Дніпрорудне

Дніпрорудне
Герб Дніпрорудного Прапор Дніпрорудного
Одна з візитівок міста — пам'ятник «Слава героям праці» на в'їзді до міста Дніпрорудне[1]
Основні дані
Країна	Україна
Область	Запорізька область
Район	Василівський район
Тер. громада	Дніпрорудненська міська громада
Код КАТОТТГ	UA23040090010050034
Засноване	1961 (65 років)
Статус міста	з 1970 року
Населення	▼ 17 736 (01.01.2022)[2]
Площа	7,784 км²
Густота населення	2373 осіб/км²
Поштові індекси	71630—71634
Телефонний код	+380-6175
Координати	47°22′56″ пн. ш. 34°59′13″ сх. д. / 47.38222° пн. ш. 34.98694° сх. д.
Висота над рівнем моря	74 м
Водойма	р. Дніпро
Назва мешканців	дніпрору́днівець, дніпрору́днівка, дніпрору́днівці
День міста	третя субота липня
Відстань
Найближча залізнична станція	Каховське Море
До станції	2 км
До районного центру
- автошляхами	28 км
До обл./респ. центру
- автошляхами	80,4 км
До Києва
- автошляхами	595 км
Міська влада
Адреса	71630, Запорізька обл., Василівський р-н, м. Дніпрорудне, вул. Ентузіастів, 11
Вебсторінка	Дніпрорудненська міська рада.
Міський голова	Матвєєв Євгеній Сергійович (2020-2024)
Дніпрорудне у Вікісховищі Карта Дніпрорудне Дніпрорудне

Дніпрору́дне — місто в Україні, адміністративний центр Дніпрорудненської міської громади Василівського району Запорізької області. Населення складає 17 736 осіб (станом на 1 січня 2022 року).

Місто Дніпрорудне засноване у 1961 році біля промислової розробки залізної руди (Південно-Білозерське родовище). За 25 км від Дніпрорудного — Запорізький залізорудний комбінат. Це єдине місто гірників у Запорізькій області. Статус міста районного значення Дніпрорудне має з 1970 року. Займає площу 8,454 км² із чисельністю населення 19 тис. осіб.

Місто Дніпрорудне розташоване за 80 км від обласного центру й проходить автошляхами Т 0817 та М18E105 та за 28 км від районного центру, у західній частині Запорізької області, на лівому березі Каховського водосховища (р. Дніпро), вище за течією на відстані 2 км розташоване село Златопіль, нижче за течією примикає село Балки. Через місто проходять автошляхи регіонального та територіального значення Р37, Т 0817, а також залізниця, станція Каховське Море (за 3 км).

З письмових джерел відомо, що в місцях, де розташована сучасна Запорізька область і місто Дніпрорудне, у різні історичні часи жили племена скіфів, сарматів, гунів, хозарів, половців. У середньовічні часи ця територія була частиною Великого Лугу — колиски козацької слави. Наприкінці XVIII століття місцевість заселялася вихідцями з Чернігівщини, Полтавщини, інших губерній Російської імперії. У 1950-ті роки сюди прийшли геологи і заклали основи для подальшого перебування в цих краях людей мужньої професії — гірників. Поява самого міста і його назви — Дніпрорудне — пов'язане з розробкою Південно-Білозерського родовища з унікальною для Європи рудою, кількість заліза в якій становить до 68 % (аналоги — тільки в Аргентині та Бразилії).

Місто засноване як селище Дружба у 1961 році для розробки родовищ корисних копалин Білозерського залізорудного району. Перейменовано в селище Дніпроград у 1963 році. З 1964 — смт Дніпрорудне.

26 серпня 1967 року добута перша руда, на честь цієї події у 1968 році споруджено монумент, від якого починається проспект Ентузіастів.

У 1970 році селищу міського типу надано статус міста.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 713-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Запорізької області», утворена Дніпрорудненська міська громада шляхом об'єднання Дніпрорудненською міською радою.

З початку березня 2022 року місто Дніпрорудне перебуває під тимчасовою російською окупацією. Якийсь час українські символи були на місці, але наприкінці квітня російські окупанти зняли з вежі над будівлею Дніпрорудненської міської ради Герб України і повісили замість нього «триколор», та згодом в його кольори була перефарбована і стела з назвою міста на в'їзді до Дніпрорудного^[3].

12 квітня 2022 року російські окупанти зайняли приміщення Дніпрорудненської міської ради та відділення поліції^[4].

