Гунька Ганна

Ганна Гунька
Народилася	1918 місто Львів
Померла	23 січня 1947 село Жуків, Бережанський район, Тернопільська область ·застрелена в оточенні МГБ
Громадянство	Українська держава (1941)
Національність	українка
Місце проживання	Львів, Тернопіль
Діяльність	УПА
Партія	ОУНР

Ганна Гунька (псевдо.: «Анька», «Віра»; нар. 1918 (1919) Львів — пом. 23 січня 1947 с. Жуків, Бережанського району, Тернопільської області)  — українська громадська та військова діячка, секретарка Революційного Проводу ОУН (б), секретарка СБ ОУН (б), референтка Українського Червоного Хреста Станіславського обласного проводу ОУН (б), дружина шефа СБ Миколи Арсенича.

Народилася в родині робітників, до 1939 проживала разом з батьками у Львові на вулиці Петра Скарґи. 1936  — 1939  — Львівська приватна жіноча гімназія.

З окупацією Західної України військами СССР родина Гуньків потрапила до числа депортованих до Сибіру. Ганна переходить у націоналістичне запілля, бере участь у русі опору. Взимку 1940 року у складі «пробоєвої» групи перетнула совєцько-німецький кордон. Під час переходу група ледь на наткнулася на більшовицьких прикордонників, потрібно було перетнути річку Сян  — шукати брід не мали часу. Ганна першою стрибнула у крижану річку, показавши приклад іншим підпільникам. Цей вчинок у майбутньому спричинив хворобу, внаслідок якої вона не могла мати дітей.

У цьому ж році стає секретаркою Революційного Проводу ОУН (б).

1941  — секретарка СБ ОУН (б).

1942  — у Львові одружилася з учасником ОУН-івського підпілля Миколою Арсеничем.

1942  — 1944  — працює у жіночій мережі ОУН (б) міста Львова, референтка Українського Червоного Хреста.

1944  — у зв'язку з переїздом чоловіка до Тернопільської області залишає роботу в УЧХ, постійно перебуває біля чоловіка.

1947  — перебуваючи у криївці разом з чоловіком, командиром охоронної двадцятки «Климом», Світланою Галушкою «Наталкою» потрапили у засідку карателів МГБ. На пропозицію здатися «Клим» спробував контратакувати, був важко поранений, після чого підірвав себе гранатою. Начальник СБ ОУН Микола Арсенич застрілив дружину Ганну і «Наталку», потім застрелився сам^{[джерело?]}.

23 січня 1947 року в урочищі Вертеби, що в лісі поблизу сіл Жуків, Гиновичі та Куропатники у бою з московськими окупантами героїчно загинули: Микола Арсенич , його дружина Ганна Гунька, охоронець, а також зв’язкова Центрального Проводу ОУН і Головного Командира УПА Романа Шухевича Марія Римик («Маруся», «Наталка», «Марія»)^[1].

• † Мартиролог загиблих діячів ОУН та УПА †
• Жінки в ОУН та УПА

• Іщук Олександр, Огороднік Валерій. Генерал Микола Арсенич: життя та діяльність шефа СБ ОУН. — К., 2010 . — С. 26-27, іл.

• Сім'я: Микола Васильович Арсенич + Ганна Гунька [Архівовано 24 вересня 2016 у Wayback Machine.].
• Гуцул «432» — генерал безпеки УПА.
• Микола Арсенич та Марія Римик: бій, зафіксований у звіті УПА

1. ↑ Микола Арсенич та Марія Римик: бій, зафіксований у звіті УПА (укр.). Процитовано 18 червня 2026.