YaChudo

Даррен Нейш

Переглядів: 0. Оновлено 04.11.2026.

Даррен Нейш
Darren Naish
Народився26 вересня 1975 (51 рік)
Англія, Велика Британія Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Велика Британія Редагувати інформацію у Вікіданих
Національністьбританець
Діяльністьпалеонтолог, письменник, письменник-документаліст, доцент Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materУніверситет Саутгемптона
University of Portsmouthd Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьпалеонтологія, зоологія
ЗакладUniversity of Portsmouthd Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомий завдяки:«Tetrapod Zoology», поведінка аждархідів, Xenoposeidon
Діти2
Особ. сторінкаdarrennaish.wordpress.com Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Даррен Нейш у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Да́ррен Ві́льям Не́йш (Darren Naish, нар. 26 вересня 1975) — британський палеонтолог хребетних, письменник і популяризатор науки.

Як дослідник, він найбільш відомий своїми роботами з опису та переоцінки динозаврів та інших мезозойських рептилій, зокрема Eotyrannus[1], Xenoposeidon[2][3][4], та птерозаврів роду Azhdarchidae. Більша частина його досліджень зосереджена на скам'янілостях геологічної групи Велден з острова Вайт.

Він є засновником блогу про палеозоологію хребетних Tetrapod Zoology та автором кількох науково-популярних книг. Нейш також часто з'являється в ЗМІ[5][6] і є науковим консультантом та експертом для кіно, телебачення, музеїв та виставок[7][8]. Як скептик Нейш також відомий своїми дослідженнями криптозоології, аналізами випадків спостереження морських чудовиськ та пов'язаних з ними вірувань з наукової точки зору[6][7][9][10].

Науково-дослідна праця

Він отримав диплом геолога в Саутгемптонському університеті[11], а згодом вивчав палеонтологію хребетних під керівництвом британського палеонтолога Девіда Мартілла в Портсмутському університеті, де здобув ступінь магістра та доктора філософії[12].

Спочатку Нейш планував присвятити свою наукову кар'єру дослідженню викопних морських рептилій, але став відомим за своєю докторською працею — описом базального тиранозавроїдного теропода Eotyrannus у 2001 році[1]. У 2002 році він публікував статті про тероподів групи Велден: Thecocoelurus[13], Calamospondylus і Aristosuchus[14]. 2004 року Нейш дав назву незаконно придбаному бразильському компсогнатовому тероподу Mirischia[15]. У тому ж 2004 році Нейш і Гарет Дайк (Gareth J. Dyke) переописали суперечливу румунську скам'янілість Heptasteornis. Інші автори робили припущення, що він був гігантською совою, троодонтом або дромеозавридом, але Нейш і Дайк стверджували, що це альваресзаврид, перший європейський представник цієї групи. З того часу було виявлено інші фрагментарні зразки європейських альваресзавридів[16].

Нейш також публікував роботи про завроподів, птерозаврів, викопних морських рептилій, черепах, морських ссавців, інших викопних хребетних, а також статті про інші аспекти зоології. У 1990-х роках він опублікував серію статей про маловідомих китоподібних, а у 2004 році — оглядову статтю про гігантського вимерлого новозеландського гекона Hoplodactylus delcourti[17].

У 2004 році Нейш і його колеги описали гігантського завропода з острова Вайт, родича північноамериканського брахіозаврида завропосейдона, за що отримав неофіційну назву Angloposeidon[18]. До опису туріазавра з Іспанії у 2006 році він був найбільшим відомим динозавром в Європі. У 2005 році Даррен Нейш був співавтором опису нової крейдової черепахи Araripemys arturi[19], а у 2006 році опублікував ревізію південноамериканських гребінчастих птерозаврів Tupuxuara і Thalassodromeus[20]. Протягом 2007—2008 років Нейш опублікував великий перегляд британських динозаврів[21][22] та працю про скам'янілості хребетних у Гальве в Іспанії. У 2007, спільно з колегою-палеонтологом Майком П. Тейлором, опублікував опис нового завропода Xenoposeidon[2].

