Койкове
|
Село Койкове молд./рум. Coicova | ||||
| Основні дані | ||||
|---|---|---|---|---|
| 47°24′32.6″ пн. ш. 29°14′38.3″ сх. д. / 47.409056° пн. ш. 29.243972° сх. д. | ||||
| Країна |
| |||
| Район | Дубоссарський | |||
| Перша згадка |
1647 | |||
| Населення | 598 (1 січня 2011)[1] | |||
| Площа | 1,7 км²[1] | |||
| Поштові індекси (Poșta Moldovei) |
MD-4511 | |||
| Водойма | річка Ягорлик | |||
| День населеного пункту | 14 жовтня[1] | |||
| Відстань | ||||
| Найближча залізнична станція | Рибниця | |||
| До станції | 62 км | |||
| До районного центру | ||||
| — фізична | 17,0 км | |||
| — автошляхами | 20 км | |||
| До Кишинева | ||||
| — фізична | 52,2 км | |||
| — автошляхами | 63,5 км | |||
| Місцева влада | ||||
| Ідентифікатори і посилання | ||||
| Карта | ||||
|
Койкове Койкове (Молдова) | ||||
| ||||
Ко́йкове (рос. Койково; молд./рум. Coicova) — село в Дубоссарському районі Молдови, у Придністров'ї. Входить до складу Дойбанської сільської ради (центр у селі Дойбани I). Розташоване у північній частині району на лівому березі річки Ягорлика, за 10 км від місця її впадіння у Дністер, за 20 км від районного центру міста Дубоссар та за 62 км від залізничної станції Рибниці[2]. Станом на 1 січня 2011 року в селі мешкало 598 осіб, було 188 дворів. Площа становила 1,7 км²[1].
Історія
Перші історичні згадки про село датуються 1647 роком. Назва села походить від прізвища поміщика Койка, який мешкав на території села[1].
У 1924 році село увійшло до складу Дубоссарського району Молдавської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки. У 1929 році з ініціативи комсомольців села (секретар комсомольської організації — Суходол Кірсан Григорович, секретар партійної організації — Чумак Марія) у селі було створено клуб. У 1930 році було організовано колективне господарство під назвою «СНІП». З 1933 року його перейменували на «10 років Жовтня». Першим головою колгоспу був Суходол Християн Григорович. У 1951 році на базі сіл Дойбани I, Дойбани II та Койково було організовано колгосп «Молода гвардія». Колгосп проіснував до 1 січня 1982 року і був реорганізований на базі села в радгосп «Койково»[1].
Станом на початок 1980-х у селі працювала комплексна бригада колгоспу «Молода гвардія» (центральна садиба у селі Дойбанах II). Також діяли середня школа, клуб із кіноустановкою, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, дитячі ясла, магазини, відділення зв'язку, парк культури та відпочинку. Було збудовано пам'ятник радянським воїнам, які загинули під час визволення села від німецько-румунських окупантів[2]. У 1990 році введено в експлуатацію новий сучасний Будинок культури[1].
Доба незалежності
Село газифіковане, забезпечене водою та електроенергією, підключене до телефонного зв’язку[1]. Станом на 2004 рік у селі проживало 59,9 % українців.
Примітки
Література
- Койково // Советская Молдавия : краткая энциклопедия / гл. ред. И. К. Вартичан. — Кишинев : Главная редакция Молдавской Советской Энциклопедии, 1982. — С. 272. (рос.)
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).