YaChudo

Джеймс Боуї

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Джеймс Боуї
James Bowie
Народження10 квітня 1796
округ Логан, штат Кентуккі, США
Смерть6 березня 1836 (39 років)
Сан-Антоніо, Республіка Техас
ПохованняCathedral of San Fernandod[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна

Республіка Техас
Роки служби1835–1836
ЗванняПолковник
КомандуванняОполчення Техасу
Війни / битви
Автограф
CMNS: Джеймс Боуї у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Джеймс (Джим) Боуї (англ. James Bowie [2]; 10 квітня 1796 — 6 березня 1836) — американський військовий офіцер, землевласник і работорговець, який відіграв визначну роль у Техаській революції. Він був серед американців, які загинули в битві при Аламо. Історії про нього як бійця та прикордонника, як реальні, так і вигадані, зробили його легендарною постаттю в історії Техасу та народним героєм американської культури.

Джеймс Боуї винайшов ніж, який носить його ім'я.

Ніж Боуї, великий ніж (тесак) з характерною формою клинка, на обусі якого біля вістря виконаний скіс, що має форму увігнутої дуги

Співак Девід Боуї (1947—2016) обрав його прізвище своїм сценічним псевдонімом[3].

Боуї народився 10 квітня 1796 року в окрузі Логан, штат Кентуккі. Більшу частину свого життя він провів у Луїзіані, де виріс і де пізніше працював земельним спекулянтом.

Ранні роки

Боуї та його брати Резін та Стівен прагнули швидко збагатитися на земельних спекуляціях, використовуючи зростання вартості землі в Луїзіані та Арканзасі. Через нестачу стартового капіталу вони вдалися до тоді формально законної схеми заробітку на контрабандній работоргівлі у співпраці з піратом Жаном Лафітом. Отримані кошти були вкладені в плантації та розвиток сучасного на той час аграрного виробництва (зокрема цукрової промисловості)[4][5]. Діяльність братів супроводжувалася серйозними юридичними проблемами, пов'язаними з підробленими земельними документами. Зрештою держава визнала ці земельні претензії незаконними, а судові рішення були остаточно підтверджені спекуляціях, використовуючи зростання вартості землі в Луїзіані та Верховним судом США[6].

Злет до слави Джеймса розпочався в 1827 році після повідомлень про бійку на піщаній косі поблизу сучасного міста Відалія, штат Луїзіана. Те, що почалося як дуель між двома чоловіками, переросло в бійку між секундантами та співчуваючими обох сторін, в якій Боуї, будучи підстреленим і підрізаним, убив шерифа округу Рапідс великим ножем. Це, та інші історії про майстерність Боуї з ножем, призвели до широкої популярності ножа Боуї.

Участь у Техаській революції

У 1828 році Боуї вирішив переїхати до Коауїли-і-Техас (штат Мексики 1824—1835 рр.). Конституція Мексики 1824 року забороняла всі релігії, окрім римо-католицизму, та надавала перевагу громадянам Мексики в отриманні землі.[7] Боуї був охрещений у римо-католицькій вірі в Сан-Антоніо. У 1829 році він заручився з Сесілією Веллс, але вона померла в Александрії 29 вересня, за два тижні до їхнього весілля.[8]

Закінчивши мандрівки Луїзіаною, Боуї у 1830 остаточно осів в Сан-Антоніо-де-Бехар. Був обраний керівником Техаських рейнджерів у званні полковника[9]. Формування неофіційно постало з ініціативи Стівена Ф. Остіна 1823 року. Проте офіційно створено 10 серпня 1835 року для захисту колоністів від нападів ворожих корінних американців. Боуї командував однією з груп таких добровільних ополченців.

Приєднався до Техаського революційного руху та став полковником армії Техасу.

Взяв участь у збройному зіткненні між техаськими поселенцями-англоамериканцями та мексиканським гарнізоном у місті Накогдочес. Зіткнення увійло в історія під назвою — бій при Накогдочесі.

Повстанці здобули перемогу, змусивши мексиканські війська відступити з регіону Східного Техасу. Подія мала обмежений військовий масштаб, але важливе політичне значення, оскільки стала одним із ранніх кроків на шляху до Техаської революції 1835—1836 років[10].

Техаська революція розпочалася 2 жовтня 1835 року битвою при Гонсалесі. Стівен Ф. Остін сформував армію з 500 осіб для походу на мексиканські війська в Сан-Антоніо з гарматами, які й розпочали бій. Іноді до цього ополчення застосовується назва «Техаська армія». 22 жовтня Остін попросив Джеймса В. Фанніна та Боуї, який тепер був полковником добровольчого ополчення, розвідати район навколо місій Сан-Франциско-де-ла-Еспада та Сан-Хосе-і-Сан-Мігель-де-Агуайо та знайти припаси для добровольчих сил. Виявивши гарну оборонну позицію поблизу місії Консепсьйон, група попросила армію Остіна приєднатися до них[11].

