Герард 'т Гофт
| Герард 'т Гофт | |
|---|---|
| Gerard 't Hooft | |
 | |
| Народився | 5 липня 1946[1][2][3] (80 років)  Ден-Гелдер, Північна Голландія, Нідерланди[3] |
| Місце проживання | Нідерланди |
| Країна |  Нідерланди |
| Діяльність | фізик-теоретик, педагог, письменник-документаліст, фізик, викладач університету |
| Alma mater | Утрехтський університет |
| Галузь | фізика |
| Заклад | Утрехтський університет |
| Науковий ступінь | докторський ступінь[4] |
| Науковий керівник | Мартінус Велтман |
| Аспіранти, докторанти | Робберт Дейкграаф Herman Verlinded Макс Веллінгd[5] Petrus Jacobus van Baald[5] Ruud van Dammed[5] Joost Johannes Zegwaardd[5] Anne Theresia Franzend[5] Sebastian De Harod[5] Maarten van de Meentd[5] |
| Членство | Французька академія наук Національна академія наук США[6] Нідерландська королівська академія наук[7] Американська академія мистецтв і наук[8] Російська академія наук[9] Королівська фламандська академія Бельгії з науки та мистецтвd[10] Європейська академія наук[11] |
| Нагороди | |
| Особ. сторінка | webspace |
 Герард 'т Гофт у Вікісховищі | |
Герард 'т Гофт (нід. Gerardus (Gerard) 't Hooft; нар. 5 липня 1946, Ден-Гелдер, Нідерланди) — нідерландський фізик у галузі дослідження елементарних частинок. Лауреат Нобелівської премії з фізики 1999 року разом зі своїм вчителем Мартінусом Велтманом за прояснення квантової структури електрослабкої взаємодії. Родич іншого нідерландського Нобелівського лауреата з фізики Фріца Церніке.
Біографія
Закінчив навчання з фізики та математики в Утрехтському університеті в 1966 році. Здобув докторський ступінь з теоретичної фізики в 1969 році. У 1972—1974 роках працював у ЦЕРНі. Після недовгого перебування у Гарварді й Стенфорді в 1977 році призначений професором фізики в Утрехтському університеті. Був запрошеним професором у Каліфорнійському технічному інституті (1981), Бостонському університеті (1989) та Університеті Дьюка (1989).
У 1993 році. висунув гіпотезу голографічного принципу побудови Всесвіту, який, однак, не знаходить свого підтвердження[12].
Медалі й премії
- Медаль Франкліна (1995)[13]
- Нобелівська премія з фізики (1999)[14]
Див. також
- 9491 Туфт — астероїд, названий на честь вченого[15][16].
- Супердетермінізм
Примітки
- ↑ Gerardus 't Hooft — Nobel Foundation.
- ↑ Munzinger Personen
- ↑ а б Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #133780333 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в г д е ж Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ G. ‘t Hooft – NAS
- ↑ Prof. dr. G. (Gerard) 't Hooft - KNAW - KNAW
- ↑ Gerard 't Hooft | American Academy of Arts and Sciences
- ↑ т’ХООФТ Герард (t'Hooft Gerardus) | Объединение учителей Санкт-Петербурга
- ↑ GERARD 'T HOOFT
- ↑ Member – EurASc: Gerardus t'Hooft
- ↑ Учёные выяснили, является ли Вселенная голограммой. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 5 грудня 2015.
- ↑ toddviola (15 січня 2014). Gerard `t Hooft | The Franklin Institute. fi.edu (англ.). Процитовано 5 жовтня 2026.
- ↑ Nobel Prize in Physics 1999. NobelPrize.org (амер.). Процитовано 5 жовтня 2026.
- ↑ IAU Minor Planet Center. www.minorplanetcenter.net. Процитовано 5 жовтня 2026.
- ↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.
|
Це незавершена стаття про науковця. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Посилання
- Інформація на сайті Нобелівського комітету [Архівовано 17 жовтня 2010 у Wayback Machine.]
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).