У 2008 році він опублікував аналіз птерозаврів роду Azhdarchidae разом з Марком Віттоном, в якому вони стверджували, що аждархіди були всеїдними тваринами, подібними до сучасних лелек або птахів-носорогів, які харчувалися дрібними тваринами та падаллю в різних біотопах[23]. У тому ж 2008 році разом з колегами Майком Тейлором і Меттом Веделем (Matt Wedel) опублікував статтю про поставу шиї завроподів[24]. У 2010 році Нейш опублікував статтю про теоретичні плавучі здібності жирафів[25]. У 2011 році Хон, Нейш і Катхілл опублікували статтю про взаємний відбір у динозаврів і птерозаврів[26]. У 2013 році Нейш описав Vectidraco daisymorrisae, невеликого аждархіда з острова Вайт[27]. Також у 2013 році Нейш і Віттон опублікували продовження своєї статті 2008 року про наземне полювання аждархідних птерозаврів[28]. У 2015 році Нейш і його колеги опублікували статтю про новий, ще не названий, таксон трансільванських птерозаврів[29].

У 2017 році новий вид пікнодонтоподібних риб, Scalacurvichthys naishi, був названий на честь Нейша[30].

Публікації

Helveticosaurus, доісторична морська рептилія, ілюстрація Нейша

Нейш опублікував кілька наукова-популярних книг про доісторичних тварин, зокрема «Dinosaurs: How They Lived and Evolved» у співавторстві з Полом Барретом (Музей природознавства, 2016)[31][32], «Dinosaur Record Breakers» (Carlton Kids, 2011)[33], «Dorling Kindersley Encyclopedia of Dinosaurs and Prehistoric Life» видавництва Dorling Kindersley (2003, спільно з Девідом Ламбертом та Елізабет Вайз)[34], книгу Палеонтологічної асоціації «Dinosaurs of the Isle of Wight» (2001, спільно з Девідом Мартіллом)[35] та високо оцінену книгу BBC «Walking with Dinosaurs: The Evidence» (2000, спільно з Девідом Мартіллом)[36], створену як супровід до телесеріалу «Прогулянки з динозаврами». У 2010 році він опублікував книгу «The Great Dinosaur Discoveries» як єдиний автор[37].

У 2012 році він опублікував книгу «Всі вчора» («All Yesterdays») спільно з Джоном Конвеєм і Дж. М. Косеменом[38]. У ній теоретизуються палеонтологічні реконструкції нині живих тварин із застосуванням методології реконструкцій скелетів викопних істот[39]. У 2017 році Нейш опублікував книгу «Evolution in Minutes»[40], в якій через серію мініесеїв дає відповіді на фундаментальні питання з теми еволюції. 2021 року він публікує «Dinopedia»[41] — книгу, що охоплює різноманітні теми, від загальних понять анатомії динозаврів, груп динозаврів, видатних особистостей, місцевостей тощо. Окрім цього Нейш опублікував кілька книг з криптозоології, зокрема «Hunting Monsters: Cryptozoology and the Reality Behind the Myths»[42] та «Cryptozoologicon: Volume I» у співавторстві з Джоном Конвеєм та Дж. М. Косеменом[43].

Його ім'я також пов'язане з кількома дитячими книгами про доісторичних тварин. Нейш є заступником редактора журналу «Cretaceous Research», а також був членом редакційної колегії журналу «The Cryptozoology Review». Він регулярно виступає в ролі рецензента книг для Палеонтологічної асоціації.

Появи у ЗМІ

Нейш часто з'являвся на британському телебаченні, зокрема на BBC News 24, «Sunday Brunch» на Channel 4, «Richard & Judy»[44], «Live from Dinosaur Island»[45], а також у документальному фільмі «How to Build a Dinosaur»[46]. Його дослідження гігантського завропода з острова Уайт — «Angloposeidon», птерозавра Tupuxuara та завропода Xenoposeidon широко висвітлювалися у ЗМІ[3][4][47][48][49], як і його праця про плавучі здібності жирафів[50][51][52].

