YaChudo

Джулі Мехрету

Переглядів: 0. Оновлено 14.11.2026.

Джулі Мехрету
Народження28 листопада 1970[1][2][…] (55 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Аддис-Абеба, Ефіопія[4][5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна США[6][7] Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанрживопис, графіка
НавчанняKalamazoo Colleged, Rhode Island School of Designd і East Lansing High Schoold Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьвізуальна мисткиня, художниця, художниця-граверка, мисткиня, архітектурний кресляр Редагувати інформацію у Вікіданих
Напрямокабстракція
Роки творчості1995[4] — 2010[4]
ЧленАмериканська академія мистецтв та літератури, Американська академія мистецтв і наук і Julie Mehretu & Jessica Rankind Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зJessica Rankind Редагувати інформацію у Вікіданих
Роботи в колекції
Національна галерея мистецтва, Музей сучасного мистецтва, Тейт, Музей сучасного мистецтва Сан-Франциско[8], Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Музей мистецтва Метрополітен, Музей образотворчих мистецтв, Художній музей Вірджинії, Музей мистецтв Карнегіd, Художній музей Сент-Луїса, Crystal Bridges Museum of American Artd, Смітсонівський музей американського мистецтва[9], Hessel Museum of Artd[10], Художній музей Перес[11], Studio Museum in Harlemd[12], Print Collectiond[13], Музей американського мистецтва Вітні і Міський музей (Амстердам)[14][15] Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Сайтmariangoodman.com/artists/51-julie-mehretu Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Джулі Мехрету у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Джулі Мехрету (англ. Julie Mehretu; нар. 1970, Аддіс-Абеба, Ефіопія) — сучасна американська художниця ефіопського походження, яка живе і працює в Нью-Йорку.

Походження та навчання

Мехрету народилася в Аддис-Абебі, Ефіопія, у 1970 році. Вона — перша дитина в родині професора географії Ефіопського коледжу та вчительки педагогічної системи Монтессорі єврейського походження. Вони втекли з країни в 1977 році, щоб уникнути політичних потрясінь, і переїхали до Іст-Ленсінга, штат Мічиган, де батька обійняв посаду викладача з економічної географії в Університеті штату Мічиган[16][17].  Закінчивши середню школу в Іст-Лансінзі Мехрету отримала диплом за освітнім ступенем бакалавра мистецтв у Каламазу-коледжі в місті Каламазу штату Мічиган, і навчалася за кордоном в Університеті Шейха Анта Діопа (UCAD) у Дакарі в Сенегалі, а потім відвідувала Род-Айлендську школу дизайну в Провіденсі штату Род-Айленд, де здобула освітній ступінь магістра з образотворчого мистецтва в 1997 році[18][16]

Особисте життя

Мехрету живе у двоповерховому будинку в Гарлемі.[19] Вона відкрита лесбійка. Одружилася на художниці Джесіці Ранкін у 2008 році, з нею має двох дітей, Кейд Еліас (нар. 2005) та Хайле (нар. 2011);[16] її свекруха — австралійська письменниця та поетеса Лілі Бретт[20]. Пара розлучилася у 2014 році.[19][21]

Творчість

  • Джулі Мерхет відома завдяки насиченим картинам великого формату. Наприклад, Retopistics: A Renegade Excavation (2001) має розмір 2,59×5,49 м. На роботах Мерхету шари акрилової фарби перетинаються лініями, зробленими маркерами, олівцями та тушшю. Її творчість викликають цілу низку аналогій — від динамізму італійських футуристів та геометричної абстракції до абстрактних експресіоністів.
  • Її найбільшим настінним розписом є картина розміром 24 на 7 метрів у головному вестибюлі хмарочоса 200 West Street у Нью-Йорку. За цю роботу вона отримала п'ять мільйонів доларів.
  • Відправною точкою для Мерхет є архітектура та сучасне місто з прискореним темпом життя і густонаселеними вулицями. На її полотнах перетинаються і нашаровуються нариси архітектурних елементів, таких як колони, фасади, портики, а також плани будівель та карти міст. Завдяки какофонії та динаміці її роботи передають швидкість сучасного міста, яке при цьому зображено такими «застарілими» традиційними матеріалами, як олівець та фарба.
  • Мерхету брала участь у великій кількості міжнародних групових виставок, включаючи 8-а Балтійська трієнале у Вільнюсі, Литва (2002), Музей сучасного мистецтва (Нью-Йорк) (2002), Стамбульську бієнале (2003), Бієнале Вітні (2004), Бієнале Сан Пауло (2004), Бієнале Сіднея (2006). Роботи Мехрету також були включені до виставки «На хвалу сумнівам» у Палаццо Грассі у Венеції влітку 2011 року, а також до dOCUMENTA (13) у Касселі у 2012 році. У 2014 році вона брала участь у виставі «Божественна комедія. Рай, Чистилище та пекло, знову відвідані сучасними африканськими художниками», куратор Саймон Нджамі.

