YaChudo

Гузар Дмитро

Переглядів: 0. Оновлено 08.11.2026.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гузар.
о. Дмитро Гузар
парох с. Завалів (1856—1908)
Отець Дмитро Гузар, дідусь чернівецького лікаря Володимира Гузара. На цій світлині він з одним зі своїх синів – Левом і внуком Ярославом (Лев і Ярослав – дідусь і батько Блаженнішого Любомира)
Загальна інформація
Народження26 жовтня 1823
Смерть2 березня 1908 (84 роки)
с. Завалів
Служіння в церкві
Титулпочесний крилошанин митрополичої капітули
КонфесіяУкраїнська греко-католицька церква
Рукоположення1849
Матеріали до статті на Вікісховищі

Дмитро Гузар (26 жовтня 1823 — 2 березня 1908, Завалів) — священник УГКЦ, почесний крилошанин митрополичої капітули, парох у Завалові від 1856 р., прадід Любомира Гузара.

Біографія

Докладніше: Гузарі

Народився 26 жовтня 1823 року ву сім'ї Івана Гузара. Ім'я латинкою: Demetrius Huzar[1].

Навчався у Львівській духовній семінарії Св. Духа, у 1849 році був висвячений на священника.

Від 1850 до 1851 року був сотрудником церкви в Городку, а з 1851 до 1855 — у церкві Успіння Пресвятої Богородиці у Львові (Dormition)[2].

Завалівський дідич Климентій Рачинський запропонував Дмитру Гузару парафію в Завалові, куди він переїхав у 1856 році:

Завалівський дідич Климентій Рачинський, перебуваючи у Львові на богослужінні в Преображенській церкві, почув спів молодого священника о. Димитрія Гузара. Йому він і запропонував парафію в Завалові. Щоб заохотити священника, дідич подарував церкві 150 моргів поля, 60 кубометрів дров річно і 4 вози будівельного матеріалу. Отець Димитрій Гузар погодився і у 1856 році переїхав до Завалова[3][1].

На момент переїзду він вже був одружений з Кароліною Шуберт (Шубертівною) Гузар, римо-католичкою, і мав двох синів — Володимира та Євгена. Уже в Завалові народилися син Лев (1858) та дочка Ольга (1860).

У 1856-1908 - парох церкви Св. Архістратига Михаїла, мурована будівля постала у 1893 році. До парафії також належала каплиця Св. Юра в с. Заставче.

У 1883 році на Великдень о. Дмитро Гузар приймав у себе в гостях визначного українського філософа і письменника Івана Франка[4], в результаті вийшла Франкова стаття «Два образи в церкві Завалівській» в журналі «Зоря», 1883 р.[5]

О. Дмитро підтримав рух «Хрести тверезості», пам'ятні хрести досі стоять перед церквою Св. Михаїла. «Завдяки отцям Гузарам (Димитрові і його синові Євгену) зросла національна свідомість у прихожан завалівської парафії»[6][7].

У Завалівській церкві[8] збереглася чаша, яку йому подарували на 50-ліття священства (чашу досі вживають для причастя)[9], на якій написано: «Кир Димитрію Гузареви Парохіяни 1855-20/10-1905». Почесний крилошанин Митрополичої капітули в 1903-1908[10].

Помер отець Дмитро Гузар 2 березня 1908 року. Хоронив його прелат Бачинський зі Львова в супроводі двох деканів, 18 священників та «непроглядної маси народу»[7] в церкві Св. Архистратига Михаїла. Місце його вічного спочинку — на Заставецькому цвинтарі біля дружини Кароліни, котра упокоїлася ще 29 травня 1881 року. Напис на надгробку: «О. Димитрій Гузар, почесний крилошанин митроп. Капітули, руський парох в Завалові від 1856 р., член українських товариств, добродій усіх потребуючих.»[7]

Примітки

  1. ↑ а б Гузар Л. Спогади, 2023, с. 358.
  2. ↑ Блажейовський Д. Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832-1944). Т. 2: Духовенство і релігійні згромадження. Львів, 2005.
  3. ↑ Чистух В. Завалівське коріння Блаженнішого Любомира Гузара, 2017.
  4. ↑ Чистух В. Завалівські приятелі Каменяра // Вільне життя плюс. — 2016. — № 73 (16 вер.). — С. 6. — (Тернопільський альманах)
  5. ↑ Чистух В. Франко і Гузар: єднання поколінь. Тернопіль: Астон, 2019.
  6. ↑ Драбчук І. Взірець душпастора і патріота. Нова Зоря. №9. 2016. 3 березня
  7. ↑ а б в Гузар Л. Спогади, 2023, с. 359.
  8. ↑ за іншими даними – у каплиці Св. Юра в с. Заставче, яка належала до парафії Димитрія Гузара. [Любомир Гузар. Спогади. 2023. – с. 358.]
  9. ↑ Видатні винниківчани: Ольга Левицька (Гузар) // http://baitsar.blogspot.com/2017/05/blog-post_66.html [Архівовано 14 серпня 2017 у Wayback Machine.]
  10. ↑ Блажейовський Д. Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832-1944). Т. 2, 2005.

Джерела

  • Huzar Dmytro // Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944) : у 2 т. / Дмитро Блажейовський. — Київ : КМ Академія, 2004. — Т. 2 : Духовенство і релігійні згромадження. — С. 158. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
  • Гузар Любомир. Спогади. — Київ : Портал, 2023. — 384 с. — ISBN 978-617-8374-09-9.
  • Чистух В. Завалівське коріння Блаженнішого Любомира Гузара. — Львів : Свічадо, 2017. — 64 с.

Посилання

Українська греко-католицька церква Це незавершена стаття про релігійного діяча чи діячку УГКЦ.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).