Дорошичі

село Дорошичі
Країна	СРСР— УРСР
Область	Житомирська область
Район/міськрада	Коростенський район
Рада	Купищенська сільська рада
Основні дані
Населення	487 (1923)
Зняте з обліку	до 1 вересня 1946 року
Географічні дані
Географічні координати	50°58′21″ пн. ш. 28°30′31″ сх. д. / 50.97250° пн. ш. 28.50861° сх. д.
Водойми	р. Кремно
Карта
	Дорошичі
	Дорошичі
Мапа

Дорошичі (рос. Дорошичи, пол. Doroszycze) — колишнє село у Купищенській сільській раді Коростенського району Житомирської області Української РСР.

Населення

Наприкінці 19 століття в поселенні налічувалося 212 мешканців, дворів — 29^[1], у 1906 році — 236 мешканців, дворів — 41^[2], у 1923 році — 487 мешканців, дворів — 90^[3].

Історія

Біля села було виявлено давньоруські пам'ятки — курганні могильники 10—13 століть^[4].

Наприкінці 19 століття — сільце Іскоростської волості Овруцького повіту Волинської губернії. Лежало на річці Кревна, за 49 верст від Овруча. Належало до православної парафії у Вигові, за 6 верст^[1]^[5].

У 1906 році — сільце Іскоростської волості (2-го стану) Овруцького повіту Волинської губернії. Відстань до повітового центру м. Овруч становила 49 верст, до волосного центру містечко Іскорость — 8 верст. Поштове відділення — міст. Іскорость^[2].

На початку листопада 1921 року через село проходила Волинська повстанська група Повстанської армії УНР, про що згадував у спогадах підполковник Микола Чижевський^[6]

У березні 1921 року, в складі волості, передане до новоутвореного Коростенського повіту Волинської губернії. У 1923 році включене до складу новоствореної Купищенської сільської ради, яка 7 березня 1923 року увійшла до складу новоутвореного Коростенського (у 1924—30 роках — Ушомирський) району Коростенської округи^[7]. Розміщувалося за 8 верст від районного центру міст. Коростень та за 1,5 версти від центру сільської ради с. Купище^[3]. 1 червня 1935 року, в складі сільської ради, передане до Коростенської міської ради Київської області, 28 лютого 1940 року — до складу відновленого Коростенського району Житомирської області.

Зняте з обліку населених пунктів до 1 вересня 1946 року^[7].

Примітки

↑ ^а ^б Doroszycze // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 432. (пол.)
↑ ^а ^б Дорошичи // Списокъ населенныхъ мѣстъ Волынской губерніи (PDF) (рос. дореф.) (вид. Изданіе Волынскаго Губернскаго Статистическаго Комитета). Житомир: Волынская губернская типографія. 1906. с. 164. Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 13 квітня 2026.
↑ ^а ^б Материалы по административно-территориальному делению Волынской губернии 1923 года (PDF) (рос.) (вид. Издание Волынского Губернского Отдела Управления). Житомир: Волынская губернская административно-территориальная комиссия. 1923. с. 126. Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 13 квітня 2026.
↑ Томашевський А. (2016). Коростенщина в Овруцькій волості // Південноруське місто усистемі міжцивілізаційних контактів (PDF). Археологія і давня історія України. Київ (4 (21)): 13. ISSN 2227-4952. Процитовано 14 квітня 2026.
↑ Теодорович Н. (1888). Историко-статистическое описаніе церквей и приходовъ Волынской епархіи. Том I. Уѣзды Житомирскій, Новоград-Волынскій и Овручскій (PDF) (рос. дореф.). Почаїв: Типографія Почаєво-Успенської лаври. с. 361. Процитовано 13 квітня 2026.
↑ Чижевський М. (1932). 15 діб на окупованій Москвою Україні (з 4 п 19 листопада 1921 року). // За державність. Матеріали до історії Війська Українського. Збірник 3 (PDF) (вид. Українське воєнно-історичне товариство). Каліш: Друкарня «Чорномор». с. 144. Процитовано 14 квітня 2026.
↑ ^а ^б Кондратюк Р., Самолюк Д., Табачник Б. (2007). Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини: 1795—2006: Довідник (PDF) (вид. Житомирська обласна державна адміністрація; Державний архів Житомирської області). Житомир: Вид-во «Волинь». с. 8, 269. ISBN 966-690-090-4. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 13 квітня 2026.

Посилання

Дорошичі на мапі початку 20 століття

Це незавершена стаття з географії Житомирської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[SgKPII-1] а ^б Doroszycze // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 432. (пол.)

[Список-2] а ^б Дорошичи // Списокъ населенныхъ мѣстъ Волынской губерніи (PDF) (рос. дореф.) (вид. Изданіе Волынскаго Губернскаго Статистическаго Комитета). Житомир: Волынская губернская типографія. 1906. с. 164. Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 13 квітня 2026.

[Матеріали-3] а ^б Материалы по административно-территориальному делению Волынской губернии 1923 года (PDF) (рос.) (вид. Издание Волынского Губернского Отдела Управления). Житомир: Волынская губернская административно-территориальная комиссия. 1923. с. 126. Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 13 квітня 2026.

[4] Томашевський А. (2016). Коростенщина в Овруцькій волості // Південноруське місто усистемі міжцивілізаційних контактів (PDF). Археологія і давня історія України. Київ (4 (21)): 13. ISSN 2227-4952. Процитовано 14 квітня 2026.

[Теодорович-5] Теодорович Н. (1888). Историко-статистическое описаніе церквей и приходовъ Волынской епархіи. Том I. Уѣзды Житомирскій, Новоград-Волынскій и Овручскій (PDF) (рос. дореф.). Почаїв: Типографія Почаєво-Успенської лаври. с. 361. Процитовано 13 квітня 2026.

[6] Чижевський М. (1932). 15 діб на окупованій Москвою Україні (з 4 п 19 листопада 1921 року). // За державність. Матеріали до історії Війська Українського. Збірник 3 (PDF) (вид. Українське воєнно-історичне товариство). Каліш: Друкарня «Чорномор». с. 144. Процитовано 14 квітня 2026.

[Довідник-7] а ^б Кондратюк Р., Самолюк Д., Табачник Б. (2007). Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини: 1795—2006: Довідник (PDF) (вид. Житомирська обласна державна адміністрація; Державний архів Житомирської області). Житомир: Вид-во «Волинь». с. 8, 269. ISBN 966-690-090-4. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 13 квітня 2026.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]