Густав Роуз
| Густав Роуз | |
|---|---|
| нім. Gustav Rose | |
| Народився | 18 березня 1798[1][2] Берлін, Прусське королівство[3] |
| Помер | 15 липня 1873[1][2] (75 років) Берлін, Прусське королівство[3] |
| Поховання | Берлін |
| Країна | |
| Діяльність | мінералог, викладач університету, кристалограф, куратор, геолог |
| Галузь | мінералогія |
| Alma mater | HU Berlin[4] |
| Науковий ступінь | докторський ступінь (1820) |
| Науковий керівник | Християн Самуель Вейс[5][4] і Sigismund Friedrich Hermbstädtd[4] |
| Відомі учні | Hermann Julius Grünebergd і Wilhelm Hauchecorned |
| Знання мов | німецька[6] |
| Заклад | Університет Фрідріха-Вільгельма, Музей природознавства в Берліні, Вроцлавський університет, Університет Фрідріха-Вільгельма і Університет Фрідріха-Вільгельма |
| Членство | Лондонське королівське товариство, Угорська академія наук, Геттінгенська академія наук, Російська академія наук, Прусська академія наук, Леопольдина і Баварська академія наук |
| Брати, сестри | Генріх Розе |
| Діти | Edmund Rosed |
| Нагороди | |
Професор Густав («Густав») Роуз (18 березня 1798 — 15 липня 1873) — німецький мінералог, уродженець Берліна. З 1863 по 1873 рік він був президентом Німецького геологічного товариства.
Життєпис
Він народився в Берліні в сім'ї фармаколога Валентина Роуза.[7]
Роуз був випускником Берлінського університету, де він був учнем мінералога Крістіана Самуеля Вайса (1780–1856). Він також навчався у шведського фізико-хіміка Йонса Якоба Берцеліуса (1779–1848) у Стокгольмі. Навчаючись у Берцеліуса, Роуз познайомився з німецьким хіміком Ейльхардом Мічерліхом (1794–1863), з яким підтримував дружбу на все життя. Роуз надав допомогу Мічерліху в розробці закону ізоморфізму. У 1826 р. він став ад'юнкт-професором мінералогії в Берліні. У 1829 році разом з німецькими натуралістами Александром фон Гумбольдтом (1769–1859) і Крістіаном Готфрідом Еренбергом (1795–1876) Роуз брав участь у науковій експедиції по всій імперській Росії. У Росії проводив мінералогічні дослідження на Алтаї і Уралі, а також в районі Каспійського моря. У 1856 році він був призначений директором Королівського мінералогічного музею. З 1863 року і до самої смерті він був президентом Німецького геологічного товариства.
Дослідження
Густав Роуз зробив важливий внесок у галузі петрології[8] та кристалографії, і його вважають першопрохідцем у використанні відбивного гоніометра в Німеччині.[9] Його особливо цікавив зв'язок між кристалічною формою та фізичними властивостями мінералів. Йому приписують розробку мінеральної системи, яка була поєднанням хімії, ізоморфології та морфології.[10]
Роуз проводив дослідження кварцу, польових шпатів, гранітів і мінералогічних компонентів трапової породи. Він відомий своїми дослідженнями метеоритів і хондр (зерна, знайдені в деяких типах метеоритів).[11] Разом з Густавом Чермаком фон Зейсенеґом (1836–1927) та Арістідом Брезіною (1848–1909) була розроблена система метеоритів «класифікація Роуза-Чермака-Брезіни».
Він виявив багато нових для науки мінералів, у тому числі перовскіт, названий на честь російського мінералога Льва Олексійовича фон Перовського (1792–1856). Мінерал рожевого кольору під назвою розеліт названий на честь Роуза [12], і йому приписують введення термінів говардит і евкрит.[13]
Примітки
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #116609036 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в Brockhaus Enzyklopädie — F.A. Brockhaus, 1796.
- ↑ а б Розе Густав // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ а б в Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ Weeks, Mary Elvira (1956). The discovery of the elements (вид. 6th). Easton, PA: Journal of Chemical Education.
- ↑ McSween, Harry Y. (1999). Meteorites and Their Parent Planets (вид. 2.). Cambridge [u.a.]: Cambridge University Press. ISBN 0-521-58303-9.
- ↑ Lockyer, Norman (7 серпня 1873). Gustav Rose. Nature. VIII (197): 277—279.
- ↑ COMMISSION ON CLASSIFICATION OF MINERALS (CCM). International Mineralogical Association. Процитовано 5 січня 2020.
- ↑ McCall, G. J. H. (2006). Chondrules and calcium-aluminium-rich inclusions (CAIs). Geological Society, London, Special Publications. 256 (1): 345—361. Bibcode:2006GSLSP.256..345M. doi:10.1144/GSL.SP.2006.256.01.17. S2CID 129173310. Процитовано 5 січня 2020.
- ↑ Roselite. mindat.org. Процитовано 5 січня 2020.
- ↑ Hutchison, Robert (2006). Meteorites: A Petrologic, Chemical and Isotopic Synthesis. Cambridge University Press. с. 278. ISBN 978-0-521-03539-2.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).