YaChudo

Вороблевичі

Переглядів: 0. Оновлено 05.11.2026.

село Вороблевичі
Герб Вороблевич Прапор Вороблевич
Церква Різдва Пресвятої Богородиці.
Церква Різдва Пресвятої Богородиці.
Церква Різдва Пресвятої Богородиці.
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Дрогобицький район
Тер. громада Меденицька селищна громада
Код КАТОТТГ UA46020050040028206 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Засноване 1435 рік
Населення 1929 (2023 рік)
Площа 20,742 км²
Густота населення 93 осіб/км²
Поштовий індекс 82150[1]
Телефонний код +380 3244
Географічні дані
Географічні координати 49°24′52″ пн. ш. 23°38′17″ сх. д. / 49.41444° пн. ш. 23.63806° сх. д.
Місцева влада
Адреса ради 82160 Львівська обл., Дрогобицький р-н, селище Меденичі, вул. Незалежності, буд. 52
Карта
Вороблевичі. Карта розташування: Україна
Вороблевичі
Вороблевичі
Вороблевичі. Карта розташування: Львівська область
Вороблевичі
Вороблевичі
Мапа
Мапа

CMNS: Вороблевичі у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Воробле́вичі  — село в Україні, у Меденицькій селищній громаді, Дрогобицькому районі Львівської області.

В селі між двома мурованими церквами стоїть дерев'яна церква Царя Христа 1773 [Архівовано 21 листопада 2019 у Wayback Machine.].

Географія

Вороблевичі простягаються вздовж річки Тисмениці й через її постійні виливи зазнавали чималих збитків. Це давнє поселення, тут мешкали українці та поляки.

Історія

В селі був двір — власність графського роду Тарновських гербу Леліва, предки яких належали до литовсько-руської шляхти, а з часом ополячилися. Цей рід володів багатьма селами в Галичині та на Волині. У 1861 році помер власник Вороблевич — Валер'ян Спицимир Тарновський, і в день похорону згорів його фільварок[2]. Маєток перейшов до його сина — Владислава Тарновського, що став відновлювати втрачене. Зокрема, збудував за свої гроші школу біля церкви, яку спорудили Тарнавські у XVIII столітті, винайняв учителя й купував для учнів книжки та зошити. У своїй садибі він зорганізував музей з цінними пам'ятками культури.

У 1890 р. село належало до Дрогобицького повіту, було 233 будинки і 1389 жителів у селі та 12 будинків і 73 мешканці на землях фільварку, з них 1320 греко-католиків, 107 римо-католиків, 24 юдеї, 11 інших визнань; 1415 русинів, 11 поляків, 36 німців.[3] Греко-католики мали парафіяльну муровану церкву Різдва Пр. Богородиці, збудовану в 1773 р., належала до Мединицького деканату Перемишльської єпархії.

1 серпня 1934 року громада села увійшла до складу сільської ґміни Добрівляни в Дрогобицькому повіті[4].

Небіж Владислава Тарновського, син молодшого брата Станіслава, відбудував своїм коштом знищену в Першій світовій війні сільську греко-католицьку церкву. На 1.01.1939 в селі проживало 880 мешканців, з них 310 українців-грекокатоликів, 490 українців-римокатоликів, 10 поляків, 60 польських колоністів міжвоєнного періоду і 10 євреїв[5]. Село належало до ґміни Добрівляни Дрогобицького повіту Львівського вооєводства. Після того, як у 1939-му владу перейняли більшовики, цей останній власник Вороблевич був заарештований і помер у Сибіру.10 січня 1940 року село увійщло до складу Меденицького району Дрогобицької області. В червні 1941 року район припинив своє функціонування, його було відновлено у вересні 1944 року, після чого він проіснував до вересня 1959 року. У вересні 1959 увійшло до складу Дрогобицького району[6].

За радянських часів до Вороблевич приєднано сусіднє село Липовець.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області», село увійшло до складу Меденицької селищної територіальної громади[7]. 19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Дрогобицького району (1940—2020), село увійшло до складу новоствореного Дрогобицького району[8].

Населення

Станом на 01.01.2014 р. у селі проживало 1758 осіб

Найпоширенішими прізвищами у селі є: Кравців, Бенько, Дякович, Пріндин, Мачишин, Стефанів, Чичула, Садовий(-а), Герій, Матвіїшин, Герман, Блажків, Лазарів.
Автохтонними прізвищами Вороблевич є: Герій, Герман, Кравців, Мачишин, Мижівник, М'язи(е)к, Пріндин, Садовий(-а), Чи(е)чула.

Культура

Релігія

  • Мурована церква Різдва Пресвятої Богородиці (УПЦ КП) (1773-1775 рр.)[9]
  • Мурована церква Введення в храм Пресвятої Богородиці (УПЦ КП) (1912-1914 рр.)[10]
  • Дерев'яна церква Царя Христа (УГКЦ) (1773 р.)[11]

Відомі люди

Народилися

Див. також

Примітки

  1. ↑ Довідник поштових індексів України. Львівська область. Дрогобицький район. Архів оригіналу за 9 вересня 2016. Процитовано 25 січня 2016.
  2. ↑ Agaton Giller. O Władysławie hr. Tarnowskim. Архів оригіналу за 19 травня 2014. Процитовано 6 червня 2022.
  3. ↑ Wróblowice 3 // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 21. (пол.)
  4. ↑ Dz.U. 1934 nr 64 poz. 542 Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 14 lipca 1934 r. o podziale powiatu drohobyckiego w województwie lwowskiem na gminy wiejskie.
  5. ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 23.
  6. ↑ Державний архів Львівської області. Путівник по фондах партійних організацій Львівської та Дрогобицької областей (PDF). 2001. Архів оригіналу за 28 жовтня 2018. Процитовано 17 серпня 2026.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  7. ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 3 лютого 2026.
  8. ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  9. ↑ церква Різдва Пресвятої Богородиці. Архів оригіналу за 16 березня 2018. Процитовано 16 березня 2018.
  10. ↑ церква Введення в храм Пресвятої Богородиці[недоступне посилання з червня 2019]
  11. ↑ церква Царя Христа. Архів оригіналу за 16 березня 2018. Процитовано 16 березня 2018.
  12. ↑ КРАВЦІВ Роман Йосипович. Архів оригіналу за 7 червня 2015. Процитовано 5 червня 2015.

Посилання


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).