YaChudo

Дебора Гайд

Переглядів: 0. Оновлено 05.11.2026.

Дебора Гайд
Народилася1965 Редагувати інформацію у Вікіданих
Лондон, Велика Британія Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Велика Британія Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце проживанняЛондон Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьантропологиня, редакторка, письменниця, монтажерка, блогерка Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мованглійська Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди

почесний член Комітету скептичних розслідуваньd (2018)

IMDbID 1995790 Редагувати інформацію у Вікіданих
Сайтdeborahhyde.com Редагувати інформацію у Вікіданих

Дебора Гайд (англ. Deborah Hyde; нар. 1965, Лондон) — британська скептичка, фольклористка, культурна антропологиня, уфологиня, членка Комітету скептичних розслідувань і головна редакторка журналу «The Skeptic». Пише та читає багато лекцій про забобони[1], криптозоологію, релігію та віру в паранормальні явища[2], з особливою увагою до фольклору, психології та соціології, лежать в основі цих явищ, і була представлена як «експертка з вампірів». Також працювала в кіноіндустрії[3].

Ранні роки

Інтерес Гайд до надприродного сягає її дитинства, і вона пояснює це тим, що «занадто багато часу проводила з божевільними тітками»[4]. У той час як інші дівчатка цікавляться феями та янголами, її завжди захоплювали «темні речі»[5]. Після прочитання «The Black Arts» окультного письменника Річарда Кавендіша, стала застосовувати аналітичний підхід до цих явищ[4].

Кар'єра поза скептицизмом

Займалася розповсюдженням колекційних предметів, кілька років, зокрема, у Нью-Йорку. У 1990-х роках працювала координатором та керівником виробництва в різних відділах, включно зі створенням ефектів істот і гриму, а також декорацій[4].

У кіноіндустрії

Брала участь у створенні кількох кінофільмів як співробітниця і координаторка відділу гриму, відповідаючи за протези й ефекти створінь, зокрема у фільмах жахів «Собача буда» та «1408». Була координаторкою ефектів створінь у драмі «У ясний день». Зіграла кілька екранних ролей, з'явившись у «Собачій буді» в ролі буфетниці та в ролі Королеви трупів у «Братах Грімм»[6]. Знялася у фільмі «Гаррі Поттер і філософський камінь» у ролі вусика чарівної рослини-душильника Диявольської сітки[4].

2013 року була продюсеркою короткометражного фільму «Мудрість»[7], в якому озвучила одного з персонажів[8], а 2018 року була співвиконавчою продюсеркою короткометражного фільму «Людина вересня»[9].

Кар'єра скептика

Гайд читає лекцію про Неспокійного привида Вроцлава на Європейському Конгресі скептиків 2017 року

У 1990-х роках почала досліджувати та писати про віру в надприродне і спочатку вела блог під псевдонімом Jourdemayne[10]. Псевдонім взяла у жінки знаної як Відьма з Ай, яка жила у XV століття. 1441 року її спалили за чаклунство в Смітфілді, Лондон. Гайд вибрала її, тому що «багато хто звертався до неї за знаннями в темних справах»[11].

На вебсайті deborahhyde.com Гайд публікує дописи та відео, в яких досліджує взаємозв'язок між фольклором, системами вірувань і страхом перед невідомими природними явищами. Її попередній вебсайт jourdemayne.com замінений 2018 року[12]. У своїх публічних виступах і творах вона широко висвітлювала такі надприродні явища:

Публічні виступи у всій Великій Британії

Гайд вручає Кріспіану Джаго нагороду «Вибір редактора Оккама» на QED 2016.

Гайд запрошували виступати на кількох різних заходах, зокрема на зустрічах «Скептики в пабі» у всій Великій Британії (Вінчестер[16], Ліверпуль[23], Бірмінгем[21], Віком[24], Манчестер[22], Гринвіч[25] тощо), а також на міжнародній конвенції скептиків «QED — Запитання, дослідження, відкриття» в Манчестері, де вона регулярно виступає.

Двічі виступала на «Skeptics on the Fringe» в Единбурзі з двома своїми лекціями, «Інтерв'ю з експерткою з вампірів» та «Природна історія європейського перевертня», які добре сприйняла скептично налаштована аудиторія[13][26].

Міжнародні виступи

Виступи Гайд на конвенціях за межами Великої Британії проходили переважно у США, зокрема, після Хелловіну виступила з публічною лекцією на тему «Природна історія європейського перевертня» для нью-йоркських скептиків[27] та на Skepticon-5 у Спрингфілді[28][29][30].

2017 року виступила з доповіддю про «Неспокійного привида Вроцлава» на 17-му Європейському конгресі скептиків у Вроцлавському університеті, Польща[31].

2018 року виступила з презентацією про історичне коріння вампірського фольклору у Східній Європі на CSICon у Лас-Вегасі, штат Невада[12].

