Гусаків
| село Гусаків | |||
|---|---|---|---|
| |||
 | |||
| Країна |  Україна
| ||
| Область | Львівська область | ||
| Район | Яворівський район | ||
| Тер. громада | Шегинівська сільська громада | ||
| Код КАТОТТГ | UA46140090120020894 
| ||
| Основні дані | |||
| Засноване | 1542 | ||
| Перша згадка | 1542 (484 роки)[1] | ||
| Населення | 526 | ||
| Площа | 1,119 км² | ||
| Густота населення | 470,06 осіб/км² | ||
| Поштовий індекс | 81353[2] | ||
| Телефонний код | +380 3234 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 49°42′51″ пн. ш. 22°59′43″ сх. д. / 49.71417° пн. ш. 22.99528° сх. д. | ||
| Середня висота над рівнем моря |
224 м | ||
| Водойми | р. Бухта | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | 81321, Львівська область, Яворівський район, с. Шегині, вул. Героїв України, 184 | ||
| Карта | |||
  Гусаків | |||
 Гусаків | |||
| Мапа | |||
| |||
|
| |||
Гусакі́в (пол. Hussaków) — село в Україні, у Шегинівській сільській громаді Яворівськогор району Львівської області. Населення становить ▼508 осіб.
Історія
До 1523 селище вже згадується як Гусаковичі і разом з Бойовичі і Яновичі перебуває у власності Себастіяна Яновського. А з 12 січня 1523 року згадується як подароване Іванові Боратинському що підтверджується грамотою датованою 17 січня 1523 року.[3]
У 1525 році дідич Стецько (Іван) Боратинський отримав привілей короля Польщі Сигізмунда І Старого на заснування міста на землях села Гусаків у Перемиській землі.[4]
У 1542 році, після зруйнування татарами давнього костьолу у Боєвичах, згідно з клопотанням Яна Боратинського, хорунжого землі перемиської, старости рогатинського, єпископ Станіслав Тарло переніс парафію до Гусакова.[5]
9 березня 1603 року Сигізмунд III підтверджує грамоту Сигізмунда Августа, видану 16 липня 1550 р. в Пйотркові на прохання краківського віце-старости Петра Боратинського, згідно з якою один ярмарок в Гусакові перенесено з дня св. Катерини на день св. Станіслава, встановлено другий ярмарок в день св. Тройці та перенесено на інший день щотижневі торги[6].
У 1719 р. два місцевих священники Францішек Чарчевський та Ян Музікевич будували костьол на честь св. Станіслава. Костьол був посвячений 1828 року. До парафії належав монастир і костел о.о. кармелітів, заснований 1620 року за Костянтина Корнякта, дідича Гусакова і Сосниці і др.
У 1882 р. — містечко Мостиського повіту, з Будами налічувало 106 римо-католиків, мало місцеву парафію РКЦ, Мостиського деканату, Перемишльської дієцезії. До парафії належало крім Гусакова, ще 14 сіл та містечок. Наприкінці ХІХ ст. при костьолі було Братство св. Трійці, 5 шкіл, каплиця на цвинтарі. Греко-католиків 800 осіб. Власність графа Людгарда Стадницького (Ludgard Stadnicki)[5]
1 серпня 1934 року громада села увійшла до складу об'єднаної сільської ґміни Гусаків в Мостиському повіті Львівського воєводства[7].
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області», село увійшло до складу Шегинівської сільської територіальної громади[8].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Мостиського району, село увійшло до складу новоствореного Яворівського району[9].
Пам'ятки
- Костел святого Станіслава[10]
Інфраструктура
- Орган місцевого самоврядування — Гусаківська сільська рада.
- У селі працює новітня пекарня, також у ньому є маленький мотель, бар і кілька крамниць.
- Є також дві церкви (Українська православна Київського патріархату і новозбудована греко-католицька) та римо-католицький костел.
- Є середня школа, де окрім гусаківських школярів, навчаються діти з сусідніх сіл Гориславичі та Боєвичі, а також у 9-11 класах з Радохонець і Золоткович.
