Гояни
|
Село Гояни молд./рум. Goian | ||||
| Назва на честь |
Гоян (Кишинів)  | |||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Основні дані | ||||
| 47°22′40″ пн. ш. 29°09′47″ сх. д. / 47.37778° пн. ш. 29.16306° сх. д. | ||||
| Країна |
 Молдова | |||
| Район | Дубоссарський | |||
| Населення | 660 (2013)[1] | |||
| Поштові індекси (Poșta Moldovei) |
MD-4518 | |||
| Водойма | річки Дністер, Ягорлик | |||
| День населеного пункту | 9 жовтня (день спочинку Іоанна Богослова)[1] | |||
| Відстань | ||||
| Найближча залізнична станція | Рибниця | |||
| До станції | 57[2] км | |||
| До районного центру | ||||
| — автошляхами | 12 км | |||
| До Кишинева | ||||
| Місцева влада | ||||
| Примар | Бронич Федір Іванович | |||
| Ідентифікатори і посилання | ||||
| GeoNames | 618243 | |||
| Freebase | /m/06w30zv | |||
| Карта | ||||
  Гояни Гояни (Молдова) | ||||
| ||||
 Гояни у Вікісховищі | ||||
Гоя́ни (рос. Гояны; молд./рум. Goian) — село в Дубоссарському районі Молдови в Придністров'ї. Є центром Гоянської сільської ради. Розташоване у північній частині району на острові на лівому березі Дністра у місці його злиття з річкою Ягорликом, за 12 км від районного центру міста Дубоссар та за 57 км від залізничної станції Рибниці. За 800 м від села проходить траса Рибниця—Тирасполь. Зв’язок із материком забезпечується двома мостами з боку села Ягорлика та дамбою з боку Дубоссар. В околицях розташований єдиний у Придністров'ї заповідник — Державний заповідник «Ягорлик». Населення — 660 осіб (на 1 січня 2013 року)[1], кількість домашніх господарств — 404. Станом на 2004 рік у селі проживало 4,3 % українців.
Історія
В архівних документах село вперше згадується у першій половині XVIII століття. Мешканці села жили бідно, сама назва села Гояни перекладається з молдавської мови як «бідність»[1]. Станом на 1886 рік село входило до Дубівської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії. В ньому існувала православна церква Святого Миколи Чудотворця, збудована 1790 року[3][4]. На той час кількість будинків становила 183, у яких проживало 1163 особи (з них 583 чоловіки та 580 жінок). У селі було збудовано школу, де навчалися лише хлопчики (35 осіб), дівчатка до школи не ходили[1].
У лютому 1921 року було організовано «Бідняцький комітет», який займався питаннями кооперації. У 1922 році в селі утворилася перша сільська рада. Секретарем сільської ради було обрано Митрофана Івановича Кирицю. В 1924—1940 роках село входило до Молдавської АРСР у складі Української СРР. У 1929 році під час колективізації було створено колгосп «У добру годину»; ініціаторами стали Марія Новак, Йосип Кучук, Іван Гербиш та інші. Першим головою колгоспу став Гербиш Іван, який керував ним до 1947 року. Під час німецько-радянської війни було вбито 99 мешканців села[1].
Село визволено 12 квітня 1944 року. Колгосп було перейменовано на честь Михайла Івановича Калініна. Починаючи з 1950-х років, у зв'язку з будівництвом Дубоссарської ГЕС, у житті села відбулися великі зміни. Село було перенесено з заплави річки Дністер, яка мала бути затоплена внаслідок наповнення Дубоссарського водосховища, на кілька сотень метрів вище. У 1953 році було збудовано дитячий садок і магазин. З 1954 по 1955 рік село було повністю електрифіковано, а в 1956 році — радіофіковано. У 1955 році було збудовано нову будівлю восьмирічної школи, а в 1957 році — перший Будинок культури з кіноустановкою. У 1957 році село Гояни та села Дойбани I, Дойбани II, Койкове були об'єднані в єдиний колгосп і єдину сільську раду. Усе керівництво перебувало в Дойбанах I[1].
На початок 1980-х в селі працював колгосп «Молода гвардія» (центральна садиба в селі Дойбани II)[2]. На прохання мешканців села про розділення сіл у 1982 році було утворено радгосп імені Калініна під керівництвом А. Д. Міцула. У селі було збудовано гараж, контору, новий фельдшерсько-акушерський пункт, типовий дитячий садок, 10 двоквартирних будинків, цех сушіння та переробки фруктів. Господарство було орієнтоване на вирощування фруктів, ягід та овочів[1].
У квітні 1986 року в селі знову створюється сільська рада, і на першій сесії головою обирається В. П. Мірзак[1].
Доба Незалежності
З 1991 року село у складі Молдови, під контролем Придністровської Молдавської Республіки. 26 березня 1995 року у зв'язку з набранням чинності Закону Придністровської Молдавської Республіки «Про органи державної влади, місцевого самоврядування та державної адміністрації» на території села відбулися вибори до місцевої Ради. Обрано голову Ради — голову державної адміністрації села. 29 травня 1995 року на першій сесії головою Ради — головою державної адміністрації села обрано Н. Н. Кирицю. Радгосп імені Калініна було перейменовано на МУП «сільгосп Гояни»[1].
У селі є молдовська основна загальноосвітня середня школа, дитячий садок, пошта, фельдшерсько-акушерський пункт, Будинок культури. Село газифіковано, забезпечено водою та електроенергією, підключено до телефонного зв'язку[1].
Уродженці
- Канна Іван Іванович (1902—1979) — молдавський радянський письменник, перекладач, драматург.
- Пономар Федір Миронович (1919—1968) — молдавський радянський поет.
Примітки
- ↑ а б в г д е ж и к л м Гоянский сельский Совет. Сёла Гояны и Ягорлык / Дубоссары. Официальный сайт. (рос.)
- ↑ а б Советская Молдавия : краткая энциклопедия, 1982.
- ↑ Інгульський степ. Збірник [Архівовано 20 січня 2022 у Wayback Machine.] / Упорядник В. А. Сердюк. — К.: Ярославів Вал, 2018. — 456 с.
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
Література
- Гоян // Советская Молдавия : краткая энциклопедия / гл. ред. И. К. Вартичан. — Кишинев : Главная редакция Молдавской Советской Энциклопедии, 1982. — С. 145. (рос.)
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).