Туманного ранку 28 жовтня мексиканський генерал Домінго Угартечеа очолив сили з 300 піхотинців і кавалеристів, а також дві невеликі гармати, проти техаських військ. Хоча мексиканська армія змогла підійти на відстань 200 ярдів (183 м), техаська оборонна позиція захистила їх від вогню. Коли мексиканці зупинилися, щоб перезарядити свої гармати, техасці вилізли на кручу та підстрелили кількох солдатів. Безвихідь закінчилася невдовзі після того, як Боуї очолив атаку, щоб захопити одну з мексиканських гармат, яка на той час знаходилася лише за 80 ярдів (73 м). Угартечеа відступив зі своїми військами, завершивши битву при Консепсьйоні. Один техасець і десять мексиканських солдатів були вбиті[12]. Один з очевидців, що перебував під орудою Боуї пізніше відзначив його «як природженого лідера, який ніколи не витрачав даремно жодної кулі та не наражав на небезпеку життя ввірених йому бійці»[13].

26 листопада 1835 року під час облоги Сан-Антоніо-де-Бехар у ході Техаської революції загін техасцівн під проводом Джеймса Боуї перехопив мексиканський підрозділ, який, як помилково вважали техасці, перевозив срібло чи інші цінні припаси. Насправді мексиканці везли траву (сіно) для коней гарнізону генерала Коса — сутичка увійшла в історію під назвою Grass Fight. Бій був нетривалим: техасці мали мінімальні втрати, захопили коней і мулів.

Боуї пам'ятають за його хоробрість під час захисту форту Аламо.

Боуї загинув разом з рештою захисників Аламо. Більшість мирних жителів форту, включаючи родичів Боуї, вижили[14]. Санта-Анна наказав алькальду Сан-Антоніо, Франсіско Антоніо Руїсу, підтвердити особи Боуї, Тревіса та Крокетта. Спочатку наказавши поховати Боуї, оскільки він був надто хороброю людиною, щоб його спалили, як собаку[15], Санта-Анна пізніше наказав покласти тіло Боуї разом з тілом інших техасців на похоронне багаття.

Коли матері Боуї повідомили про його смерть, вона спокійно заявила: «Б'юся об заклад, що в його спині не було знайдено ран»[16] Різні очевидці битви дали суперечливі версії смерті Боуї. У газетній статті стверджувалося, що мексиканський солдат бачив, як Боуї виносили з його кімнати на ліжку живим після завершення битви. Солдат стверджував, що Боуї вільно розкритикував мексиканського офіцера іспанською мовою, і офіцер наказав відрізати Боуї язик, а його тіло, що ще дихало, кинути на похоронне багаття. Цю версію оскаржують численні інші свідки, і вважається, що вона вигадана репортером[17] Інші свідки стверджували, що бачили, як кілька мексиканських солдатів увійшли до кімнати Боуї, проткнули його багнетом і винесли живим з кімнати[18]ю Поширювалися й інші історії. Деякі свідки стверджували, що Боуї застрелився сам. Інші казали, що його вбили солдати, коли він був занадто слабкий, щоб підняти голову. Алькальд Руїс сказав, що Боуї знайшли «мертвим у своєму ліжку». За словами Воллеса О. Чарітона, «найпопулярніша і, ймовірно, найточніша» версія полягає в тому, що Боуї помер на своєму ліжку, «притулившись спиною до стіни, використовуючи свої пістолети та свій знаменитий ніж»[19]. Через рік після битви Хуан Сегін повернувся до Аламо та зібрав залишки попелу з похоронного багаття. Він поклав їх у труну з іменами Боуї, Тревіса та Крокетта. Прах був похований у соборі Сан-Фернандо[20].

Пам'ятники

  • Кенотаф захисників форту Аламо у Сан-Антоніо, скульптор Помпео Коппіні, східна панель Кенотафа містить статую Боуї та статую Джеймса Бонема перед іншими захисниками Аламо[21]
  • Статуя Джеймса Боуї, Статуї героїв в Аламо, автор Дебора Феллоуз[22].

