YaChudo

Гвинт

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Комбінований гвинт з фланцем, шестигранною головкою та хрестовою головкою, що використовується в комп'ютерах
Гвинти бувають різної форми й виконують різні функції. Для порівняння поряд з ґвинтами американська 25-центова монета.
Гвинт ходовий

Гвинт[1], також ґвинт[2] (від нім. Gewinde — «нарізка», «різьба», через пол. gwint), — деталь циліндричної, рідше конічної, форми з гвинтовою поверхнею або деталлю з гвинтовими лопатями. Його основне призначення — перетворювати обертальний рух на поступальний, і крутильний момент у лінійну силу або навпаки.

Більшість гвинтів затягуються обертанням за годинниковою стрілкою, що називається правою різьбою.[3] [4] Гвинти з лівою різьбою використовуються у виняткових випадках, наприклад, коли гвинт піддається піддається обертанню проти годинникової стрілки, що може призвести до ослаблення правостороннього гвинта. З цієї причини ліва педаль велосипеда має лівосторонню різьбу.[5]

Гвинтовий механізм є однією з шести класичних простих машин, визначених вченими епохи Відродження.[6] [7] [8]

Елементом, що передає зусилля можуть бути різного роду головки, шліци в торці стрижня тощо. Гвинт призначений для утворення нарізевого з'єднання або фіксації. Шуруп — це різновид гвинта, який має конічне звуження на кінці і створює нарізи при вкручуванні.

Залежно від призначення існують:

  • кріпильні гвинти (для роз'ємного з'єднання деталей);
  • настановні гвинти (для взаємної фіксації деталей).

Історія появи

Гвинтовий механізм був відомий ще у Стародавній Греції (як Архімедів гвинт). Пізніше його описав грецький математик Архіт Тарентський. У I столітті до н. е. дерев'яні гвинтові передачі вже широко застосовувалися в країнах Середземномор'я, в складі олійних і винних пресів. У Європі XV століття металеві гвинти як кріпильні вироби були дуже рідкісні, якщо взагалі були відомі.[9]

Ручні викрутки (в оригіналі фр. tournevis [10]) з'явилися не пізніше 1580 року, хоча широке поширення вони одержали тільки з початком XIX століття.[11] Спочатку гвинти були однією з численних різновидів кріплення в будівництві, і застосовувалися в столярному та ковальському ремеслах.

Широке поширення металевих гвинтів почалося після появи в 1760—1770 роках машин для їх масового потокового виготовлення.[12] Розвиток цих машин спочатку йшов двома шляхами: промислове виготовлення гвинтів до дерев на одноцільовій машині, і дрібносерійне штампування потрібних гвинтів майстрами на напівручній машинці зі змінним оснащенням.

Класифікація

Залежно від призначення існують:

  • кріпильні гвинти (для роз'ємного з'єднання деталей);
  • гвинти (для взаємної фіксації деталей).

Кріпильні гвинти

Кріпильні гвинти  — основна деталь рознімного гвинтового з'єднання, має вигляд стрижня з наріззю (гвинтом) на одному кінці та голівкою на іншому. Кріпильний гвинт по металу та інших твердих матеріалах найчастіше має циліндричний гвинт трикутного профілю. Невідповідальні кріпильні гвинти малого діаметра (до 8 мм) виконуються самонарізними з конічною ділянкою різьблення неповного профілю на кінці. Такий гвинт при загвинчуванні у гладкий отвір видавлює (у м'яких металах) або нарізує (у пластмасах і твердих металах) гвинтову різьбу. Кріпильний гвинт для дерев'яних деталей, або шуруп (шруб), має на кінці конічну ділянку гвинта. Голівка гвинта призначена для притискання деталей, що сполучаються, і взаємодії з інструментом (викруткою, гайковим ключем) для прикладання обертального моменту. Поширені стандартні кріпильні гвинти з шестигранною, квадратною й іншими голівками.

Головка гвинта служить для притиснення з'єднуваних деталей і захоплення гвинта викруткою, гайковим ключем, імбусовим ключем або іншим інструментом. Набули поширення кріпильні гвинти з круглою, шестигранною, квадратною та іншими головками.

Різновид головки гвинта — секретка — застосовується для утруднення відкручування гвинта сторонніми. Наприклад, гвинт з одним або двома отворами на головці (замість шліца), гвинти під Y-подібну викрутку тощо. У СРСР на залізницях (кріплення колійних пристроїв, рейок) часто застосовувалися 5-гранні болти. Для автолюбителів продаються «секретки» для кріплення коліс автомобіля — всі вони, як правило, вимагають свій унікальний нестандартний ключ.

На пострадянському просторі механічні властивості болтів, кріпильних гвинтів і шпильок із вуглецевих нелегованих і легованих сталей згідно з ГОСТом 1759.4-87 (ISO 898/1-78) за нормальних умов характеризують 11 класів міцності: 3.6; 4.6; 4.8; 5.6; 5.8; 6.6; 6.8; 8.8; 9.8; 10.9; 12.9. Перше число, помножене на 100, визначає номінальний тимчасовий опір в Н/мм², друге число (відокремлене крапкою від першого), помножене на 10, — відношення границі пружності до тимчасового опору у відсотках. Зведення чисел, помножене на 10, визначає номінальну границю пружності в Н/мм². Найпоширеніші гвинти та болти з класом міцності 8.8 (нормальної міцності).

Механічні властивості болтів, кріпильних гвинтів і шпильок із вуглецевих і легованих сталей згідно з ДСТУ ISO 898-1:2015[13] характеризують 9 класів міцності: 4.6; 4.8; 5.6; 5.8; 6.8; 8.8; 9.8; 10.9; 12.9. Перше число, помножене на 100, визначає номінальний тимчасовий опір в Н/мм².