Бібліографія

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б Hutt, Stephen; Naish, Darren; Martill, David M.; Barker, Michael J.; Newbery, Penny (2001). A preliminary account of a new tyrannosauroid theropod from the Wessex Formation (Early Cretaceous) of southern England. Cretaceous Research (англ.). 22 (2): 227—242. doi:10.1006/cres.2001.0252.
  2. ↑ а б Taylor, Michael P.; Naish, Darren (2007). An Unusual New Neosauropod Dinosaur from the Lower Cretaceous Hastings Beds Group of East Sussex, England. Palaeontology (англ.). 50 (6): 1547—1564. Bibcode:2007Palgy..50.1547T. doi:10.1111/j.1475-4983.2007.00728.x. ISSN 0031-0239.
  3. ↑ а б Connor, Steve (23 листопада 2004). Dinosaur bones on Isle of Wight rewrite evolutionary history. The Independent (англ.).
  4. ↑ а б Fossil is new family of dinosaur. BBC (англ.). 15 листопада 2007. Процитовано 1 серпня 2025.
  5. ↑ Naish, Darren (11 червня 2015). ‘Jurassic World’ misses an opportunity. CNN (англ.).
  6. ↑ а б Radford, Benjamin (14 травня 2009). Return of the Montauk Monster: Same Ol' Myth?. Live Science (англ.). Future US.
  7. ↑ а б Skinner, Lindsey (25 лютого 2020). Meet Dr. Darren Naish. National Maritime Museum Cornwall (англ.).
  8. ↑ Naish, Darren (23 липня 2018). Dinosaurs in the Wild: An Inside View. Scientific American (англ.).
  9. ↑ Conway, John; Kosemen, C. M.; Naish, Darren (2013). Cryptozoologicon: the Biology, Evolution, and Mythology of Hidden Animals (англ.). Lulu.com. ISBN 978-1-291-62153-2.
  10. ↑ Naish, Darren (2016). Hunting Monsters: Cryptozoology and the Reality Behind the Myths (англ.). Arcturus Publishing. ISBN 978-1-78428-191-5.
  11. ↑ Darren Naish. Academia.edu (англ.). Процитовано 2 серпня 2025.
  12. ↑ Darren Naish. ResearchGate (англ.). Процитовано 2 серпня 2025.
  13. ↑ Naish, Darren; Martill, David M. (2002). A reappraisal of Thecocoelurus daviesi (Dinosauria: Theropoda) from the Early Cretaceous of the Isle of Wight. Proceedings of the Geologists' Association (англ.). 113 (1): 23—30. doi:10.1016/S0016-7878(02)80003-7.
  14. ↑ Naish, Darren (2002). The historical taxonomy of the Lower Cretaceous theropods (Dinosauria) Calamospondylus and Aristosuchus from the Isle of Wight. Proceedings of the Geologists' Association (англ.). 113 (2): 153—163. doi:10.1016/S0016-7878(02)80017-7.
  15. ↑ Naish, Darren; Martill, David M.; Frey, Eberhard (2004). Ecology, Systematics and Biogeographical Relationships of Dinosaurs, Including a New Theropod, from the Santana Formation (?Albian, Early Cretaceous) of Brazil. Historical Biology (англ.). 16 (2—4): 57—70. doi:10.1080/08912960410001674200. ISSN 0891-2963.
  16. ↑ Naish, Darren; Dyke, Gareth J. (2004). Heptasteornis was no ornithomimid, troodontid, dromaeosaurid or owl: the first alvarezsaurid (Dinosauria: Theropoda) from Europe. Neues Jahrbuch für Geologie und Paläontologie - Monatshefte (англ.). 2004 (7): 385—4001. doi:10.1127/njgpm/2004/2004/385. ISSN 0028-3630.
  17. ↑ Naish, Darren (1 січня 2004). New Zealand's giant gecko: a review of current knowledge of Hoplodactylus delcourti and the kawekaweau of legend. The Cryptozoology Review. 4.
  18. ↑ Naish, Darren; Martill, David M.; Cooper, David; Stevens, Kent A. (2004). Europe's largest dinosaur? A giant brachiosaurid cervical vertebra from the Wessex Formation (Early Cretaceous) of southern England. Cretaceous Research (англ.). 25 (6): 787—795. doi:10.1016/j.cretres.2004.07.002.
