Гунча
| село Гунча | |
|---|---|
| Країна | |
| Область | Вінницька область |
| Район | Гайсинський район |
| Тер. громада | Гайсинська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA05040030110056294 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1574 |
| Населення | 462 |
| Площа | 1,498 км² |
| Густота населення | 360,48 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 23724 |
| Телефонний код | +380 4334 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°52′31″ пн. ш. 29°27′20″ сх. д. / 48.87528° пн. ш. 29.45556° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
187 м |
| Водойми | р. Вербич |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 23724, Вінницька обл., Гайсинський р-н, с. Гунча, вул. Молодіжна, 7 |
| Карта | |
Гунча | |
Гунча | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Гу́нча — село в Україні, в Гайсинській міській громаді Гайсинського району Вінницької області. Розташоване в місці впадіння річки Вербич у річку Соб (притока Південного Бугу) за 9,5 км на північний схід від міста Гайсин. Через село проходить автошлях Р33. Населення становить 462 особи (станом на 1 січня 2015 р.).
Історія
На місці сучасного села приблизно з кінця 1560-х років існувало містечко, яке звалося подвійно Гунча або Хрестигород, засноване князями Четвертинськими. Перша історична згадка про нього датована 1574 роком. З роками з двох назв залишилася лише Гунча. Слід відзначити, що в українській краєзнавчій традиції — причому з вини фахових істориків, зі згадкою про Хрестигород 1574 року стався малоприємний «конфуз»: за нез'ясованих обставин ця згадка була необґрунтовано приписана в історію міста Христинівка на Черкащині (вперше з'явилася в «Історії міст і сіл УРСР» 1972 року) і наразі отримала широке поширення, хоча не має жодного стосунку до того населеного пункту.
7 (20) листопада 1917 року, відповідно до Третього Універсалу Української Центральної Ради, увійшло до складу Української Народної Республіки[1].
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», село увійшло до складу Гайсинської міської територіальної громади[2].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Гайсинського району (1923—2020), село увійшло до складу новоутвореного Гайсинського району[3].
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними [4]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 539 | 99.81% |
| російська | 1 | 0.19% |
| Усього | 540 | 100% |
Відомі люди
- Горбатюк Віталій Володимирович (1977—2016) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни[5].
- Загороднюк Федір Іванович (1922—2017) — український художник; заслужений художник України, почесний громадянин Херсона.
Галерея
-
Вулиця Українська -
Сільська рада -
Школа -
Клуб -
Магазин -
Ставок на річці Вербич
Література
- Гу́нча // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.211-212
Примітки
- ↑ (III) УНІВЕРСАЛ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ. static.rada.gov.ua. Процитовано 16 липня 2025.
- ↑ Кабінет Міністрів України — Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 10 листопада 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Горбатюк Віталій Володимирович («Дуб») - Книга пам'яті загиблих. memorybook.org.ua. Процитовано 15 квітня 2024.
| Це незавершена стаття з географії Вінницької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).
