YaChudo

Гітарні скати

Переглядів: 0. Оновлено 06.11.2026.

?Гітарні скати
Час існування: Еоцен — наш час
Rhinobatos rhinobatos
Rhinobatos rhinobatos
Біологічна класифікація
Домен:Ядерні (Eukaryota)
Царство:Тварини (Animalia)
Тип:Хордові (Chordata)
Підтип:Черепні (Craniata)
Надклас:Щелепні (Gnathostomata)
Клас:Хрящові риби (Chondrichthyes)
Підклас:Пластинозяброві (Elasmobranchii)
Надряд:Скати (Batoidea)
Ряд:Лопатоносі скати (Rhinopristiformes)
Родина:Гітарні скати (Rhinobatidae)
Müller & Henle, 1837
Роди
Дивитись текст.
Посилання
Вікісховище:Rhinobatidae
Віківиди:Rhinobatidae
EOL:8886
ITIS:160813
NCBI:7860
Fossilworks:63019

Гітарні скати (Rhinobatidae) — родина скатів ряду скатоподібні (Rajiformes). Ці скати за формою тіла мають певну подібність до струнних музичних інструментів. В Англії й США їх називають «риба-гітара», в Австралії — «акула-банджо», у Франції — «морська скрипка».

Опис

Представники цієї родини витягнуті, їхнє тіло ще не таке сплюснуте, як у інших скатів. У них ще не атрофувалися два спинних плавця, що знаходяться далеко позаду, а також анальний плавець без хвостового шипа. Паща пристосована до їжі, що складається з ракоподібних і молюсків з численними дрібними і тупими зубами.

Спосіб життя

Вони живуть у тропічній зоні узбереж всіх океанів і заходять іноді в опріснені естуарії. Гітарні скати проводять своє життя, повільно плаваючи біля дна або лежачи на піщаному або мулистому ґрунті, у якому вони можуть частково закопуватися. Вони настільки малоактивні, що дозволяють навіть схопити себе за хвіст руками. Під час плавання ці скати використають як рушій хвіст, а не грудні плавці, як це роблять інші скати. Їхня їжа складається із дрібних риб, ракоподібних, молюсків й інших донних тварин, яких вони розгризають своїми закругленими невеликими зубами. Біля берегів Індії гітарні скати попадаються зграями й приносять деяку шкоду устричним банкам. Вони мають невелике значення в місцевому промислі деяких країн, наприклад в Індії, Китаї, Перу й у ряді інших районів.

Біля атлантичних берегів Америки досить звичайний гітарний скат плямистий (Rhinobatos lengitinosus), що досягає довжини близько 75 см. Як й інші гітарні скати, він належить до яйцеживородних видів, і самиця приносить 6 дитинчат за один приплід. Плямистий скат зустрічається на глибині від 0,3 до 18 м. В Індійському й Тихому океанах зустрічається скат Шлегеля (Rhinobatos schlegeli), що іноді попадається й у південній частині Японського моря біля берегів Кореї і Японії. Він досягає 87 см завдовжки й має деяке промислове значення, тому що м'ясо його вважається делікатесним, а плавці дуже цінуються для готування супу. Цей вид населяє й прибережні води. Самиця приносить до десятка дитинчат.

Класифікація

Родина містить 34 сучасні види у 3 родах та один вимерлий рід:[1][2][3]

  • Acroteriobatus
  • Pseudobatos
  • Rhinobatos
  • †Myledaphus

Примітки

  1. ↑ Peter Last; William White; Marcelo de Carvalho; Bernard Séret; Matthias Stehmann; Gavin Naylor, ред. (2016). Rays of the World. CSIRO. ISBN 9780643109148.
  2. ↑ Naylor, G.J.P.; Caira, J.N.; Jensen, K.; Rosana, K.A.M.; Straube, N.; Lakner, C. (2012). Carrier, J.C.; Musick, J.A.; Heithaus, M.R. (ред.). Elasmobranch Phylogeny: A Mitochondrial Estimate Based on 595 Species (вид. 2nd). CRC Press, Boca Raton, Florida. с. 31—56. ISBN 9781439839249. {{cite book}}: Проігноровано |work= (довідка)
  3. ↑ Last, P.R.; Séret, B.; Naylor, G.J.P. (2016). A new species of guitarfish, Rhinobatos borneensis sp. nov. with a redefinition of the family-level classification in the order Rhinopristiformes (Chondrichthyes: Batoidea). Zootaxa. 4117 (4): 451—475. doi:10.11646/zootaxa.4117.4.1. PMID 27395187.

Посилання

  • Joseph S. Nelson: Fishes of the World. John Wiley & Sons, 2006, ISBN 0-471-25031-7.
  • Kurt Fiedler: Lehrbuch der Speziellen Zoologie. 2. Band. 2. Teil. Gustav Fischer Verlag, Jena 1991, ISBN 3-334-00339-6.


Це незавершена стаття про хрящових риб.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).