Персональні виставки

Громадська діяльність

Член комітету художників неприбуткової організації «Американці за мистецтво»[23].

Гранти

  • 2007 Стипендія Американської Академії у Берліні
  • 2006 Школа дизайну Род-Айленда Alumni Council Artistic Achievement Award, Род-Айленд
  • 2005 MacArthur Fellow
  • 2005 American Art Award, Музей мистецтв Уїтні, Нью-Йорк
  • 2005 Distinguished Alumni Achievement Award, Kalamazoo College, Каламазу
  • 2003 Artist-in-Residency, Walker Art Center, Міннеаполіс
  • 2003 Artist-in-Residency, Headlands Center for the Arts, Саусаліто, Каліфорнія
  • 2003 Грант Фонду Джоан Мітчелл
  • 2002 Грант Фонду Пенні Маккол
  • 2001 Грант Фонду Луїса Комфорту Тіффані
  • 2001 Програма AIR, Studio Museum in Harlem, Нью-Йорк
  • 2001 Pat Hearn Inaugural Award
  • 2001 Artists-in-Residence, Studio Museum in Harlem, Нью-Йорк
  • 1997-98 CORE Program, Glassell School of Art, Museum of Fine Arts, Houston
  • 1995-97 Школа дизайну Род-Айленда, Presidential Scholar Fall Tuition Award

Публічні колекції

У 2015 році Джулі Мехрету отримала Медаль мистецтв Державного департаменту США

Визнання

У 2000 році Мехрету отримала грант від Фонду грантів сучасного мистецтва для художників. Вона була лауреатом премії Пенні Макколл 2001 року[24]. 20 вересня 2005 року її назвали одним із отримувачів стипендії Мак-Артура 2005 року, яку часто називають «геніальним грантом»[25].

У 2013 році Мехрету була нагороджена премією Барнетта та Анналі Ньюман, а у 2015 Мехрету отримала медаль Держдепартаменту США за вкладу у мистецтво з рук держсекретаря Джона Керрі[26].

У 2020 році журнал Тайм включив Мехрету до списку 100 найвпливовіших людей року[27].

Примітки

  1. ↑ Bell A. Encyclopædia Britannica — Encyclopædia Britannica, Inc., 1768.
  2. ↑ Julie Mehretu
  3. ↑ Julie Mehretu
  4. ↑ а б в RKDartists
  5. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #122456653 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  6. ↑ Museum of Modern Art online collection
  7. ↑ https://www.workwithdata.com/person/julie-mehretu-1970
  8. ↑ Artists + Artworks
  9. ↑ Smithsonian American Art Museum person/institution ID
  10. ↑ https://bard.emuseum.com/people/2313/julie-mehretu
  11. ↑ https://www.pamm.org/en/exhibition/routes-of-influence/
  12. ↑ https://www.studiomuseum.org/artists/julie-mehretu
  13. ↑ https://web.archive.org/web/http://wallachprintsandphotos.nypl.org/catalog/20823
  14. ↑ https://catalogus.boekman.nl/pub/sm-bijlagen%202024.pdf
  15. ↑ TRANSpaintings (seat)
  16. ↑ а б в Calvin Tomkins (29 березня 2010). «Big Art, Big Money: Julie Mehretu's 'Mural' for Goldman Sachs». The New Yorker. процитовано 7 квітня 2023 року
  17. ↑ Scott, Sue (2013). The reckoning : women artists of the new millennium. Prestel. ISBN 978-3791347592.
  18. ↑ https://whitecube.qi-cms.com/media/_file/artist_cv/julie-mehretu-cv.pdf [Архівовано 2023-04-04 у Wayback Machine.] [[Категорія:Статті, у яких потрібно виправити голі посилання ]]
  19. ↑ а б Jori Finkel (March 7, 2021), «Inside Julie Mehretu's Richly Layered World», W.
  20. ↑ Mason, Christopher (28 лютого 2005), She Can't Be Bought, New York Magazine, процитовано 7 квітня 2023
  21. ↑ Partners, Now Friends T: The New York Times Style Magazine, April 12, 2021.
  22. ↑ White Cube.
  23. ↑ Artists Committee Американці за мистецтво.
  24. ↑ creative-link.org. www.pennymccallfoundation.org. Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 7 квітня 2023.
  25. ↑ She can't be bought, but you can give her money. 2 жовтня 2005. Процитовано 7 квітня 2023.
  26. ↑ Julie Mehretu – 2015 Award Winner. US Department of State. US Department of State. Архів оригіналу за 24 лютого 2017. Процитовано 7 квітня 2023.
  27. ↑ Tessa Solomon (23 вересня 2020 року), Artists Patrisse Cullors, Julie Mehretu, and Tourmaline Make ‘Time 100’ List ARTnews

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).