Участь у справі про полтергейст в Енфілді

2011 року Гайд попросили взяти участь в обговоренні програми «This Morning» на ITV1 як експертку, який представляв скептичний погляд щодо справи Енфілдський полтергейст 1977 року[32]. також з'явилася в програмі, разом з Гаєм Лайоном Плейфером. Обоє були глибоко ображені раціоналістичними коментарями Гайд під час дискусії. Це спонукало Лайона Плейфера опублікувати допис про це у своєму блозі[33]. Зрештою, ця ситуація змусила Гайда написати про справу та її передісторію, надавши загальне пояснення та кілька прикладів того, чому люди вигадують злісні образи[1].

Головна редакторка журналу «The Skeptic»

Дебора Гайд вручає Джеймсу О'Меллі та Ліз Лютгендорф з роману «Подводна ілюзія» нагороду «Вибір редакції» на церемонії вручення премії Оккама 2013 року в Манчестері, яка відбулася в рамках QEDcon 2013[34]

2011 року призначена головною редакторкою британського журналу «The Skeptic», що пропагує науку та критичне мислення[35], змінивши на цій посаді Ліндсі Калліс та багатьох скептиків, які були редакторами в минулому, зокрема Кріса Френча та засновницю журналу Венді М. Гроссман. Першим випуском журналу під її керівництвом став том 23, випуск 2 2011 року[36].

Як головна редакторка, Гайд співпрацює з міжнародною консультативною радою експертів з різних галузей, деякі з яких є всесвітньо визнаними науковцями, викладачами науки й ентузіастами науки, зокрема Сьюзен Блекмор, Стівен Фрай, Деррен Браун, Браян Кокс, Річард Докінз, Едзард Ернст, Робін Інс, Пол Захарі Маєрс, Філ Плейт, Массімо Полідоро, Саймон Сінгх, Джеймс Ренді та Річард Вайзман[37].

Премії «Оккама» й «Іржава бритва»

2012 році запропонувала ідею премії, яка могла б відзначати досягнення в різних галузях скептицизму, серйозних успіхів у різних сферах скептичного активізму, з метою визнання людей, які вкладають великі зусилля у просування науки та скептицизму. Відтоді церемонія вручення премій «Оккама» стала щорічною подією в рамках «QED — Запитання, дослідження, відкриття». Премія офіційно надається журналом «The Skeptic» у кількох категоріях, узгоджених комітетом, до складу якого входять скептики, зокрема Кріс Френч, Річард Вайзман, Венді Гроссман, Джон Ронсон і Саймон Сінгх[38]. 2017 року до програми додали нагороду «Іржава бритва» — нице визнання «поганого мислення»[12].

Інша діяльність як скептика

Була співорганізаторою Westminster Skeptics[11] та виступає як спікер-посередник Soho Skeptics, незалежного аналітичного центру, що об'єднує кілька організацій, письменників, кінематографістів, подкастерів для просування лекцій, панельних дискусій та інших заходів у Лондоні[39].

Книга

В інтерв'ю 2018 року Сьюзен Гербік Гайд розповіла, що пише книгу під назвою «Unnatural Predators», в якій досліджує спільні теми людського фольклору протягом історії, використовуючи поєднання історичного, психологічного й антропологічного погляду[12].

Ушанування

2017 року обрана членом Комітету скептичних досліджень, програми Центру досліджень, на знак визнання її роботи у скептичних ЗМІ та заходах[40].

Особисте життя

Живе у Великій Британії, у Західному Лондоні[4].