5 травня 2022 року депутат Запорізької обласної ради від «Опозиційного блоку» добровільно перейшов на бік ворога та почав співпрацювати з окупаційною владою. Загарбники оголосили його «головою військово-цивільної адміністрації міста Дніпрорудне». У тимчасово окупованому російськими військами Дніпрорудному окупанти призначили так званого «голову міської адміністрації» Миколу Пастушенка^[5]. Про своє призначення він із гордістю заявив у відеозверненні, в якому закликав мешканців та підприємців міста всіляко сприяти окупантам. Крім того, задокументовано, що за безпосередньої вказівки російських військових псевдоголова призначав на відповідальні посади в окупаційні адміністрації прихильників «руського міру». 31 травня 2022 року слідчі СБУ кваліфікували дії колаборанта за ч. 5 ст. 111-1 Кримінального кодексу України. Йому загрожує до 10 років позбавлення волі із конфіскацією майна^[6].

27 травня 2022 року у тимчасово окупованому Дніпрорудному загарбники, услід за Мелітополем, відкрили російський «Мера-маркет», приміщення якого відібрали у української торгової мережі «АТБ-Маркет»^[7].

24 червня 2023 року виведено з ладу міст, шляхом підриву, біля Дніпрорудного, а у російських окупантів виникли труднощі з транспортуванням військових вантажів, техніки та боєприпасів на Запорізький напрямок. Міст біля Дніпрорудного, як і Чонгарські мости, відігравав важливу роль у забезпеченні логістики окупантів на Запорізькому напрямку^[8].

4 грудня 2024 року стало відомо, що викрадений російськими окупантами голова міста Євгеній Матвєєв помер після 2 років і 8 місяців полону. Він був захоплений 13 березня 2022 року під час спроби визволення затриманих співробітників залізорудного комбінату. Протягом ув'язнення його утримували у кількох в'язницях, де він зазнав катувань, що підтверджено експертизою після повернення тіла^[9]. Євгеній Матвєєв, мер окупованого Дніпрорудного, помер у СІЗО № 3 міста Кізел Пермського краю РФ, якого до смерті побили відразу після етапування до цього слідчого ізолятора. Точна дата смерті залишається невідомою. У цьому ж СІЗО утримували загиблу журналістку Вікторію Рощину^[10].

Динаміка зміни населення Дніпрорудного за роками^[11][12]:

Національний склад населення за даними перепису 2001 року^[13]:

Рідна мова населення за даними перепису 2001 року^[14]:

• Запорізький залізорудний комбінат
• Завод залізобетонних конструкцій
• Завод будівельно-оздоблювальних машин
• Дніпрорудненський сироробний комбінат

• Гімназія «Софія».
• Загальноосвітня школа-комплекс «Світоч».
• Загальноосвітня школа «Талант».
• Загальноосвітня школа І—ІІ ступенів.
• Дніпрорудненський професійний ліцей.
• Дніпрорудненський індустріальний фаховий коледж.
• Палац культури «Гірник».
• Дніпрорудненська бібліотека сімейного читання.
• Дніпрорудненська бібліотека для дорослих.
• Музична школа.
• Спортивна школа.
• Міська лікарня.
• Центр дитячої та юнацької творчості.

• Національний природний парк «Великий Луг».
• Регіональний ландшафтний парк «Панай».

• Колеснік Карина Максимівна — українська важкоатлетка-сумоїстка. Дворазова чемпіонка світу, дев'ятиразова чемпіонка Європи, майстер спорту України міжнародного класу.
• Кушов Руслан Бахрікулович (1977—2014) — сержант батальйону «Айдар», учасник російсько-української війни.
• Сергєєв Олексій Віталійович (1975—2014) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

• Бад-Ольдеслоє, Німеччина (2023)
• Барі, Італія (2025)

Орден «За заслуги перед Запорізьким краєм» I ступеня (17 червня 2016) — за вагомий внесок у соціально-економічний розвиток Василівського району Запорізької області та з нагоди 55-річчя від дня заснування міста Дніпрорудне^[15].

• 
  Автостанція
• 
  Міський стадіон
• 
  Алея та житлові будинки навпроти автостанції

• Дніпрорудне // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Теза, 2006.
• Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Запорізька область — Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область у складі УРСР [Архівовано 11 листопада 2012 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Запорізька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 765 с.)
• АМУ
• Василівський район
• Міський портал [Архівовано 6 травня 2008 у Wayback Machine.]
• Банк даних Державної служби статистики України [Архівовано 31 липня 2014 у Wayback Machine.] (укр.)
• Cities & towns of Ukraine [Архівовано 19 квітня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)(укр.)
• Погода в місті Дніпрорудне [Архівовано 27 січня 2018 у Wayback Machine.]