  19. ↑ Fielding, Sarah; Martill, David M.; Naish, Darren (2005). Solnhofen-Style Soft-Tissue Preservation in a New Species of Turtle from the Crato Formation (Early Cretaceous, Aptian) of North-East Brazil. Palaeontology (англ.). 48 (6): 1301—1310. doi:10.1111/j.1475-4983.2005.00508.x.
  20. ↑ Martill, David M.; Naish, Darren (2006). Cranial crest development in the Azhdarchoid pterosaur Tupuxuara, with a review of the genus and tapejarid monophyly. Palaeontology (англ.). 49 (4): 925—941. doi:10.1111/j.1475-4983.2006.00575.x. ISSN 0031-0239.
  21. ↑ Naish, Darren; Martill, David M. (2008). Dinosaurs of Great Britain and the role of the Geological Society of London in their discovery: Ornithischia. Journal of the Geological Society (англ.). 165 (3): 613—623. doi:10.1144/0016-76492007-154. ISSN 0016-7649.
  22. ↑ Naish, Darren; Martill, David M. (2007). Dinosaurs of Great Britain and the role of the Geological Society of London in their discovery: basal Dinosauria and Saurischia. Journal of the Geological Society (англ.). 164 (3): 493—510. doi:10.1144/0016-76492006-032. ISSN 0016-7649.
  23. ↑ Witton, Mark P.; Naish, Darren (2008). McClain, Craig R. (ред.). A Reappraisal of Azhdarchid Pterosaur Functional Morphology and Paleoecology. PLoS ONE (англ.). 3 (5): e2271. doi:10.1371/journal.pone.0002271. ISSN 1932-6203. PMC 2386974. PMID 18509539.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з номером статті як номер сторінки (посилання)
  24. ↑ Taylor, Michael P.; Wedel, Mathew J.; Naish, Darren (2009). Head and Neck Posture in Sauropod Dinosaurs Inferred from Extant Animals. Acta Palaeontologica Polonica (англ.). 54 (2): 213—220. doi:10.4202/app.2009.0007. ISSN 0567-7920.
  25. ↑ Henderson, Donald M.; Naish, Darren (2010). Predicting the buoyancy, equilibrium and potential swimming ability of giraffes by computational analysis. Journal of Theoretical Biology (англ.). 265 (2): 151—159. doi:10.1016/j.jtbi.2010.04.007.
  26. ↑ Hone, David W.E.; Naish, Darren; Cuthill, Innes C. (2012). Does mutual sexual selection explain the evolution of head crests in pterosaurs and dinosaurs?. Lethaia (англ.). 45 (2): 139—156. doi:10.1111/j.1502-3931.2011.00300.x. ISSN 0024-1164.
  27. ↑ Naish, Darren; Simpson, Martin; Dyke, Gareth (2013). Farke, Andrew A. (ред.). A New Small-Bodied Azhdarchoid Pterosaur from the Lower Cretaceous of England and Its Implications for Pterosaur Anatomy, Diversity and Phylogeny. PLoS ONE (англ.). 8 (3): e58451. doi:10.1371/journal.pone.0058451. ISSN 1932-6203. PMC 3601094. PMID 23526986.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з номером статті як номер сторінки (посилання)
  28. ↑ Witton, Mark; Naish, Darren (2013). Azhdarchid pterosaurs: water-trawling pelican mimics or ‘terrestrial stalkers’?. Acta Palaeontologica Polonica. doi:10.4202/app.00005.2013. ISSN 0567-7920.
  29. ↑ Vremir, Mátyás; Witton, Mark; Naish, Darren; Dyke, Gareth; Brusatte, Stephen L.; Norell, Mark; Totoianu, Radu (2015). A Medium-Sized Robust-Necked Azhdarchid Pterosaur (Pterodactyloidea: Azhdarchidae) from the Maastrichtian of Pui (Haţeg Basin, Transylvania, Romania). American Museum Novitates (англ.). 3827 (3827): 1—16. doi:10.1206/3827.1. ISSN 0003-0082.