Примітки

  1. ↑ Find a Grave — 1996.
  2. ↑ Є різні способи прочитання прізвища. Версія 1 — Буві (див. Evans, John (December 1989). «Bowie (Boo-wee) or Bowie (Bo-wee)? What's in a Name?». Alamo Journal. 69: 6., переклад прізвища героя як Буві від каналу «1+1» фільму The Alamo (переклад Андрія Тращуна). Версія 2 — Боуї (див.The American Heritage Dictionary of the English Language, «Bowie, James», з інструкцією до вимови «bō´ē» and key «ō toe» and "ē bee, тобто Боуї.)
  3. ↑ Buckley, David. Strange Fascination — David Bowie: The Definitive Story. — London: Virgin, 2005. — p.33.
  4. ↑ Edmondson, J.R. (2000). The Alamo Story-From History to Current Conflicts. Plano, TX: Republic of Texas Press. р.91
  5. ↑ Peatfield, Joseph Joshua; Hubert Howe Bancroft; Henry Lebbeus Oak; William Nemos (1889). History of the North Mexican States. A.L. Bancroft and Company. з.175
  6. ↑ Sears, Edward S. (2000). «The Low Down on Jim Bowie». In Boatright, Mody C.; Day, Donald (eds.). From Hell to Breakfast. Publications of the Texas Folklore Society Number XIX. Denton, TX: University of North Texas Press. з.186
  7. ↑ Hopewell, Clifford (1994). James Bowie Texas Fighting Man: A Biography. Austin, TX: Eakin Press. p.60-61
  8. ↑ Edmondson, J.R. (2000). The Alamo Story-From History to Current Conflicts. Plano, TX: Republic of Texas Press. р.186
  9. ↑ Groneman, Bill (1990). Alamo Defenders, A Genealogy: The People and Their Words. Austin, TX: Eakin Press. -з.18
  10. ↑ Williamson, William R., James Bowie, Handbook of Texas, retrieved 2007-10-06
  11. ↑ Hopewell, Clifford (1994). James Bowie Texas Fighting Man: A Biography. Austin, TX: Eakin Press. р.101
  12. ↑ Hopewell, Clifford (1994). James Bowie Texas Fighting Man: A Biography. Austin, TX: Eakin Press. р.101-102
  13. ↑ Edmondson, J.R. (2000). The Alamo Story-From History to Current Conflicts. Plano, TX: Republic of Texas Press. p. 223
  14. ↑ Edmondson (2000), p. 407
  15. ↑ Hopewell (1994), p. 80.
  16. ↑ Hopewell (1994), p. 125
  17. ↑ Groneman (1996), pp. 83–87.
  18. ↑ Groneman (1996), p. 214.
  19. ↑ Hopewell (1994), p. 127.
  20. ↑ Hopewell (1994), p. 128
  21. ↑ Alamo Cenotaph. Handbook of Texas Online. Texas State Historical Association.
  22. ↑ Statues of Heroes. The Alamo. Архів оригіналу за 20 вересня 2024. Процитовано 8 березня 2025.

Джерела

  • Chariton, Wallace O. (1992). Exploring the Alamo Legends. Plano, TX: Republic of Texas Press. ISBN 1-55622-255-6.
  • Davis, William C. (1998). Three Roads to the Alamo: The Lives and Fortunes of David Crockett, James Bowie, and William Barret Travis. New York: HarperCollins. ISBN 0-06-017334-3.
  • Edmondson, J.R. (2000). The Alamo Story-From History to Current Conflicts. Plano, TX: Republic of Texas Press. ISBN 1-55622-678-0.
  • Groneman, Bill (1990). Alamo Defenders, A Genealogy: The People and Their Words. Austin, TX: Eakin Press. ISBN 0-89015-757-X.
  • Groneman, Bill (1996). Eyewitness to the Alamo. Plano, TX: Republic of Texas Press. ISBN 1-55622-502-4.
  • Hopewell, Clifford (1994). James Bowie Texas Fighting Man: A Biography. Austin, TX: Eakin Press. ISBN 0-89015-881-9.
  • Kirchner, Paul (2010). Bowie Knife Fights, Fighters, and Fighting Techniques. Boulder, CO: Paladin Press. ISBN 978-1-58160-742-0.
  • Lindley, Thomas Ricks (2003). Alamo Traces: New Evidence and New Conclusions. Lanham, MD: Republic of Texas Press. ISBN 1-55622-983-6.
  • Nofi, Albert A. (1992). The Alamo and the Texas War of Independence, September 30, 1835 to April 21, 1836: Heroes, Myths, and History. Conshohocken, PA: Combined Books, Inc. ISBN 0-938289-10-1.
  • Sears, Edward S. (2000). «The Low Down on Jim Bowie». In Boatright, Mody C.; Day, Donald (eds.). From Hell to Breakfast. Publications of the Texas Folklore Society Number XIX. Denton, TX: University of North Texas Press. ISBN 1-57441-099-7.
  • Vazquez, Josefina Zoraida (1997). «The Colonization and Loss of Texas: A Mexican Perspective». In Rodriguez O., Jaime E.; Vincent, Kathryn (eds.). Myths, Misdeeds, and Misunderstandings: The Roots of Conflict in U.S.–Mexican Relations. Wilmington, DE: Scholarly Resources Inc. ISBN 0-8420-2662-2.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).