Купище
| село Купище | |
|---|---|
| Країна | |
| Область | Житомирська область |
| Район | Коростенський район |
| Тер. громада | Ушомирська територіальна громада |
| Код КАТОТТГ | UA18060230210081269 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1694 |
| Перша згадка | 1694 (332 роки) |
| Населення | 358 (2001) |
| Площа | 1,978 км² |
| Густота населення | 180,99 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 11552 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°58′32″ пн. ш. 28°29′43″ сх. д. / 50.97556° пн. ш. 28.49528° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
191 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | вул. Березюка, 17, с. Ушомир, Коростенський р-н, Житомирська обл., 11571 |
| Карта | |
Купище | |
Купище | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Ку́пище — село в Україні, в Ушомирській територіальній громаді Коростенського району Житомирської області. Населення становить 358 осіб (2001).
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[1]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 353 | 98.60 % |
| російська | 4 | 1.12 % |
| білоруська | 1 | 0.28 % |
| Усього | 358 | 100 % |
Історія
У 1906 році — село Іскоростської волості Овруцького повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 46 верст, від волості 9. Дворів 132, мешканців 800[2].
Ймовірно, на початку 1943 року в регіон привезено угорських євреїв, котрі мусили виконувати фізичну працю для тилових служб та антипартизантських загонів 2-гої армії Угорщини. Для хворих та виснажених євреїв на території села Купище створено обгороджену колючим дротом «лікарню». Частина хворих займала цегляну будівлю, але більшість перебувала в дерев'яних стодолах. Смертність (зокрема від тифу) була дуже високою. Коли збиралося 50-70 тіл, їх хоронили в масових могилах в урочищі Крижик. Туди ж звозили тіла загиблих євреїв із сусідніх сіл. 29 квітня 1943 року угорські окупанти вирішили позбутися потенційного джерела інфекції: вони загнали в одну з дерев'яних споруд (стайню чи стодолу) близько 600 людей і підпалили її. Тих, хто намагався втекти, добивали пострілами чи багнетами (попри це відомо про невелику групу втікачів). Коли інформація про подію дійшла до тодішнього міністра оборони Угорщини Вілмоша Надя, той розпорядився створити комісію, аби знайти винних. Комісія однак оформила висновок, ніби пожежа сталася через необережне куріння самих євреїв[3][4].
У 2005 році завдяки співпраці угорського Інституту й музею військової історії та Єврейського фонду України на місці поховань встановлено меморіал[5].
28 липня 2016 року село Купище включено до складу новоутвореної Ушомирської територіальної громади Коростенського району Житомирської області[6].
Примітки
- ↑ Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 6 червня 2019.
- ↑ Швейбиш, Семен (3 грудня 2014). Принудительный труд евреев во время Шоа (Холокоста) на Украине (1941-1944) | Красилів Єврейський. Красилів Єврейський (рос.). Процитовано 15 вересня 2026.
- ↑ Kruglov, Alexander. The Holocaust in the Zhytomyr Region (PDF) (англ.).
- ↑ Скосарева, Ольга (4 травня 2020). Купище: 77 років трагедії. КОРОСТЕНЬ today (укр.). Процитовано 15 вересня 2026.
- ↑ Перелік актів, за якими проведені зміни в адміністративно-територіальному устрої України. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 27 березня 2026.
Посилання
- Погода в селі Купище [Архівовано 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
| Це незавершена стаття про Житомирську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).