Довжанське
| селище Довжанське | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Луганська область |
| Район | Довжанський район |
| Тер. громада | Довжанська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA44040010460087169 
|
| Облікова картка | Довжанське |
| Основні дані | |
| Засновано | 1949 |
| Площа | 3,893 км² |
| Населення | 675 |
| Густота | 173,4 осіб/км²; |
| Поштовий індекс | 94870 |
| Телефонний код | +380 6434 |
| Географічні координати | 47°51′30″ пн. ш. 39°45′17″ сх. д. / 47.85833° пн. ш. 39.75472° сх. д. |
| Висота над рівнем моря | 220 м |
| Водойма | річка Галута
|
| Відстань | |
| Найближча залізнична станція: | 1092 км |
| Селищна влада | |
| Адреса | 94863, Луганська обл., Свердловський р-н, смт Бірюкове, вул. Леніна[джерело?], 81 |
| Голова селищної ради | Жовтолюк Юрій Павлович |
| Карта | |
  Довжанське | |
 Довжанське | |
| |
|
| |
Довжа́нське — селище в Україні, у Довжанській міській територіальній громаді Довжанського району Луганської області. Населення становить 675 осіб.
Попередня назва — Довжа́нський[1].
Знаходиться на тимчасово окупованій території України[2][3].
Географія
Поблизу селища перед державним кордоном з Росією розташований контрольно-пропускний пункт «Довжанський». До КПП підходять українська дорога М03 та російська дорога М19, обидві є частинами європейського маршруту E50. З російського боку розташований КПП «Новошахтинськ».
Також у селищі розташована залізнична станція 1092 км. У селищі бере початок річка Галута.
Історія
Під час війни на сході України за контрольно-пропускний пункт біля селища точилися запеклі бої.
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 717-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області», увійшло до складу Довжанської міської територіальної громади.[4]
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації колишніх Довжанського (1938—2020) та Сорокинського районів, увійшло до складу новоутвореного Довжанського району[5].
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| російська | 409 | 60.59% |
| українська | 247 | 36.59% |
| білоруська | 1 | 0.15% |
| вірменська | 1 | 0.15% |
| румунська | 1 | 0.15% |
| інші/не вказали | 16 | 2.37% |
| Усього | 675 | 100% |
За даними перепису 2001 року населення села становило 675 осіб, з них 36,59 % зазначили рідною мову українську, 60,59 % — російську, а 2,82 % — іншу[7].
Транспорт
Поруч знаходився зупинний пункт 1092 км, наразі сполучення відсутнє, рейки до кордону з РФ розібрані.
Примітки
- ↑ Українська РСР. Адміністративно-територіальний устрій: на 1 січня 1987 року. / Відп. ред. Кирненко В. І. та ін. — К.: Голов. ред. УРЕ. — 504 с.
- ↑ Рада визнала частину Донбасу тимчасово окупованою територією. dw.com (укр.). Процитовано 15 березня 2026.
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №32/2019 Про межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 22 лютого 2022.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 4 січня 2014.
Посилання
- Облікова картка [Архівовано 4 січня 2014 у Wayback Machine.] на сайті ВРУ
- Погода в селі Довжанське
|
Це незавершена стаття з географії Луганської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).