  30. ↑ Cawley, John J.; Kriwet, Jürgen (2018). A new pycnodont fish, Scalacurvichthys naishi gen. et sp. nov., from the Late Cretaceous of Israel. Journal of Systematic Palaeontology (англ.). 16 (8): 659—673. doi:10.1080/14772019.2017.1330772. ISSN 1477-2019.
  31. ↑ Naish, Darren; Barrett, Paul (2016). Dinosaurs: How They Lived and Evolved (англ.). London: Natural History Museum. ISBN 978-1588345820.
  32. ↑ Fastovsky, David E. (2017). Dinosaurs: How They Lived and Evolved by Darren Naish and Paul Barrett. The Quarterly Review of Biology (англ.). 92 (3): 305—305. doi:10.1086/693579. ISSN 0033-5770.
  33. ↑ Naish, Darren (2011). Dinosaur Record Breakers (англ.). London: Carlton Kids. ISBN 978-1783123810.
  34. ↑ Lambert, David (2003). Naish, Darren; Wyse, Elizabeth; Blount, Kitty; Crowley, Maggie; Bada, Kathleen (ред.). Encyclopedia of Dinosaurs and Prehistoric Life (англ.). London: Dorling Kindersley. ISBN 978-1405300995.
  35. ↑ Martill, David M.; Naish, Darren; Palaeontological Association, ред. (2001). Dinosaurs of the Isle of Wight. Field guides to fossils (англ.). London: Palaeontological Association. ISBN 978-0-901702-72-2.
  36. ↑ Martill, David M.; Naish, Darren (2000). Walking with Dinosaurs: The Evidence (англ.). London: BBC. ISBN 978-0-563-53743-4.
  37. ↑ Naish, Darren (2009). The Great Dinosaur Discoveries (англ.). London: A&C Black Publishers. ISBN 978-1-4081-1906-8.
  38. ↑ Conway, John; Kosemen, C. M.; Naish, Darren; Hartman, Scott (2012). All Yesterdays: Unique and Speculative Views of Dinosaurs and Other Prehistoric Animals (англ.). Irregular Books. ISBN 978-1-291-17712-1.
  39. ↑ Hone, Dave (24 березня 2013). All Yesterdays – book review. The Guardian (англ.). ISSN 0261-3077.
  40. ↑ Naish, Darren (2017). Evolution in Minutes (англ.). New York: Quercus. ISBN 978-1-68144-064-4.
  41. ↑ Naish, Darren (2021). Dinopedia: A Brief Compendium of Dinosaur Lore (англ.). Princeton: Princeton University Press. doi:10.2307/j.ctv1jhvnfz.13. ISBN 978-0-691-22860-0.
  42. ↑ Naish, Darren (2017). Hunting Monsters: Cryptozoology and the Reality Behind the Myths (англ.). London: Sirius. ISBN 978-1-78428-191-5.
  43. ↑ Conway, John; Kosemen, C. M.; Naish, Darren (2013). Cryptozoologicon: Volume I (англ.). Irregular Books. ISBN 978-1-291-62153-2.
  44. ↑ Darren Naish [@TetZoo] (14 березня 2017). I took a toy plesiosaur on to the Richard & Judy show once, and here's Judy, playing with my elasmosaur… (Твіт) — через Твіттер.
  45. ↑ Live from Dinosaur Island - Full cast & crew. IMDb (англ.).
  46. ↑ How to Build a Dinosaur на сайті IMDb (англ.)
  47. ↑ Henderson, Mark (23 листопада 2004). Britain’s biggest dinosaur roamed the Isle of Wight. The Times (англ.).
  48. ↑ Lloyd, Robin (19 листопада 2007). Newfound Dinosaur Dubbed 'Alien Sauropod'. Live Science (англ.).
  49. ↑ Student discovers new dinosaur. Metro (англ.). 14 листопада 2007. Процитовано 3 серпня 2025.
  50. ↑ Messenger, Stephen. Think Giraffes Can't Swim? Science Proves They Can. Treehugger (англ.).
  51. ↑ Giraffes can swim, though poorly: study. CBC/Radio-Canada (англ.). 1 червня 2010.
  52. ↑ Quigley, Robert (2 червня 2010). Giraffes Can Swim! - Naish And Henderson Study. The Mary Sue (англ.).

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).