Гелен Оєємі
| Гелен Оєємі | |
|---|---|
| англ. Helen Oyeyemi | |
 Гелен Оєємі у 2021 році | |
| Ім'я при народженні | Гелен Оладжумоке Оєємі (англ. Helen Olajumoke Oyeyemi) |
| Народилася | 10 грудня 1984 (41 рік) Ібадан, Ойо, Нігерія |
| Країна |  Велика Британія  |
| Національність | йоруба |
| Діяльність | письменниця |
| Сфера роботи | literature written by womend[1] і художній вимисел |
| Alma mater | коледж Корпус-Крісті і The Cardinal Vaughan Memorial RC Schoold |
| Знання мов | англійська[2][3][1] |
| Мова творів | англійська |
| Напрямок | фантастика |
| Жанр | роман, оповідання |
| Членство | Королівське літературне товариство |
| Нагороди | член Королівського літературного товариства (2012) |
 Гелен Оєємі у Вікісховищі | |
Гелен Оладжумоке Оєємі (англ. Helen Olajumoke Oyeyemi, нар. 10 грудня 1984, Ібадан, Нігерія) — британська письменниця нігерійського походження.
Біографія
Гелен Оладжумоке Оєємі народилася 10 грудня 1984 року у місті Ібадан, штат Ойо, Нігерія. У віці чотирьох років Оєємі разом з батьками переїхала до Великої Британії.
Оєємі написала свій перший роман «Дівчина-Ікар» ще у школі, коли готувалася до випускних екзаменів.[4] Їй було тоді 17 років.[5] Коли вона вивчала соціальні та політичні науки у Корпус-Крісті, коледжі Кембриджського університету, дві її п'єси «Відбілювання Джуніпер» та «Жертва», що зіграли студенти, отримали позитивні відгуки критиків і після цього вийшли друком.
2007 року видавництво «Bloomsbury Publishing» видало другий роман Оєємі, «Протилежний будинок», на написання якого її надихнула міфологія Куби.[6][7] Третій роман «Білий для чаклування» вийшов у травні 2009 року у видавництві «Picador». Про роман відгукнулися, що він бере «початок у Генрі Джеймса та Едгара Аллана По». У червні 2011 року те саме видавництво опублікувало четвертий роман Оєємі, «Містер Фокс», а у 2014 — п'ятий роман, «Хлопець, сніг, птах».[8] 2016 року вийшла остання натепер книга Оєємі — збірка короткої прози «Що не твоє, то не твоє».[9]
З 2014 року живе у Празі.[5][10]
Твори
Романи
- 2005 — «Дівчина-Ікар» (англ. The Icarus Girl)
- 2007 — «Протилежний будинок» (англ. The Opposite House)
- 2009 — «Білий для чаклування» (англ. White is for Witching)
- 2011 — «Містер Фокс» (англ. Mr Fox)
- 2014 — «Хлопець, сніг, птах» (англ. Boy, Snow, Bird)
- 2019 — «Імбирний пряник» (англ. Gingerbread)
П'єси
Збірки
- 2016 — «Що не твоє, то не твоє» (англ. What Is Not Yours Is Not Yours)
Коротка проза
- 2015 — «„Пробач“ не робить її чай солодшим» (англ. "Sorry" Doesn't Sweeten Her Tea)
- 2015 — «Дорніка та гусак дня святого Мартіна» (англ. Dornička and the St. Martin's Day Goose)
- 2015 — «Утоплення» (англ. Drownings)
- 2016 — «Коротка історія товариства домашніх дівчат» (англ. A Brief History of the Homely Wench Society)
- 2016 — «Книги та троянди» (англ. Books and Roses)
- 2016 — «Фредді Баррандов... реєструється?» (англ. Freddy Barrandov Checks... In?)
- 2016 — «Якщо книга замкнена, то мабуть на це є гарна причина, ти так не вважаєш» (англ. If a Book Is Locked There's Probably a Good Reason for That Don't You Think)
- 2016 — «Твоя кров така ж червона?» (англ. Is Your Blood as Red as This?)
- 2016 — «Присутність» (англ. Presence)
Визнання
- У 2009 році була названа серед списку «25 до 25» (англ. 25 under 25) журналом «Venus Zine», тобто списоку з 25 жінок до 25 років.
