Дягель
| Дягель | |
|---|---|
| |
| Дягель лісовий (Angelica sylvestris) | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Аралієцвіті (Apiales) |
| Родина: | Окружкові (Apiaceae) |
| Триба: | Selineae |
| Рід: | Дягель (Angelica) L., 1753 |
| Види | |
|
Понад 100 видів, | |
 Вікісховище: Angelica
| |
Дя́гель,[1] або Ду́дник,[1] або Дя́гиль, або Дя́гіль, або Анґелі́ка (лат. Angélica) — рід трав'янистих рослин родини окружкові (Apiaceae).
Поширення
Росте в Євразії й Північній Америці.
Походження назви
У латинській мові має назву angelicus, а, um , що означає ангельський; у грецькій має 2 назви — грец. angelos — ангел, вісник; грец. archaios — ранній, старший — за іменем архангела Рафаїла, який ознайомив людей з лікарськими властивостями рослин; у середні віки дягель застосовувався проти чуми).[2]
Опис
Це висока багаторічна або дворічна трава. Корінь часто товстий, конічний або циліндричний. Листки розділені (1–4-перисті або 1–3-трійчасто-перисті). Суцвіття — складні зонтики, кінцеві та бічні; приквітків багато чи кілька, рідко відсутні. Пелюстки білі, рідше рожеві або темно-пурпурові, від яйцеподібних до зворотно-яйцеподібних. Плід — схизокарпій — еліптичний, довгастий до майже квадратного.
Використання
Корені і плоди використовуються в кулінарії і для медичних потреб.
Види
Рід нараховує понад 100 видів (див. Список видів роду дягель).
Деякі з них:
- Дягель лікарський (Angelica archangelica L.; Archangelica officinalis (Moench.) Hoffm.),
- Дягель лісовий (Angelica sylvestris).
Збір
Як сировину використовують кореневища з коренями або корені та листя. Підземні органи заготовляють восени (з рослин першого року життя), після того як зів’яне листя, або рано навесні (з рослин другого року життя). Викопане коріння обтрушують від землі, миють ( у холодній воді, щоб запобігти втраті речовин), звільняють від залишків стебел і сушать під накриттям на вільному повітрі, на горищі або в сушарках (температура 30–35 °С.)[2]
Примітки
- ↑ а б Angelica // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б ДУДНИК. Фармацевтична енциклопедія (укр.). Процитовано 1 червня 2026.
Джерела
- Дудник [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.] // Фармацевтична енциклопедія
Посилання
- Angelica на сайті «Germplasm Resources Information Network» (GRIN) [Архівовано 10 січня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- http://www.tropicos.org/Name/40014556 [Архівовано 10 січня 2017 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про окружкові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).