Дерегулювання

Дерегулювання або дерегуляція (від лат. regula — правило; англ. deregulation) — скасування чи скорочення державного регулювання в певній галузі суспільних відносин. Як правило означає зменшення контролю держави над веденням бізнесу, наприклад, для стимулювання вільної конкуренції на ринку. Сам термін інколи плутають з лібералізацією. Лібералізований ринок хоч і має в цілому менше регуляційних законних актів, однак, зазвичай, законодавчо стимулює ефективність виробництва та захищає права споживачів (як приклад — через антимонопольне законодавство).

Критики дерегулювання та економічної лібералізації приводять вигоди від регулювання економіки та вважають що встановлення правил аж ніяк не спотворює ринок і дозволяє компаніям продовжувати бути конкурентноспроможними.

Вони найчастіше посилаються на необхідність державного втручання в:

• Стимулювання конкуренції;
• Підтримка стандартів якості товарів та послуг;
• Захист прав споживачів (наприклад від шахрайства або банкрутства банку);
• Забезпечення достатнього інформування (наприклад, про особливості конкурентних товарів та послуг);
• Охорона довкілля (наприклад, за рахунок розвитку туризму);
• Гарантування широкого доступу до послуг (наприклад, забезпечення малорозвинутих районів

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 березня 2015 р. № 357-р затверджений «План заходів щодо дерегуляції господарської діяльності».^[1]

• Лібералізація
• Індекс легкості ведення бізнесу
• Політична економія

• Варналій З. С. ДЕРЕГУЛЮВА́ННЯ // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2007. — Т. 7 : Ґ — Ді. — 708 с. — ISBN 978-966-02-4457-3. [Архівовано 10 червня 2020 у Wayback Machine.]

• Дерегулювання [Архівовано 29 березня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1999. — Т. 2 : Д — Й. — 741 с. — ISBN 966-7492-02-8.