена до категорії сіл[7].

На фронтах Другої світової війни воювало 56 жителів, 33 з них нагороджені орденами й медалями, 11 загинули.

В радянські часи найбільшим підприємством був Олевський щебеневий завод. 11 чоловік нагороджено орденами й медалями СРСР, зокрема лікаря Є. Г. Дубченка — орденом Леніна. В селищі були середня школа, дві бібліотеки, чотири магазини, два медичних пункти[2].

11 серпня 1954 року, внаслідок об'єднання сільських рад, підпорядковане Радовельській сільській раді Олевського району Житомирської області. 9 жовтня 1961 року, відповідно до рішення Житомирського облвиконкому № 973 «Про зміни в адміністративно-територіальному поділі Олевського району», населений пункт віднесено до категорії селищ міського типу з утворенням селищної ради в складі Олевського району[7].

У 1989 році селище внесене до переліку населених пунктів, які підлягають обов'язковому відселенню внаслідок радіоактивного забруднення після аварії на Чорнобильській АЕС[8]. Через високий рівень забруднення більшість мешканців переселено до смт Дубище Рожищенського району Волинської області[3].

15 лютого 1994 року, відповідно до рішення Житомирської обласної ради «Про внесення змін в адміністративно-територіальний устрій окремих районів», внаслідок перенесення адміністративного центру Дібрівської селищної ради до смт Дружба, смт Діброва підпорядковане Дружбівській селищній раді Олевського району[7].

11 серпня 2016 року включене до складу новоутвореної Олевської територіальної громади Олевського району Житомирської області[9]. Від 19 липня 2020 року, разом з громадою, в складі новоствореного Коростенського району Житомирської області[10].

26 січня 2024 року, відповідно до Закону України «Про порядок вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою України» від 28 липня 2023 року, віднесене до категорії селищ[11].

Примітки

  1. ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2018 року (PDF)
  2. ↑ а б в г Чорнобривцева О. С. (голова редколегії тому). Діброва, Олевський район, Житомирська область // Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. — 727 с. — 15 000 прим.
  3. ↑ а б Батюк А. Діброва // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2007. — Т. 7 : Ґ — Ді. — 708 с. — ISBN 978-966-02-4457-3.
  4. ↑ а б Материалы по административно-территориальному делению Волынской губернии 1923 года (PDF) (рос.) (вид. Издание Волынского Губернского Отдела Управления). Житомир: Волынская губернская административно-территориальная комиссия. 1923. с. 113. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 3 січня 2026.
  5. ↑ Національні меншості на Україні (реєстр селищ) (PDF). Харків: Центральне статистичне управління УСРР. 1925. с. 17. Архів оригіналу (PDF) за 22 січня 2021. Процитовано 3 січня 2026.
  6. ↑ Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021. Процитовано 3 січня 2026.
  7. ↑ а б в г Кондратюк Р., Самолюк Д., Табачник Б. (2007). Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини: 1795—2006: Довідник (PDF) (вид. Житомирська обласна державна адміністрація; Державний архів Житомирської області). Житомир: Вид-во «Волинь». с. 8, 264, 575, 600. ISBN 966-690-090-4. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 3 січня 2026.
  8. ↑ Постанова Кабміну України [Архівовано 5 серпня 2012 у Archive.is]
  9. ↑ Перелік актів, за якими проведені зміни в адміністративно-територіальному устрої України. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 3 січня 2026.
  10. ↑ Про утворення та ліквідацію районів. Голос України. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 3 січня 2026.
  11. ↑ Ігнатьєв О. (26 січня 2024). Набув чинності новий закон про міста, села, селища, райони. КиївВлада. Процитовано 1 лютого 2025.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).