YaChudo

Гнідинці

Переглядів: 0. Оновлено 24.10.2026.

село Гнідинці
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район Прилуцький район
Тер. громада Варвинська селищна громада
Код КАТОТТГ UA74080010090089972 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Населення 806 (01.01.2025)[1]
Площа 3,37 км²
Густота населення 311,28 осіб/км²
Поштовий індекс 17640
Телефонний код +380 4636
Географічні дані
Географічні координати 50°26′43″ пн. ш. 32°48′32″ сх. д. / 50.44528° пн. ш. 32.80889° сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
130 м
Водойми річки Варва, Рудка
Місцева влада
Адреса ради 17600, Чернігівська обл., Прилуцький р-н, смт Варва, вул. Шевченка, буд. 38
Карта
Гнідинці. Карта розташування: Україна
Гнідинці
Гнідинці
Гнідинці. Карта розташування: Чернігівська область
Гнідинці
Гнідинці
Мапа
Мапа

CMNS: Гнідинці у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Гні́динці — село в Україні, Чернігівській області, Прилуцькому районі. Входить до складу Варвинської селищної громади.

Географія

Село Гнідинці розташоване на річці Рудка (ліва притока Варви), за 8 км від центру громади Варви.

Селом протікає річка Варва, ліва притока Удаю.

Історія

Село виникло в другій половині XVII століття і до 1709 року належало до Варвинської сотні, коли перейшло у володіння роду Тарновських.

1912 - 2374 жителя.

У період 1912—1914 роки за проектами Опанаса Сластіона були зведені земські школи у Варві (Земська школа), селах Світличному, Макушихі, Озерянах (Земська школа), Остапівці, Брагинцях, Гнідинцях.[2]

Земська школа в Гнідинцях зведена за типовим проектом Трикласної (Трикомплектної) земської школи. Цегляний, одноповерховий будинок зі скатним дахом та шестикутним вікнами та дверима побудований в українському народному стилі з елементами, властивими модерну. Цегляний декор фасаду створює своєрідне оформлення — візерунок у яскраво виражених народних формах.

Нафтові свердловини за радянських часів давали рекордну кількість нафти на рік — 7 мільйонів тонн. Нині вже виснажені.

У 1923 - центр Гнідинського району Прилуцької округи, Полтавської губернії маючи 497 дворів, 2225 мешканців (станом на 1925 р.)[3] в складі волостей: Озерянської, Гнідинської, Антонівської й волосний центр: містечка Варва[4].

У 1926 — село Варвинського району Прилуцької округи, 2357 жит.[5].

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1130 осіб, з яких 472 чоловіки та 658 жінок[6].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1053 особи[7].

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[8]:

Мова Відсоток
українська 97,33 %
російська 2,48 %
білоруська 0,10 %

Економіка

  • Промисловість.

Неподалік села — Гнідинцівське нафтогазоконденсатне родовище. У селі розташований найбільший в області газопереробний завод — Гнідинський ГПЗ. Тут у 1959 році була відкрита перша нафтова свердловина на Чернігівщині, що стала початком історії нафтопромислу цього краю та Прилуччини зокрема. За радянських часів Гнидинські нафтові свердловини давали рекордну кількість нафти на рік — 7 мільйонів тонн. Та вже наприкінці дев'яностих ставало зрозумілим, що поклади чорного золота не безмежні. Тому нафтовики вже в 2000 році почали вперше у ВАТ «Укрнафта» успішно освоювати метод відновлення недіючих свердловин.

  • Сільське господарство.

Радянська «Червона зірка» перетворилася на «Прогрес» — так називається колгосп. Ще нещодавно він працював на Росію. Але після того, як вона відмовилася від пирятинської продукції, налагоджується співпраця з Китаєм.

Культура

В селі діє сільський ансамбль «Мрія». Дискотеки в клубі щосуботи. 17 гуртків і бібліотека з Інтернетом, де мелодрами конкурують із порадами сільського умільця.

Освіта

В селі два дитячих садочки і дві школи, яких селяни забезпечують продуктами харчування, і роблять це безкоштовно. Сторічна Гнідинська школа — вже після ремонту. А дитсадок може дати фору навіть приватним київським.

Найвідоміші уродженці

Див. також

Примітки

  1. ↑ https://rada.info/upload/users_files/04412372/docs/273393075291e88c8a85cbd44b03e00e.pdf
  2. ↑ Школи Лохвицького земства. Вікіпедія (укр.). 15 січня 2025. Процитовано 15 січня 2025.
  3. ↑ Шкоропад Д. О., Савон O. A. Прилуччина: Енциклопедичний довідник / За ред. Г. Ф. Гайдая. – Ніжин: TOB "Видавництво "Аспект-Поліграф", 2007. – 560 с.
  4. ↑ https://uk.wikisource.org/wiki/ЗУРРСУУ/1923/1/18-19/Про_адміністративно-територіяльний_поділ_Полтавщини
  5. ↑ Административно-территориальное деление Союза и список важнейших населенных пунктов с хронологическимперечнем постановлений об изменении границ губерний, областей и республик с 1917 до 1929 г. / Народный комиссариат внутренних дел, Статистическое бюро. ‒ М.: Издание НКВД, 1929. ‒ 322 с.
  6. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Чернігівська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  7. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Чернігівська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  8. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Чернігівська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Посилання

Погода в селі [Архівовано 4 серпня 2020 у Wayback Machine.]

Імена самостійної України https://db.geroika.org.ua/ua/person_card.html?code=ee13f397d809ddf33877946a55cbcb63

Література

Історія міст і сіл Української РСР. Чернігівська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972. — 697 с.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).