Долинський Лука

Лука Долинський
Народження	1745 Біла Церква
Смерть	10 березня 1824
	Львів
Поховання	Личаківський цвинтар
Національність	українець
Країна	Австро-Угорщина
Жанр	живопис
Навчання	Віденська Академія Мистецтв
Діяльність	художник
Напрямок	бароко, рококо, класицизм
Покровитель	Пилип Володкович Лев Шептицький
Роботи в колекції
Долинський Лука у Вікісховищі

Долинський Лука (бл. 1745, Біла Церква, тепер Київської обл. — 10 березня 1824, Львів) — український живописець, портретист, іконописець та монументаліст. Представник пізнього українського бароко, рококо та класицизму.

Навчався в Києві в духовній академії. Талант молодого художника привернув увагу київського греко-католицького (унійного) митрополита Пилипа Володковича (1762–1778), з ним Лука Долинський прибув 1770 року до Львова. У 1768–1771 роках був писарем собору Святого Юра у Львові^[1]. Одним із перших учителів Долинського був Юрій Радивилівський (Радиловський). Як стипендіат Львівського єпископа Лева Шептицького навчався у Віденській академії мистецтв, вивчаючи монументальне і станкове мистецтво. Навчання в Австрії тривало протягом 1775–1777 років. Після повернення до Львова йому було доручено оздоблення собору Св. Юра, яке він завершив близько 1785 року. Через 2 роки виконане особисто оцінив син австрійської імперетриці Марії-Терезії імператор Йозеф ІІ (1765–1790) — подарував Луці Долинському перстень з власної руки^[2].

Створив сотні робіт, багато з яких до нас не дійшли. Майстер працював переважно у Львові, роботи були у храмах с. Вороблевичі (Дрогобицький район), с. Мшана (Львівський район), Жовкві, Підкамені (тепер Золочівський район).

Помер у Львові у власному будинку (на теперішній вул. Городоцькій) у середу, 10 березня 1824 року у 80-тирічному віці^[3]. Похований на Городоцькому цвинтарі (надгробок не зберігся)^[1].

• 1770–1771 — портрет владики Пилипа Володковича
• 1770–1771 — портрет короля Лева Даниловича у василіянській церкві Львова
• 1779(?)–1785 — ансамбль ікон собору Святого Юра: іконостас (ікони «Христос», «Богородиця», «Святий Юрій», «Покрова Богородиці», 16 образів празників, овальні ікони пророків для собору Святого Юра), картини у пресвітерії, «Христос проганяє купців з храму»
• 1784–1787 — іконостас семінарської церкви Зішестя Святого Духа у Львові (зберігся частково).
• Після 1786 — бічні вівтарі церкви Петра і Павла у Львові на Личакові (1 образ зберігся у парохіяльній канцелярії, решта втрачені), фрески Петра і Павла, образ «Христос передає ключі Св. Петрові» на фасаді цього храму (перемальовані)
• 1780–1790 (інше датування 1784—1787) — комплекс іконостасу семінарської церкви Зішестя Святого Духа у Львові (зіпсований пізнішою реставрацією Яблонського)
• Кінець XVIII ст. — стації монастиря бернардинів у Львові (збережені шість)
• 1780–1790 — розписи стін у церкві Св. Параскеви П'ятниці у Львові
• Кінець XVIII ст. — портрет крилошанина (каноніка) Михайла Гарасевича
• 1807–1810 — цикл картин для Успенської церкви Почаївського монастиря: іконостас (замінений за вказівкою царя Олександра ІІ 1861 року), головний і бічні вівтарі, численні композиції на тему «Чудес Христа» на пілястрах, настінний живопис, пов'язаний з історією монастиря^[4], монастирських легенд, портрет архимандрита Левинського.
• Після 1810 (1820–1821) — ансамбль іконостасу монастирської церкви Св. Онуфрія у Львові (втрачений)
• 1815 — образ Св. Миколая з підписом.

Можливі недатовані роботи:

• Три архаїзовані портрети Корняктів в Успенській (Волоській) церкві Львова;
• Картини у францисканському костелі (згоріли з храмом 1834 р.).

Окрім монументальних полотен, настінних розписів в храмах, створив галерею портретів, здебільшого церковних ієрархів — митрополитів Пилипа Володковича, Антона Ангеловича (1808–1814), єпископів Миколи Скородинського (1799—1805), Петра Білянського, ректора Львівської духовної семінарії отця Івана Лаврівського (1773–1846), віце-ректора Івана Гарасевича, крилошанин Михайла Гарасевича, Мартина Барвінського^[5], Модеста Гриневецького, митрополита Михайла Левицького (1816–1858), священників Голдаєвича, Арсенія Радкевича, ігумена Онуфріївського монастиря у Львові Василя Галичкевича, касира Бітмана, почаївського архимандрита Левинського.

Деякі твори Луки Долинського зберігаються в Львівському Національному музеї.^[4]

Дружина: Катерина Савицька (пом. 1830), міщанка з Яворова. Подружжя мало восьмеро дітей: син Михайло був парохом в селі Знесіння біля Львова (помер у 1854), Іван — старшиною австрійського війська (помер у 1849), Лев — державним урядником (помер у 1857), Станислав — скарбовим урядником (народився у 1793 і ще жив у 1863). Три дочки видані заміж за священників Ганкевича, Шудлинського, Трембіцького. Дочка Олена померла дівчиною^[6].

У Білій Церкві існують вулиця та провулок Луки Долинського^[7].

Вулиці Луки Долинського існують також у Києві та Львові.

• Голубець М. Лука Долинський // Діло. — 1924 — 21 серпня — № 184 (10277). — С. 2; 1924. — 22 серпня — № 185 (10278). — С. 2; 1924. — 23 серпня — № 186 (10279). — С. 2; 1924. — 24 серпня — № 187 (10280). — С. 2.
• Енциклопедія Львова: в 4 т / за ред. А. Козицького. — Львів : Літопис, 2008. — Т. 2: Д—Й. — С. 117—118. — ISBN 978-966-7007-69-0.
• Історія української культури / Ред. І. Крип'якевич. — К.: Либідь, 2002 (за виданням 1937). — 656 с.
• Крвавич Д. П., Овсійчук В. А., Черепанова С. О.  Українське мистецтво: Навч. посіб., у 3 т. — Львів: Світ, 2005. — Т. 3. — 286 с.
• Мельничук Б., Чернихівський Г. Долинський Лука // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 518. — ISBN 966-528-197-6.
• Овсійчук В. А.  Класицизм і романтизм в українському мистецтві В. А. Овсійчук; наук. ред. С. Павлюк; НАН України, Інститут народознавства. — К.: Дніпро, 2001. — 444 с.
• Rastawiecki E. Słownik malarzòw polskich tudzież obcych w Polsce osiadłych lub czasowo w niej przebywających. — Warszawa, 1850. — T. 1. (пол.)

• Долинський Лука // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Теза, 2006.
• Володимир Мороз Лука Долинський: начерки до портрету [Архівовано 11 листопада 2012 у Wayback Machine.]
• Віднайдений шедевр Луки Долинського
• Лука Долинський