Горжа

Го́ржа (від фр. gorge — «горло, шийка») — тильна частина фортифікаційного укріплення (муру, валу, бастіону, редуту тощо) або звернутий до тилу вихід з укріплення. У редутах горжа захищалася внутрішнім насипом-траверсом, у бастіонах — виходила у внутрішній простір фортеці. Задній фас редутів називався горжевим.

Література

ПІРКО В. О. Оборонні споруди…/ Український культурологічний центр. Донецьке відділення НТШ, Східний видавничий дім — Донецьк, 2007. — 176 с.
Горжа // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Горжа // Военная энциклопедия : [в 18 т.] : [рос.] / под ред. В. Ф. Новицкого [и др.]. — СПб. ; [М.] : Тип. т-ва И. В. Сытина, 1911—1915. (рос.)