Дельта IV
 Старт Дельта IV Медіум із супутником DSCS III-B6 | |
| Призначення | ракета-носій |
|---|---|
| Виробник | Boeing, United Launch Alliance |
| Країна |  США |
| Розміри | |
| Висота | 63—72 м |
| Діаметр | 5 м |
| Маса | 249'500—733'400 кг |
| Вантаж | |
| Вантаж на ННО | 11'470—28'790 кг |
| Вантаж на ГПО | 4'440—14'220 кг |
| Споріднені ракети | |
| Родина | Delta |
| Аналоги | Atlas V, Falcon 9 Block 5 |
| Історія запусків | |
| Статус | діюча |
| Космодроми | Мис Канаверал База Ванденберг |
| Всього запусків | 36 |
| Успішних | 35 |
| Невдалих | 1 (Heavy) |
| Перший запуск | Medium: 11 березня 2003 Medium+ (4,2): 20 листопада 2002 Medium+ (5,2): 3 квітня 2012 Medium+ (5,4): 6 грудня 2009 Heavy: 21 грудня 2004 |
| Останній запуск | 12 січня 2018 |
| Прискорювач (Ступінь 0) - GEM-60 або CBC | |
| No прискорювача | 2—4 |
| Тяга | 826—3'140 кН |
| ступінь - Перший—CBC | |
| Повна маса | 226'400 кг |
| Двигуни | RS-68A |
| Тяга | 3'140 кН |
| Питомий імпульс | 360 с, вак.: 412 с |
| Тривалість горіння | 245 с, Heavy: 348 с |
| Паливо | рідкий водень/рідкий кисень |
| ступінь - Другий—DCSS | |
| Повна маса | 24'170—30'700 кг |
| Двигуни | RL10B-2 |
| Тяга | 110 кН |
| Питомий імпульс | 462 с |
| Паливо | рідкий водень/рідкий кисень |
Дельта IV (англ. Delta IV) — четверте покоління ракети-носія (РН) сімейства Delta компанії «Boeing», а з 2006 року — «ULA». Належить до ракет середнього або важкого класу, залежно від комплектації. Перший успішний комерційний запуск РН із супутником Eutelsat було здійснено 2002 року. Дельта IV була розроблена в рамках програми розвитку одноразових ракет (англ. Evolved Expendable Launch Vehicle) для запуску комерційних супутників і супутників ВПС США. Ракета-носій використовується в п'яти варіантах: Медіум (англ. Medium, Середній), Медіум+ (4,2), Медіум+ (5,2), Медіум+ (5,4) и Хеві (Heavy, Важкий). Останній важкий варіант призначений для більшого розміру і ваги корисного навантаження. Дельта IV використовується в першу чергу для задоволення потреб американських військових через високу вартість її запуску.
Запуски РН здійснюються з мису Канаверал і бази Ванденберг ВПС США, де вони збираються в горизонтальних складальних центрах (англ. Horizontal Integration Facility).
Станом на 2012 рік варіант Delta IV Heavy мав найбільше корисне навантаження серед усіх ракет-носіїв, що експлуатувалися на той час.[джерело?]
У січні 2018 року США запустили ракету Delta IV з секретним супутником розвідки.[1]
Запуски РН Дельта IV
Першим корисним навантаженням, виведеним на орбіту за допомогою РН Дельта IV, став супутник зв'язку Eutelsat W5. Запуск ракети-носія, виконаний за схемою Медіум+ (4,2), було здійснено з мису Канаверал. Супутник було виведено на геостаціонарну орбіту 20 листопада 2002 року.
У грудні 2004 року після значних затримок через погану погоду було вперше випробувано варіант РН Хеві із супутником Хеві Демо. Внаслідок кавітації в паливопроводах, датчики зареєстрували закінчення пального. Двигуни бічних блоків CBC і пізніше двигун основного блоку CBC були передчасно відключені, хоча пальне для продовження роботи залишалося. Другий ступінь намагався компенсувати недоробку першого ступеня й бічних прискорювачів, доки у ньому не скінчилося пальне. Цей політ був пробним запуском з наступним корисним навантаженням:
- ДемоСат — 6020 кг; алюмінієвий циліндр, заповнений 60 прутами з латуні, який передбачалося вивести на геостаціонарну орбіту, однак через збій датчиків, супутник запланованої орбіти не досяг.
- НаноСат-2 — виведений на низьку навколоземну орбіту, являв собою два дуже маленьких супутника Спаркі (24 кг) і Ральфі (21 кг). З урахуванням недостатнього часу роботи перших ступенів, найбільш імовірно, що вони не досягли стабільної орбіти.[2]
- GOES-O (англ. Geostationary Operational Environmental Satellite, геостаціонарний оперативний супутник контролю навколишнього середовища) — погодний супутник НОАА і НАСА, запущено РН Медіум+ (4,2) з мису Канаверал. Старт було заплановано на 6 квітня 2009 року[3][4], але запуск відбувся 27 червня 2009 року.
Див. також
Примітки
- ↑ США запустили ракету Delta IV із секретним військовим супутником. Glavcom (укр.). 26 січня 2016. Архів оригіналу за 5 березня 2018. Процитовано 4 березня 2018.
- ↑ Spaceflight Now: Звіт по запуску РН Дельта IV [Архівовано 4 липня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Spaceflight Now - Tracking Station - Worldwide launch schedule. Архів оригіналу за 7 січня 2009. Процитовано 13 січня 2009.
- ↑ Schaub, Michael B. Mission Set Database. NASA GSFC/Honeywell TSI. Архів оригіналу за 19 лютого 2012. Процитовано 13 грудня 2008.
Посилання
- Delta IV Launch Vehicle page on United Launch Alliance site(англ.)
- Delta IV information [Архівовано 15 червня 2008 у Wayback Machine.] on Gunter's Space Page(англ.)
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).