Джаково
| Джаково | |
|---|---|
| Đakovo | |
 герб | |
 | |
| Основні дані | |
| 45°19′ пн. ш. 18°25′ сх. д. / 45.317° пн. ш. 18.417° сх. д. | |
| Країна |   Хорватія  |
| Регіон | Осієцько-Баранська жупанія |
| Район | муніципалітет |
| Столиця для | Diakovár electoral districtd (виборчий округ) |
| Засновано | 1239 |
| Площа | 170 км² |
| Населення | 20912 (2001) |
| · густота | 11,52 осіб/км² |
| Агломерація | 30092 |
| Висота НРМ | 111 м |
| Міста-побратими | Синь |
| Телефонний код | (385) 031 |
| Часовий пояс | центральноєвропейський час, Центральноєвропейський літній час |
| GeoNames | 3202220 |
| OSM | r8796119 ·R |
| Поштові індекси | 31400 |
| Міська влада | |
| Мер міста | Зоран Вінкович (СДП Х) |
| Вебсайт | www |
| Мапа | |
 | |
  Джаково Джаково (Хорватія) | |
 Джаково у Вікісховищі | |
Джа́ково (хорв. Đakovo, угор. Diakovár, нім. Diakowar) — місто в східній Хорватії, на сході історичного регіону Славонія, з населенням 30092 жителі (за переписом 2001 р.), серед якого переважають хорвати. Адміністративно належить до Осієцько-Баранської жупанії. Центр родючої і багатої області Джаково (хорв. Đakovština). Осідок Джаковсько-Осієцької архієпархії.
Розташування
Джаково розташовано в самому серці історичної області Славонія, за 37 км на південний захід від Осієка та на 34 км на південний схід від Нашиці. Біля міста проходить автомагістраль A5/E73, яка тут перетинається з автодорогою місцевого значення D7 до Осієка та магістральними дорогами D38 до Пожеги, D46 до Вінковців та заміською дорогою D515 до Нашиці. Повз місто пролягає залізнична гілка Плоче–Сараєво–Врполє–Осієк–Будапешт.
Історія
Джаково вперше письмово згадується 1239 року в дарчій грамоті князя Коломана Галицького (сина короля Угорщини Андрія II) боснійському єпископові Понса, у якій єпископи оголошуються правителями Джаково. Нині Джаково також відоме як єпископське місто і резиденція католицького архієпископа. В окремі періоди своєї історії місто згадується під різними іменами: Dyaco, Dyacou, Deako, Dyakon, Dyakov, а після панування турків навіть як Diakovár. 1536 р. місто загарбали турки і володіли ним майже 150 років. Тоді Джаково дістало назву Якова. Багато католицьких церков було зруйновано і побудовано мечеті. Найвідоміша серед них це мечеть Ібрагім-паші, яку після відходу турків було перетворено на церкву. 1690 р. в місто повернувся єпископ і почалася так звана відбудова міста.
Етимологія
У різномовних варіантах назви міста простежується закономірність: і хорватське đak, і угорське diák означають «учень». Назва може походити як від цього слова, так і від церковної посади диякон (хорв. đakon, угор. diakon) з огляду на релігійне значення міста для Хорватії.
Економіка
Основні види господарської діяльності включають сільське господарство, тваринництво, обробку шкіри та вовни. Є кінно-селекційний центр. Головні галузі промисловості — деревообробна (меблева), текстильна, хімічна і харчова, а також виробництво будівельних матеріалів, друкарство і туризм.
Населення
Населення громади за даними перепису 2011 року становило 27 745 осіб[1], 7 з яких назвали рідною українську мову[2]. Населення самого поселення становило 19491 осіб.[1]
Динаміка чисельності населення громади[3]:
Динаміка чисельності населення центру громади[3]:
Населені пункти
Крім поселення Джаково, до громади також входять:
- Будровці
- Джурджанці
- Івановці-Горянські
- Кушеваць
- Нові Перковці
- Пишкоревці
- Селці Джаковацькі
- Широко Полє
Клімат
Середня річна температура становить 11,09 °C, середня максимальна – 25,48 °C, а середня мінімальна – -6,19 °C. Середня річна кількість опадів – 715 мм.[4][5]
| Клімат поселення | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | |
| Середній максимум, °C | 5,88 | 8,19 | 12,78 | 17,38 | 22,35 | 25,48 | 25,28 | 24,87 | 20,94 | 15,44 | 9,47 | 5,48 | |
| Середня температура, °C | −0,2 | 2,19 | 6,77 | 11,33 | 16,31 | 19,44 | 21,24 | 20,82 | 16,88 | 11,40 | 5,40 | 1,40 | |
| Середній мінімум, °C | −6,19 | −3,88 | 0,73 | 5,30 | 10,29 | 13,41 | 17,19 | 16,77 | 12,83 | 7,33 | 1,37 | −2,63 | |
| Норма опадів, мм | 46 | 43 | 44 | 54 | 65 | 92 | 67 | 62 | 52 | 63 | 70 | 57 | |
| Середньомісячна швидкість вітру, м/с | 2.03 | 2.30 | 2.60 | 2.50 | 2.20 | 2.07 | 2.00 | 1.86 | 1.80 | 1.90 | 2.00 | 2.10 | |
| Середньомісячна сонячна радіація, кДж/м²·день | 4295 | 6975 | 10903 | 15406 | 19306 | 21264 | 22180 | 20422 | 15028 | 9355 | 4878 | 3608 | |
| Джерело: [4][5] | |||||||||||||
Примітки
- ↑ а б Перепис населення 2011 року (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 4 червня 2017.
- ↑ Перепис населення 2011 року. Кількість мешканців за рідною мовою (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 14 листопада 2013.
- ↑ а б Чисельність населення за роками (хорв.) . Хорватське бюро статистики.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ а б Fick, S.E., R.J. Hijmans (2017). Worldclim 2: New 1-km spatial resolution climate surfaces for global land areas. International Journal of Climatology. Архів оригіналу за 12 березня 2022. Процитовано 14 червня 2022.
- ↑ а б значення визначено за географічними координатами поселення із роздільною здатністю 2,5'
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).