Геза Феєрварі

Геза Феєрварі
угор. *Fejérváry Géza*
Геза Феєрварі угор. Fejérváry Géza
	Геза Феєрварі
	Прапор Прем'єр-міністр Королівства Угорщина
	18 червня 1905 — 8 квітня 1906
Попередник:	Іштван Тиса
Спадкоємець:	Шандор Векерле
Народження:	15 березня 1833; Яромерж
Смерть:	25 квітня 1914 (81 рік); Відень
Поховання:	Віденський центральний цвинтар
Країна:	Угорщина
Освіта:	Терезіанська академія (1851)
Партія:	Ліберальна партія (Угорщина)
Діти:	Imre Fejérváryd
Автограф:
Нагороди:
Кавалер ордена Марії-Терезії	Кавалер Великого хреста Королівського угорського ордена Святого Стефана
	Геза Феєрварі у Вікісховищі

Барон Геза Феєрварі (угор. Fejérváry Géza; *15 березня 1833, Яромерж — †25 квітня 1914, Відень) — угорський генерал і політичний діяч.

Біографія

У 1859 взяв участь в італійському поході; в 1872 перейшов в угорські гонведи і слідом за тим вступив в угорське міністерство народної оборони (інакше — міністерство гонведів).

У 1884 призначений на місце Орші (угор. Orczy) угорським міністром народної оборони в кабінеті Тиси; той же портфель він зберіг і після падіння Тиси в кабінетах Сапарі (1890-1892), Векерле (1892-1895), Банфі (1895-1898) і Селля (з 1899), але подав у відставку в березні 1902 внаслідок вступу в міністерство завжди ворожого йому депутата Горанського; проте на прохання самого імператора і після примирних переговорів з Горанським за посередництва Селля повернувся назад.

У 1888 йому була запропонована посада імперського військового міністра, але він не прийняв її на прохання Тиси, який вважав його незамінним на посаді угорського міністра народної оборони. Протягом 19 років управління міністерством в різних кабінетах, Феєрварі провів значні реформи в організації угорських гонведів і поставив їх на досить значну висоту.

Він був членом палати магнатів угорського рейхстагу. Вийшов у відставку разом з кабінетом Селля 26 червня 1903. Коли Тиса довів країну до конституційної кризи (з 1 січня 1905) і все-таки не міг втриматися при владі, Феєрварі сформував новий кабінет (червень 1905), який керував всупереч парламенту, без затвердженого бюджету, поки корона і опозиція не пішли один одному на зустріч, і створилася можливість нового кабінету Векерле (квітень 1906).

Джерела

Фейервари-де-Комлош-Керестеш // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)

↑ Dániel B., József P., Judit P. Képviselők és főrendek a dualizmus kori Magyarországon — Líceum Kiadó, 2020. — С. 339. — 639 с. — ISBN 978-963-496-144-4

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q3331189"_data-entity-id="Q115016773"><i_class="wef_low_priority_links">[[:d:Q115017525|Dániel&nbsp;B.]],_[[:d:Q112527214|József&nbsp;P.]],_[[:hu:Pál_Judit|Judit&nbsp;P.]]</i>_[http://publikacio.uni-eszterhazy.hu/4775/1/Az%20orsz%C3%A1ggy%C5%B1l%C3%A9s%20tagjainak%20archontol%C3%B3gi%C3%A1ja_V%C3%89GLEGES.pdf_Képviselők_és_főrendek_a_dualizmus_kori_Magyarországon]<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:d:Q115016832|Líceum_Kiadó]],_2020._—_С.&nbsp;339._—_639&nbsp;с._—_ISBN_978-963-496-144-4</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q112527214]][[d:Track:Q20481380]][[d:Track:Q115016773]][[d:Track:Q115017525]][[d:Track:Q115016832]]</div>-1] Dániel B., József P., Judit P. Képviselők és főrendek a dualizmus kori Magyarországon — Líceum Kiadó, 2020. — С. 339. — 639 с. — ISBN 978-963-496-144-4

[1]