Гемімонт
| Провінція Гемімонт ἐπαρχία Αἱμίμοντος | |
|---|---|
| Тип | провінція |
| Входила до складу | Римської імперії |
| Сучасна локація | |
Гемімонт (лат. Haemimontus) — пізня римська і рання візантійська провінція.
Провінція Гемімонт була організована в 294 році імператором Діоклетіаном у результаті адміністративних реформ і була виділена з колишньої провінції Фракії. Гемімонт входив до складу Фракійської дієцезії і преторіанської префектури Сходу. Гемімонт управлявся президом. Провінція охоплювала східну частину сучасної Верхньофракійської низовини і частини сучасних північної Туреччини і Греції. Сусідніми провінціями були на північно-заході Мезія Друга, Фракія на заході, Родопи на південно-заході і на півдні Європа. На сході Гемимонт межував з Чорним морем.
Головним містом провінції був Адріанополь, іншими важливими містами були Анхіалос, Девельт, Аква Каліда, Несебир і Стара Загора. Уздовж морського узбережжя міста об'єднані римською дорогою «Via Pontica». Іншою дорогою була «Via Militaris» і вона йшла на схід від Акви Каліди, Девельта і Чорного моря на північ через Балкани в Маркіанопіль і Нікополь-на-Істрі. У VII столітті на місці провінції була заснована фема Фракія.
Література
- Soustal, Peter. Tabula Imperii Byzantini, Band 6: Thrakien (Thrakē, Rodopē und Haimimontos). — Vienna: Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften, 1991. — P. 47-49, 63, 126—128. — ISBN 3-7001-1898-8.
- Аммиан Марцеллин. Деяния, кн. XXVII, ч. 4, § 1.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).