- У 2013 році увійшла до списку найкращих молодих британських письменників журналу «Гранта», який складається раз на 10 років.[12]
- У 2015 році була членом журі премії «Індепендент» за перекладену прозу.[13]
- У 2015 році була членом журі премії «Гіллер».[14]
Нагороди
- 2010 — Премія Сомерсета Моема за роман «Білий для чаклування»
- 2017 — Премія «PEN/Open Book» за збірку «Що не твоє, то не твоє»[15]
Номінації
- 2010 — Номінація на премію Ширлі Джексон за найкращий роман за роман «Білий для чаклування»
- 2011 — Номінація на Меморіальну премію Джеймса Тіптрі-молодшого за роман «Містер Фокс»
- 2012 — Номінація на премію «Локус» за найкращий фентезійний роман за роман «Містер Фокс»
- 2014 — Фіналістка Книжкового призу Лос-Анджелес Таймс за роман «Хлопець, сніг, птах»
- 2016 — Номінація на премію Британської науково-фантастичної асоціації за найкращу фантастичну повість за повість «Присутність»
- 2017 — Номінація на премію Ширлі Джексон за найкращу коротку повість за повість «Присутність»
Примітки
- ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Dictionary of African Biography / E. K. Akyeampong, Henry Louis Gates, Jr. — NYC: OUP, 2012.
- ↑ Jordan, Justine (11 червня 2011). oyeyemi-review?INTCMP=ILCNETTXT3487 Mr Fox by Helen Oyeyemi – review. The Guardian. Процитовано 30 січня 2012.
{{cite web}}: Перевірте значення|url=(довідка) - ↑ а б Hoggard, Liz (2 березня 2014). Helen Oyeyemi: 'I'm interested in the way women disappoint one another'. The Guardian. London. Архів оригіналу за 20 листопада 2016. Процитовано 20 листопада 2016.
- ↑ Oyeyemi's 'Opposite House'. Tell Me More. 26 червня 2007. NPR. Архівована копія. Архів оригіналу за 18 листопада 2017. Процитовано 10 червня 2022.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ D'Erasmo, Stacey (27 лютого 2014). Helen Oyeyemi's 'Boy, Snow, Bird' turns a fairy tale inside out. The Los Angeles Times. Архів оригіналу за 14 березня 2014. Процитовано 17 листопада 2017.
- ↑ Quinn, Annalisa (7 березня 2014). The Professionally Haunted Life Of Helen Oyeyemi. NPR. Архів оригіналу за 18 листопада 2017. Процитовано 17 листопада 2017.
- ↑ Oyeyemi, Helen (8 березня 2016). What Is Not Yours Is Not Yours (English) . Place of publication not identified: Riverhead Books. ISBN 9781594634635.
- ↑ Bradshaw, M. René (16 березня 2016). What is Not Yours is Not Yours by Helen Oyeyemi. The London Magazine. Архів оригіналу за 20 листопада 2016. Процитовано 20 листопада 2016.
- ↑ "Juniper's Whitening by Helen Oyeyemi" [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.], Methuen.
- ↑ Granta 123: Best of Young British Novelists 4. Granta (123). 2013. Архів оригіналу за 17 квітня 2013.
- ↑ Irvine, Lindesay (27 травня 2015). Jenny Erpenbeck Wins Independent Foreign Fiction Prize. The Guardian. Архів оригіналу за 25 червня 2015. Процитовано 24 червня 2015.
- ↑ Medley, Mark (14 січня 2015). The Giller Prize expands its jury to five people. The Globe and Mail. Архів оригіналу за 8 квітня 2019. Процитовано 17 листопада 2017.
- ↑ "2017 PEN America Literary Awards Winners" [Архівовано 15 лютого 2018 у Wayback Machine.], Pen America, 22 February 2017.
Посилання
- Гелен Оєємі [Архівовано 16 листопада 2017 у Wayback Machine.] на сайті Internet Speculative Fiction Database
- "Too Talented to be This Young" [Архівовано 12 грудня 2016 у Wayback Machine.] у Globe and Mail.
- "Helen Oyeyemi on haunted house novels", La Clé des Langues, 28 серпня 2012.
- Гелен Оєємі на сайті PEN American Center.
- Гелен Оєємі [Архівовано 20 квітня 2013 у Wayback Machine.] на сайті picador.com.
- "i live with him, i see his face, i go no more away" (short story [Архівовано 18 листопада 2017 у Wayback Machine.], New Statesman, 18 грудня 1996.
- Гелен Оєємі [Архівовано 16 серпня 2012 у Wayback Machine.] на сайті AALBC.com.
- "A Muse Gets Mad In Oyeyemi's Magical 'Mr. Fox'" [Архівовано 14 червня 2017 у Wayback Machine.] (інтерв'ю), NPR Books, 2 жовтня 2011.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).