Джафер Гафар
| Джафер Гафар | |
|---|---|
| крим. Cafer Abdul oğlu Ğafar | |
| Народився | 1898 Тав-Даїр, Сімферопольський повіт, Таврійська губернія, Російська імперія |
| Помер | 17 квітня 1938 Кримська АРСР, Російська РФСР, СРСР |
| Громадянство | |
| Національність | кримський татарин |
| Діяльність | письменник, учитель, журналіст |
| Знання мов | кримськотатарська |
| Мова творів | кримськотатарська |
| Роки активності | 1920—1938 |
| Напрямок | реалізм |
| Жанр | оповідання |
Джафе́р Абду́л оглу́ Гафа́р (крим. Cafer Abdul oğlu Ğafar; 1898, Тав-Даїр — 17 квітня 1938) — кримськотатарський письменник і журналіст.
Народився 1898 року в селі Тав-Даїр (тепер Лісносілля), в учительській родині. Після закінчення початкової школи навчався в медресе свого села. Саме під час навчання в медресе почав літературну творчість.
До 1920 року працював сільським учителем, потім — у газеті «Яш къувет» у Сімферополі, у журналі «Илери», редагував газету «Енъи дюнья». Працював завідувачем Карасубазарського районного відділу освіти.
1934 року став членом Спілки письменників, але вже за кілька місяців потрапив у хвилю репресій. Його було знято з посади, найкращі твори (у тому числі оповідання «В дорозі») піддано жорсткій критиці.
20 жовтня 1936 року Джафера Гафара заарештували, у пресі з'явилися статті з пропозицією заборонити публікацію його творів. Його звинуватили в «буржуазному націоналізмі», пізніше — у шпигунстві. Виїзна сесія Верховного Суду 17 квітня 1938 року засудила його до розстрілу. Того ж дня вирок було здійснено.
Джерела
- Керим И. А. Къырымтатар эдебияты (Къулланма дерслик). — Акъмесджит, 1995. — С. 247.
- Деятели крымскотатарской культуры (1921—1944 гг.): Биобиблиографический словарь. — Симферополь, 1999.
- «Я никого не забуду…»/Сборник произведений крымскотатарских писателей 1913—1940 гг. — Симферополь, 2001. — С. 12-21.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).