Дан Шехтман

Данієль Шехтман
івр. דן שכטמן
Народився	24 січня 1941[1][2][3] (85 років)  Тель-Авів, Підмандатна Палестина, Британська імперія[3]
Країна	Ізраїль
Діяльність	фізик, хімік, інженер, педагог, викладач університету, кристалограф, матеріалознавець
Alma mater	Техніон
Галузь	хімія
Заклад	Техніон
Членство	Європейська академія наук і мистецтв Ізраїльська академія природничих і гуманітарних наук Американська академія мистецтв і наук Європейська академія[4] Національна інженерна академія США
У шлюбі з	Tzipora Shechtmand Zipora Shechtmand
Діти	Yoav Shechtmand
Нагороди	премія Вольфа з фізики (1999) Silver Medal of the President of the Senated (2012) премія Грегорі Аміноффа (2000) The EMET Prize for Art, Science and Cultured (2002) Премія Джеймса Макгруді за дослідження в галузі нових матеріалів (1987) премія Ротшильда Thomson Reuters Citation Laureates (2008) honorary doctor of the Aix-Marseille Universityd (2015) honorary doctorate of Slovak University of Technology in Bratislavad (6 листопада 2024)
Висловлювання у Вікіцитатах  Дан Шехтман у Вікісховищі

Данієль Шехтман (івр. דן שכטמן; нар. 24 січня 1941, Тель-Авів, Підмандатна Палестина, Британська імперія, нині — Ізраїль) — ізраїльський фізик і хімік, лауреат Нобелівської премії з хімії за 2011 рік «за відкриття квазікристалів».^[5]

Данієль Шехтман народився в Тель-Авіві 24 січня 1941 року. 1966 року в Техніоні він здобув ступінь бакалавра, 1968 року — магістра, а 1972 року — PhD. Після здобуття ступеня PhD Шехтман в Дослідницькій лабораторія ВВС при авіабазі Райта-Паттерсона в штаті Огайо, США, три роки вивчав властивості алюмінідів титану. 1975 року він влаштувався на факультет матеріалознавства в Техніон. У 1981–1983 роках Шехтман перебував у творчій відпустці в Університеті Джонса Хопкінса, де він спільно з Національним інститутом стандартів і технологій (США) займався вивченням швидкоохолоджених сплавів алюмінію з перехідними металами. Результатом цих досліджень стало відкриття ікосаедричної фази і подальше відкриття квазіперіодичних кристалів. У 1992–1994 роках Шехтман перебував у творчій відпустці в Національному інституті стандартів і технологій, де займався вивченням впливу дефектних структур кристалів, вирощених методом хімічного осадження з газової фази, на їх зростання і властивості.

1996 року Шехтмана обрали членом Ізраїльської академії наук, 2000 року — членом Національної технічної академії США, 2004 року — членом Європейської академії наук.

• 1986 — Премія фонду Фріденберг з фізики;
• 1988 — Премія Американського фізичного товариства;
• 1988 — Премія Ротшильда;
• 1998 — Державна премія Ізраїлю з фізики;
• 1999 — Премія Вольфа з фізики;
• 2000 — Премія Григорія Амінова;
• 2000 — Премія EMET;
• 2008 — Премія Європейського товариства матеріалознавства;
• 2011 — Нобелівська премія з хімії.