Примітки

  1. ↑ а б в Deborah Hyde (1 травня 2015). The Enfield 'Poltergeist': a sceptic speaks. The Guardian. Процитовано 17 вересня 2015.
  2. ↑ а б Deborah Hyde (4 грудня 2012). Vampire legends that refuse to die. The Guardian. Процитовано 17 вересня 2015.
  3. ↑ Ian Sample (20 жовтня 2014). Halloween special: the science of scary apparitions – podcast. The Guardian. Процитовано 30 жовтня 2015.
  4. ↑ а б в г д Contact & Contributors. The Skeptic. Процитовано 21 жовтня 2015.
  5. ↑ Michael Marshall (17 липня 2015). 2015 ESC Podcast: Episode #04 – Deborah Hyde. Good Thinking Society. Процитовано 30 жовтня 2015.
  6. ↑ Deborah Hyde на сайті IMDb (англ.)
  7. ↑ Darren S Cook (3 грудня 2013). Wisdom. Vimeo. Процитовано 21 жовтня 2015.
  8. ↑ Wisdom на сайті IMDb (англ.)
  9. ↑ September Man (POC). Vimeo.com. Vimeo. Процитовано 21 травня 2019.
  10. ↑ Previous Posts. Jourdemayne. 2011. Процитовано 7 жовтня 2015.
  11. ↑ а б About Jourdemayne « Jourdemayne. www.jourdemayne.com (амер.). Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 14 лютого 2026.
  12. ↑ а б в г Gerbic, Susan (3 жовтня 2018). Vampires at CSICON?. CSICop.org. CSI. Процитовано 16 січня 2019.
  13. ↑ а б Review – Deborah Hyde – The Natural History of the European Werewolf. 20 серпня 2012. Процитовано 7 жовтня 2015.
  14. ↑ Adam Lappin (11 березня 2012). QEDcon: Deborah Hyde – The Natural History of the European Werewolf. Critical Tinkering blog. Процитовано 30 жовтня 2015.
  15. ↑ Deborah Hyde (18 жовтня 2014). CFI UK presents Deborah Hyde on The Natural History of the European Werewolf. British Humanist Association. Процитовано 30 жовтня 2015.
  16. ↑ а б Halloween With Deborah Hyde : Interview With a Vampire Expert. Winchester Skeptics. 31 жовтня 2013. Процитовано 7 жовтня 2015.
  17. ↑ Deborah Hyde (8 серпня 2010). England's Child Witches. Jourdemayne Blog. Процитовано 30 жовтня 2015.
  18. ↑ Deborah Hyde (21 листопада 2009). 'Raped by Demons' or 'The Haunted Cheese Sandwich'. Jourdemayne Blog. Процитовано 30 жовтня 2015.
  19. ↑ Speakers: Deborah Hyde. European Skeptics Congress London. 27 травня 2015. Процитовано 30 жовтня 2015.
  20. ↑ Bad Santa: The Growing Popularity of Krampus. Barts Pathology Museum, Queen Mary University of London. 3 грудня 2014. Процитовано 30 жовтня 2015.
  21. ↑ а б Bad Santa: The Evil Side of Christmas. Birmingham Skeptics in the Pub. 9 грудня 2015. Процитовано 7 жовтня 2015.
  22. ↑ а б You'd better watch out, you'd better not cry... Greater Manchester Skeptics Society. 10 грудня 2015. Процитовано 7 жовтня 2015.
  23. ↑ Unnatural predators – Liverpool Skeptics in the Pub. The Merseyside Skeptics Society. 21 липня 2011. Процитовано 7 жовтня 2015.
  24. ↑ Skeptics in the Pub (23 березня 2014). SitP Wycombe – Deborah Hyde: Interview with a Vampire Expert. Twitter. Процитовано 7 жовтня 2015.
  25. ↑ Bad Santa – The Evil Side of Christmas – Deborah Hyde. Greenwich Skeptics in the Pub. 2 грудня 2015. Процитовано 7 жовтня 2015.
  26. ↑ Review – Deborah Hyde – Interview With a Vampire Expert. Edinburgh Skeptics. 4 серпня 2013. Процитовано 7 жовтня 2015.
  27. ↑ Deborah Hyde (15 листопада 2012). The Natural History of the European Werewolf. New York City Skeptics. Процитовано 31 жовтня 2015.
  28. ↑ The Natural History of the European Werewolf – Deborah Hyde – Skepticon 5. Hambone Productions. 1 грудня 2012. Процитовано 31 жовтня 2015.
  29. ↑ Skepticon 5 – Free Convention in Springfield, MO 11/9 -11/11/12. Rationalist Society of Saint Louis. 9 листопада 2012. Процитовано 31 жовтня 2015.
  30. ↑ Deborah Hyde (9 листопада 2012). Skeptics, nerds and atheists are on the march across the US. The Guardian. Процитовано 31 жовтня 2015.
  31. ↑ Speakers, Deborah Hyde, Paranormal Investigation. euroscepticscon.org. Архів оригіналу за 13 вересня 2017. Процитовано 13 вересня 2017.
  32. ↑ Enfield Poltergeist Janet Hodgson 2012 on this morning. enfieldpoltergeist. 23 лютого 2012. Процитовано 31 жовтня 2015.
  33. ↑ Guy Lyon Playfair (2012). The Enfield Poltergeist explained again – The Deborah Hyde version. Skeptical About Skeptics Blog. Процитовано 31 жовтня 2015.
  34. ↑ Who won the Ockham's?. The Skeptic. 24 (3). 2013.
  35. ↑ The Skeptic. www.skeptic.org.uk (брит.). Архів оригіналу за 7 травня 2016. Процитовано 14 лютого 2026.
  36. ↑ Volume 23 Issue 2: Jon Ronson. The Skeptic. Процитовано 6 жовтня 2015.
  37. ↑ Editorial Advisory Board. The Skeptic. Процитовано 6 жовтня 2015.
  38. ↑ The Ockhams – UK Skepticism's first awards. The Skeptic. 23 (4). 2012. ISSN 0959-5228.
  39. ↑ About Us – Soho Skeptics. Soho Skeptics. 14 жовтня 2012. Процитовано 30 жовтня 2015.
  40. ↑ Center for Inquiry News: Cause & Effect: The CFI Newsletter – No. 99. www.centerforinquiry.net (англ.). Архів оригіналу за 8 лютого 2018. Процитовано 8 лютого 2018.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).