Ґриґоре Александре Ґіка
| Ґриґоре Александре Ґіка Grigore III Ghica | |
|---|---|
 | |
 Господар Молдовського князівства
| |
| Попередник: | Ґриґоре Каллімакі |
| Спадкоємець: | Ґриґоре Каллімакі |
 Господар Валахії
| |
| Попередник: | Александру Ґіка |
Господар Молдовського князівства
| |
| Спадкоємець: | Константин Морузі |
| Народження: | 1724 |
| Смерть: | 12 жовтня 1777[1]  12 жовтня 1777 |
| Причина смерті: | обезголовлення |
| Країна: |  Османська імперія Молдовське князівство Волоське князівство |
| Рід: | Ґіка |
| Батько: | Александру Ґіка |
| Мати: | Єлена Евпрагхіоті |
| Автограф: |  |
 Ґриґоре Александре Ґіка у Вікісховищі | |
Ґриґоре Александре Ґіка (рум. Grigore III Ghica, *1724 — †12 жовтня 1777) — господар Молдовського князівства з 18 березня 1764 по 23 січня 1767 і з 28 вересня 1774 по 10 жовтня 1777 року, а також господар Валахії з 28 жовтня 1768 по 5 листопада 1769.
Біографія
Ґриґоре Александре Ґіка був сином драгомана Александра Ґіки і племінником Ґриґоре Ґіки II .
Як правитель виявив себе ворогом Австрії і союзником Російської імперії. У внутрішній політиці поліпшив збір податків, заснував суконну фабрику, почав реформу освіти і загалом домігся відносного добробуту Молдовського князівства.
У 1767 був замінений на троні Ґриґоре Каллімакі, в наступному році став господарем Валахії і після захоплення Дунайських князівств Російською імперією був відправлений до Росії як заручник. Після укладення Кючук-Кайнарджійського мирного договору, знову вступив на престол Молдовського князівства. На прохання австрійської імператриці Марії Терезії, яка бажала встановити зручне сполучення між провінцією Галичиною, яка їй дісталася, і Трансильванією, Туреччина передала Австрії частину молдовських земель — а саме Буковину, незважаючи на протест молдовського господаря і бояр.
Історик Манолаке Дрегіч писав:
«За цих обставин Ґриґоре Александре Ґіка при вступі на трон Молдови, відрізаною з одного боку німцями (...), висловив протест Порте проти цього зловживання, виклавши права країни і звинувативши турецький уряд, який не мав права самовільно забирати землю в Молдови, як країни, яка покорилася на умовах (і тільки), що її будуть захищати від чужого панування, а не ділити її сусідам по своїй волі. Цей протест, хоча і не був прийнятий до уваги на конференціях наступних двох років (...), але висловлював права країни (...), невід'ємне право завжди заперечувати проти цього гноблення ...»
В результаті австрійських інтриг і доносів, був убитий агентами Османської імперії в 1777 році. Похований в церкві Святого Спиридона в Яссах.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ґриґоре Александре Ґіка
- Lista domnitorilor Moldovei (1247—1859) [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.] (молд.)
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).