Дяків Петро

Петро Дя́ків (17 жовтня 1879, Накваша — близько 1916) — український театральний художник, чоловік актриси Антоніни Дякової.

Народився 17 жовтня 1879 року в селі Накваші (тепер Золочівський район Львівської області, Україна). У 1906–1907 роках працював художником і актором театру товариства «Руська Бесіда» у Львові; у 1907–1912 роках — у театрі Миколи Садовського у Києві. У 1913–1914 роках навчався у Краківській академії мистецтв.

Уціліла афіша, яка сповіщає, що 7 червня 1911 року в м. Немирові Товариством українських артистів під орудою Гната Гаєвського в бенефіс артиста і художника-декоратора Петра Омеляновича Дяківа виставлено буде «Запорожський клад», комічну оперету на 2 дії Ванченка. Роль писаря виконає бенефіціант. Нові декорації для цієї п'єси написані бенефіціантом.

Помер близько 1916 року.

У «Руській Бесіді» створив декорації до вистав:

• «Учитель» Івана Франка;
• «Наймичка» Івана Карпенка-Карого;

У у театрі Миколи Садовського оформив вистави:

• «Енеїда» за Іваном Котляревським (1910);
• «Украдене щастя» Івана Франка.

Зарисовки та фотографії оформлень художника зберігаються у Музеї театрального, музичного та кіно-мистецтва України.

• Словник художників України / відпов. ред. М. П. Бажан. — Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 79.
• Митці України : Енциклопедичний довідник. / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1992. — С. 233 . — ISBN 5-88500-042-5.
• В. Т. Габелко. Дяків Петро // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2008. — Т. 8 : Дл — Дя. — 716 с. — ISBN 978-966-02-4458-0.