Цікаві факти
- У 2009 році в селі було освячено греко-католицький храм святих Апостолів Петра і Павла, що належать греко-католицькій громаді. Гусаків — єдине в Україні село, де встановлено вітражний іконостас. Автор цього вітража Ігор Іванів.[11]
- В селі підтримується давня місцева традиція святкування «Яблуневої ялинки» на Водохреще, яка має кілька легенд. З цією традицією пов'язаний романтичний звичай: хлопець, який хоче освідчитись дівчині у коханні має купити яблуко з «яблуневої ялинки», чим вище яблучко тим вища за нього ціна. За повір'ям — дівчина, якій хлопець подарує таке яблуко протягом року вийде заміж.[12]
Відомі люди
Народилися
- Голейко Михайло — український архітектор.
- Станіслав Крупський — батько професора Цюрихського університету, швейцарського ветеринара Крупського Антоні та фольклориста Крупського Володислава.
- Михайло Брилинський — ливарник, засновник єдиної у 1920-30 роках української ливарні дзвонів та художніх виробів фабрики «Відливарня дзвонів Михайла Брилинського у Львові»
- Фединський Василь — український військовий діяч, командир сотні «Булава» та курінний Української Повстанської Армії на Дрогобиччині, член штабу воєнної округи УПА «Сян» на Перемищині, окружний референт Служби безпеки ОУН на Любачівщині.
- Леві Іцхак бен Меїр з Бердичева (1740, Гусаків, Галичина — 1810, Бердичів) — один з найбільших хасидських цадиків кінця XVIII — початку XIX століть, який отримав при житті популярність як Бердичівський раббі.
Дідичі
Примітки
- ↑ ВРУ. Архів оригіналу за 15 вересня 2018. Процитовано 15 вересня 2018.
- ↑ Довідник поштових індексів України. Львівська область. Мостиський район. Архів оригіналу за 18 жовтня 2016. Процитовано 11 лютого 2016.
- ↑ Я. Р. Дашкевич , Л. А. Проценко , 3. С. Хомутецька (1971). Каталог колекції документів Київської археографічної комісії (PDF) (українська) . Київ: Наукова думка. с. 20. Архів оригіналу (PDF) за 8 квітня 2019.
- ↑ W. Pociecha. Boratyński Jan, h. Korczak (†1546) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków: Polska Akademia Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1936. — T. II/1, zeszyt 1. — Beyzym Jan — Brownsford Marja. — S. 308—309. (пол.)
- ↑ а б Filip Sulimierski i Władysław Walewski (1882). Hussaków // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich (пол) . Warszawa. с. т.ІІІ, с.227. Архів оригіналу за 8 лютого 2019. Процитовано 9 квітня 2019.
- ↑ Я. Р. Дашкевич , Л. А. Проценко , 3. С. Хомутецька (1971). Каталог колекції документів Київської археографічної комісії (PDF) (укр) . Київ: Наукова думка. с. 38. Архів оригіналу (PDF) за 8 квітня 2019. Процитовано 9 квітня 2019.
- ↑ Dz.U. 1934 nr 64 poz. 547 Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 14 lipca 1934 r. o podziale powiatu mościskiego w województwie lwowskiem na gminy wiejskie.
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 3 лютого 2026.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Гусаків. Львівська Архідієцезія Римсько-Католицької Церкви в Україні. Процитовано 29 січня 2026.
- ↑ Замок, Високий (2 лютого 2024). «Гусаків — єдине село, де є вітражний іконостас» — Високий Замок. wz.lviv.ua (укр.). Процитовано 11 лютого 2024.
- ↑ Замок, Високий (9 січня 2024). За Польщі за одне яблуко платили 5 ґрошів — Високий Замок. wz.lviv.ua (укр.). Процитовано 11 лютого 2024.
Джерела
- Hussaków // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 227. (пол.) — S. 227. (пол.)
- Niesiecki Kasper. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona … [Архівовано 29 жовтня 2014 у Wayback Machine.] — Lwów: w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738. — T. 2. — 761 s. — S. 614. (пол.)
- Гусаків, Мостиський район, Львівська область // Історія міст і сіл Української РСР
Посилання
- Погода в селі Гусаків [Архівовано 31 жовтня 2007 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).