Дистрикт Краків
| Дистрикт Краків | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1939—1945 | |||||||||
 Прапор
 Герб
| |||||||||
 Адміністративна карта дистрикту Краків | |||||||||
| Тип |  Дистрикт | ||||||||
| Інші назви | Краківський дистрикт | ||||||||
| Площа | 29 921 км²[1] | ||||||||
| Історія | |||||||||
| • Створено | 26 жовтня 1939  | ||||||||
| • Розпущено | 18 січня 1945 | ||||||||
| Входила до складу | Генеральної губернії (  Третій Райх) | ||||||||
| |||||||||
| Сучасна локація | Малопольське воєводство, Підкарпатське воєводство, Свентокшиське воєводство (Піньчовський повіт), Сілезьке воєводство (Заверцянський повіт) | ||||||||
Дистрикт Краків (нім. Distrikt Krakau, пол. Dystrykt krakowski) — адміністративно-територіальна одиниця Генерального губернаторства з 26 жовтня 1939 до 18 січня 1945[2].
Населення дистрикту в 1943 році становило близько 4 млн осіб.[3]
Історія
Дистрикт Краків утворено 26 жовтня 1939 року на землях Малопольщі після окупації Польщі нацистською Німеччиною. Він виник у межах двох міжвоєнних польських воєводств, охоплюючи більшість території Краківського (міський повіт Краків і земські (сільські) повіти за винятком Б'яльського, Живецького та більшої частини Вадовицького і Хшановського) та західну частину Львівського воєводства (Бжозовський, Ланьцютський (крім північно-східного краю), Кольбушовський, Коросненський, Переворський, Перемиський, Ряшівський, Стшижувський, Сяніцький, південна частина Ярославського, дві третини Нисківського і більшість Тарнобжезького повітів).
Станом на 1 січня 1945 року Краківський дистрикт складався з 13 округів — одного міського (нім. Stadtkreis) і 12 земських (нім. Landkreis або нім. Kreishauptmannschaft):
- міський округ Краків (нім. Stadtkreis Krakau)
- крайсгауптманшафт Дембіца (нім. Kreishauptmannschaft Dębica), куди входили Дембицький, Мелецький та частина Тарнобжезького повітів
- крайсгауптманшафт Кракау (нім. Kreishauptmannschaft Krakau-Land), куди входили Бохенський, Краківський, Мисленицький та частина Вадовицького і Хшановського повітів
- крайсгауптманшафт Кросно (нім. Kreishauptmannschaft Krosno), куди входили Коросненський та частина Ясельського і Сяніцького повітів
- крайсгауптманшафт Мєхув (нім. Kreishauptmannschaft Miechów), куди входили Меховський та частина Заверцянського, Олькуського і Піньчовського повітів
- крайсгауптманшафт Ной-Маркт (Дунаєць) (нім. Kreishauptmannschaft Neumarkt (Dunajec)), куди входили нинішні Новотарський, Суський і Татшанський повіти
- крайсгауптманшафт Ной-Сандец (нім. Kreishauptmannschaft Neu-Sandez), куди входили нинішні Новосондецький повіт і Лімановський повіти
- крайсгауптманшафт Перемишль (нім. Kreishauptmannschaft Przemysl), куди входили Перемишльський та частково Ярославський повіти
- крайсгауптманшафт Райхсгоф (нім. Kreishauptmannschaft Reichshof), куди входили Ряшівський і Кольбушовський повіти
- крайсгауптманшафт Санок (нім. Kreishauptmannschaft Sanok)
- крайсгауптманшафт Тарнів (нім. Kreishauptmannschaft Tarnow)
- крайсгауптманшафт Ярослау (нім. Kreishauptmannschaft Jaroslau), куди входила частина Ярославського, Перемиського, Ланьцютського та Нисківського повітів
- крайсгауптманшафт Ясло (нім. Kreishauptmannschaft Jaslo), куди входили нинішні Горлицький та частина Кросненського і Ясельського повітів[4]
Керівництво
На чолі дистрикту стояв губернатор (з 1941 р. — начальник дистрикту (нім. Distriktschef)). Місцем перебування губернатора був Палац Потоцьких на краківській площі Ринок, яка за нацистської окупації називалася «Площа Адольфа Гітлера».
Губернатори дистрикту
- Отто Вехтер (26 жовтня 1939 — 22 січня 1942)
- Ріхард Вендлер (15 лютого 1942 — 26 травня 1943)
- Людвіг Лозакер (26 травня 1943 — грудень 1943)
- Курт фон Бургсдорф (грудень 1943 — січень 1945)[4]
Начальники поліції і СС
- Карл Цех (24 листопада 1939 — 1 жовтня 1940)
- Ганс Шведлер (1 жовтня 1940 — 4 серпня 1941)
- Людвіг Лозакер (4 серпня 1941 — 1 березня 1943)
- Теобальд Тір (1 березня 1944 — січень 1945)[4]
Польська адміністрація
На території дистрикту діяла польська підпільна адміністрація — правонаступниця Краківського воєводства[5].
Див. також
Примітки
- ↑ а б Василь Офіцинський. Дистрикт Галичина
- ↑ 18 січня 1945 — дата захоплення Кракова Червоною Армією.
- ↑ Josef Bühler. Das Generalgouvernement, seine Verwaltung und seine Wirtschaft: Sammlung von Vorträgen der ersten wissenschaftlichen Vorträgsreihe der Verwaltungsakademi des Generalgouvernements. Verwaltungs Akademie. Burgverlag, 1 березня 1943; «Distrikt Krakau mit etwa 4 Millionen und Warschau mit 3,3 Millionen folgen. Die Distrikte Radom und Lublin schließen sich mit 2,9 und 2,3 Millionen an.» с. 33.
- ↑ а б в Distrikt Krakau [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.] (нім.)
- ↑ Polska Podziemna Delegatura Rządu na Kraj. Okręgowa Delegatura - Kraków. Процитовано 20 січня 2013.
Посилання
- Список повітів (округ) [Архівовано 21 квітня 2017 у Wayback Machine.] (нім.)
- Список населених пунктів дистрикту (нім.)
Джерела
- Markus Roth, «Herrenmenschen. Die deutschen Kreishauptleute im besetzten Polen — Karrierewege, Herrschaftspraxis und Nachgeschichte», Göttingen 2009. (нім.)
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).