Герасим Кондратьєв

Герасим Кондратьєв
Народився	Ставище
Помер	1701 Нова Слобода
Діяльність	військовий
Відомий завдяки	засновник м.Суми
Суспільний стан	козак
Військове звання	полковник
Термін	1616—1622 (з перервами)
Конфесія	православний
Діти	Григорій, Роман, Андрій, Іван

Гера́сим Кондра́тьєв (Гарасим Кондратевич^[1]) (? — 1701) — український політичний та військовий діяч, один з засновників м. Суми, полковник Сумського козацького полку, дворянин. Засновник Роду Кондратьєвих.

Герасим Кондратьєв походив з містечка Ставище Білоцерківського полку. Батька звали Кіндратом, звідси й походило ім'я Герасим Кіндратович. Прізвище Кондратьєв виникло в другій половині XVII ст., внаслідок політики царського уряду переписувати козацькі імена на московський лад.

Після поразки під Берестечком (1651) і каральних акцій війська Речі Посполитої на Правобережній Україні став ініціатором переселення в 1652 році сотні козацьких сімей у Слобідську Україну. Був засновником і осадчим м. Суми, його першим городовим отаманом (1652—58), пізніше — першим сумським полковником.

Відіграв значну роль в освоєнні та заселенні Сумщини, заснував кілька її населених пунктів^[2]. Серед яких Нижня Сироватка (1659), Низи (1662), Рясне (1670), частково заснував село Віри (1672), купив селище Локня (1682) , та побудував там церкву Похвали Пресвятої Богородиці. У 1689 заснував села Хотінь, Кровне, Миколаївка. Через діяльність розбійників заснував село Терни у 1697, для наглядання за територією. У тому ж році заснував Шпилівку.

У 1659 гетьман Іван Виговський під час Московсько-української війни (1658—1659) намагався заручитися підтримкою слобідських полків, оскільки Сумський полк був найбільшим, Виговський прислав листа Герасиму Кондратьєву з пропозицією приєднатися до нього. Почувши пропозицію, Кондратьєв прилюдно розірвав листа, вигнав посланця зі словами «Виговський або дурний від природи, або одурів по смерті Богдана…». У відповідь на це розгніваний Іван Виговський послав у Сумський полк татар, які пограбували околиці міста, а саме місто брали в облогу, але взяти його не змогли.

1668 підтримав гетьмана Петра Дорошенка, але після укладення останнім союзу з Османською імперією розірвав стосунки з ним.

В тому ж році трапилось повстання цареборисівців, які перейшли на сторону Брюховецького. Тому Герасима разом з іншим слобідським полковником послали до чугуївського воєводи, які об'єднаним військом розбили бунтівників. Після цього Герасиму були даровані великі подарунки від царя Олексія. Через рік у 1669 року при роздачі дарів слобідським полковникам дарів за вірність Герасиму була «пожалувавна особлива милість».

1669 року будучи дуже впливовою людиною і полковником найбільш значимого полку Слобідської України претендував на гетьманську булаву, але програв у боротьбі за неї Дем'яну Многогрішному.^{[джерело?]}

Під час протиборства Івана Самойловича та Петра Дорошенка підтримував першого, оволодів Медведівкою (нині село Чигиринського р-ну), Жаботином (нині село Кам'янського р-ну), Суботовим (1674), брав участь у облозі Чигирина (березень 1674), пізніше — його обороні від військ Османанської імперії (1677, 1678), у Кримських походах 1687 і 1689^[2]. Під час походу 1678 помер його старший Іван через отримані поранення в битві. Тому він в 1678 побудував церкву Іоана Богослова у селі Низи.

1687 року «за служби, походи і рани» отримав дворянський титул за Московським Дворянським списком.

Заснував два монастирі під Сумами (Успіння Пресвятої Богородиці 1658 року будівництва, та жіночий монастир св. Іоанна Предтечі 1687 року будівництва, освячений 1691 року), сприяв будівництву Спасо-Преображенського собору в Сумах. Мав чотирьох синів — Григорія, Романа, Андрія, Івана, останні два були сумськими полковниками, а син Андрій закріпив владу над землями роду для його нащадків.

Заслужений авторитет серед високих урядовців та майже необмежена влада дали змогу Кондратьєву зробити сумське полковництво фактично спадковим: зі 106 років офіційного існування Сумського слобідського козацького полку (1659—1765), його рід урядував протягом 81-го, при чому безперервно протягом 1659—1728.

У 1800 герб роду Кондратьєвих був вписаний в Загальний гербовник дворянських родів Російської імперії.

• 31 липня 2013 року у Сумах з'явилася Вулиця Герасима Кондратьєва (колишня Кірова)
• При сумській гімназії № 1 створено Музей Герасима Кондратьєва^[3].

• Ю. А. Мицик. КОНДРАТЬЄВ (Кіндратович) Герасим Кіндратович// Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон — Кю / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2008. — 568 с.: іл. [Архівовано 2 квітня 2013 у Wayback Machine.]
• В. Л. Маслійчук. Сумський полковник Герасим Кондратьєв [Архівовано 26 лютого 2019 у Wayback Machine.]
• Грінка, Олександр (2 вересня 2008). Таємниці Герасима Кондратьєва. Панорама. Архів оригіналу за 24 березня 2016.
• Хвостенко, Григорій (2007). Таємниці роду Кондратьєвих. Суми і сумчани. Архів оригіналу за 19 липня 2013.
• Герасим Кондратьєв: засновник міста Суми
• Онлайн-екскурсія музеєм полковника Герасима Кондратьєва в Сумській гімназії № 1

Попередник Посаду започатковано

Полковник сумський 1658-168?

Наступник Кондратьєв Григорій Герасимович