Двері в день
| Двері в день | |
|---|---|
| Жанр | експериментальний роман, футуристичний роман |
| Автор | Ґео Шкурупій |
| Мова | українська |
| Опубліковано | 1929 |
| Країна | |
| Цей твір потрапив до списку ста найкращих творів української літератури за версією ПЕН-клубу |
«Двері в день» — експериментальний роман українського письменника-панфутуриста Ґео Шкурупія (Георгія Даниловича Шкурупія), написаний 1928 року. Перше видання вийшло 1929 року в Харкові; друге, доповнене — 1931 року в Харкові й Києві у видавництві «Література і мистецтво». Російський переклад («Двери в день») з'явився 1930 року в Москві-Ленінграді.
Роман вважають одним із найяскравіших зразків української експериментальної прози кінця 1920-х років і першим футуристичним романом в українській (а за оцінками сучасних дослідників — і світовій) літературі. Твір поєднує елементи авантюрно-пригодницького, детективного, психологічного роману, художнього репортажу, палеофантастики, кіносценарію та інших жанрів[1].
Сюжет
Дія розгортається у великому індустріальному місті. Головний герой — Теодор Андрійович Гай — відчуває себе «прикутим» до міщанського (непманського) оточення дружини Марії та її родичів. Він прагне вирватися з цього середовища і взяти участь у будівництві нового життя, символом якого виступає Дніпрельстан (Дніпровська ГЕС).
Не маючи внутрішньої сили відкрито порвати з минулим, Гай замислює інсценувати власну смерть: він шукає підходящий труп, стає свідком загибелі маляра, проводить ніч у морзі й викрадає тіло з невпізнанним обличчям. Після «похорон» герой зникає з життя колишньої родини й вирушає на будівництво.
Паралельно розгортаються альтернативні лінії: фантазії про первісного предка — «дикуна Гая», спогади про революційну боротьбу, детективно-горорні епізоди, репортажні вставки про подорож старим Дніпром. Назва роману символізує вибір між «дверима в ніч» (старий міщанський світ) і «дверима в день» (нове життя)[2].
Художні особливості
Роман характеризується:
- жанровим синкретизмом і «деструктивною» структурою;
- нелінійною нарацією, аналепсисами, грою з читачем;
- авторськими втручаннями, прямими зверненнями до читача;
- поєднанням ліризму, іронії, гротеску та публіцистичності;
- порушенням просторово-часового континууму (хронотоп).
Дослідники відзначають у творі ознаки меніппеї: сміховий елемент, неоднорідність нарації, різкі переходи від високого до низького, умисне порушення зовнішньої правдоподібності[3].
О. А. Проценко називає роман «романом-експериментом», що виходить за межі традиційних уявлень про художній твір і синтезує ознаки бульварного, детективного, любовного, історичного (палеофантастичного) роману, кіносценарію та художнього репортажу[4].
Критика та сприйняття
Сучасна критика 1920-х років загалом позитивно оцінила роман. Фелікс Якубовський опублікував статтю «Перед „Дверима в день“ (Ґео Шкурупій — від „Психетоз“ до роману)» у журналі «Критика» (1929, № 5).
Сучасні літературознавці (Т. Белімова, М. Любінецька, О. Проценко та ін.) вважають «Двері в день» найцікавішим і найбільш оригінальним прозовим твором Шкурупія, зразком експериментальної прози «Розстріляного відродження». Роман зберігає пізнавальне та літературознавче значення як документ епохи і приклад сміливого формального пошуку[1].
Видання
- Шкурупій Ґ. Двері в день. — Харків, 1929.
- Шкурупій Ґ. Двері в день: роман. — 2-е вид. — Харків ; Київ: Література і мистецтво, 1931. — 234 с.
- Шкурупий Г. Двери в день. — Москва ; Ленинград, 1930 (рос. переклад).
- Сучасні перевидання: у збірках вибраної прози (зокрема 2023—2025 рр., видавництва «Фоліо», «Ще одну сторінку» тощо).
Скан другого видання 1931 року доступний у Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського та на Wikimedia Commons.
Примітки
- ↑ а б Тетяна Белімова (17 квітня 2013). Романи «Двері в день» і «Жанна батальйонерка» Ґео Шкурупія — зразки експериментальної прози. Проба Пера. Процитовано 11 жовтня 2026.
- ↑ Шкурупій Г. Д. Двері в день (1931). Електронна бібліотека «Україніка». Процитовано 11 жовтня 2026.
- ↑ М. І. Любінецька. Наративні особливості експериментального роману Ґео Шкурупія «Двері в день» (PDF). Процитовано 11 жовтня 2026.
- ↑ О. А. Проценко. Жанровий синкретизм роману Ґ. Шкурупія «Двері в день». Процитовано 11 жовтня 2026.
Література
- Якубовський Ф. Перед «Дверима в день» (Ґео Шкурупій — від «Психетоз» до роману) // Критика. — 1929. — № 5. — С. 45—62.
- Белімова Т. Романи «Двері в день» і «Жанна батальйонерка» Ґео Шкурупія — зразки експериментальної прози.
- Любінецька М. І. Наративні особливості експериментального роману Ґео Шкурупія «Двері в день».
- Проценко О. А. Жанровий синкретизм роману Ґ. Шкурупія «Двері в день».
- Ільницький О. Український футуризм (1914—1930).
Посилання
- Скан видання 1931 року на Wikimedia Commons
- Стаття про автора: Ґео Шкурупій
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).