З'єднання деталей за допомогою гвинта і гайки називаються болтовими, а призначені для них гвинти, відповідно, болтами. Болти, як правило, мають шестигранну головку «під ключ».

Установчі (стопорні) гвинти

Установчі (стопорні) гвинти з циліндричним і конічним кінцями

Установчі гвинти використовують для фіксування розташування деталей відносно одна до одної. Для цього на кінцях мають різні виступи або заглиблення для кращої фіксації деталей. За необхідності в деталях можуть робитися спеціальні отвори під кінці гвинтів.

Механічні властивості установчих гвинтів з вуглецевої або легованої сталі та подібних нарізевих кріпильних виробів, які не працюють на розтяг згідно з ДСТУ ISO 898-5:2005[14]. Характеризують 4 класи міцності: 14Н; 22Н; 33Н; 45Н.

  • Приклади кінців установчих гвинтів, по ГОСТ 12414-94 «Кінці болтів, гвинтів і шпильок. Розміри» (ISO 4753:1999):
    • конічний кінець;
    • плаский кінець;
    • циліндричний кінець;
    • засвердлений кінець;
    • ступінчастий кінець;
    • ступінчастий кінець зі сферою;
    • ступінчастий кінець з конусом;
  • за іншими стандартами:
    • рифлений кінець;
    • кульковий кінець;
    • симетричні настановні гвинти зі шліцами з обох сторін: застосовуються при автоматичному збиранні.

У маркшейдерських приладах гвинт — металевий стрижень зі спіральною наріззю й голівкою для обертання навколо осі.

Гвинт мікрометричний

Гвинт мікрометричний має точне виготовлення нарізі з малим кроком, застосовується у вимірювальних машинах, приладах і інструментах (наприклад, в мікрометрі — універсальному приладі, для вимірів лінійних розмірів контактним методом з високою точністю (до 1 мкм), перетворювальним механізмом якого є високоточна пара гвинт — гайка);

Елементи гвинта

Трьома основними елементами гвинта є:

  • Циліндричний стрижень — частина гвинта, що безпосередньо входить в отвір або вкручуються в матеріал. Стрижень частково або повністю покритий наріззю.
  • Голівка — частина гвинта, що служить для передачі на нього крутного моменту. Має лиски під гайковий ключ або шліц для викрутки. Форми голівки і шліца можуть бути дуже різноманітні.
  • Підголовник — необов'язкова частина гвинта, що безпосередньо примикає до голівки і служить для центрування гвинта або запобігання його провертання. Може мати циліндричний, овальний, квадратний перетин.

Форми головок

Форми головок гвинтів: a - плоска b - опукла с - кругла d - грибоподібна e - потайна f - напівпотайна

Залежно від призначення розрізняють такі основні форми головок:

  • пласка;
  • опукла;
  • кругла — зазвичай, в декоративних цілях;[15]
  • грибоподібна — низька головка сферичної форми;
  • потайна[16]: конічна головка з пласкою зовнішньою поверхнею, призначена для втоплювання в матеріал врівень, широко використовується для шурупів;
  • напівпотайна: нижня частина — як у потайної, але верх — не плоский, а закруглений.[17]

Деякі види гвинтів виготовляються з головкою, яка ламається при застосуванні достатнього зусилля, щоб запобігти вилученню після установки, часто для запобігання несанкціонованого доступу.

Види шліців


Прямий (плоский) шліц

Хрестоподібний шліц
Філіпс[18] (PH)

Хрестоподібний шліц
Pozidriv/SupaDriv (PZ)

Квадратна голівка

Шліц Робертсона

Шестигранна голівка

Шестигранний шліц

Захищений шестигранник
(pin-in-hex)

Шліц типу Torx (T, TX)

Захищений Torx (TR)

Шліц Tri-Wing

Шліц Torq-set

Голівка під вилковий ключ
(Snake-eye)

Шліц Triple square
XZN

Шліц Polydrive

Шліц One-way

Зіркоподібний 12-гранник

Зіркоподібний восьмигранник

Бристольский шліц

Шліц Pentalobe

Інструменти

Електричний гайковерт вкручує саморіз з хрестовою головкою в дерево

Ручний інструмент, який використовується для закручування більшості гвинтів, називається викруткою. Електричний інструмент, який виконує ту саму роботу, називається електричною викруткою; також можна використовувати електричні дрилі з насадками для закручування гвинтів. У випадках, коли міцність гвинтового з'єднання має вирішальне значення, використовуються викрутки з вимірюванням і обмеженням крутного моменту, щоб забезпечити достатню, але не надмірну силу, що розвивається гвинтом.

Сучасні гвинти мають найрізноманітніші типи шліців, для кожного з яких потрібен свій інструмент для закручування або витягання. Деякі типи шліців призначені для автоматичного складання в масовому виробництві таких виробів, як автомобілі. Більш екзотичні типи приводів гвинтів можуть використовуватися в ситуаціях, коли небажане втручання, наприклад, в електронних приладах, які не повинні обслуговуватися користувачем.

Нормативні документи

  • ДСТУ ГОСТ 21331:2008 Винты с накатанной высокой головкой. Конструкция и размеры (ГОСТ 21331-75, IDT).
  • ДСТУ ГОСТ 21332:2008 Винты с накатанной низкой головкой. Конструкция и размеры (ГОСТ 21332-75, IDT).
  • ДСТУ ГОСТ 21333:2008 Винты с накатанной низкой головкой и коническим концом. Конструкция и размеры (ГОСТ 21333-75, IDT).
  • ДСТУ ГОСТ 21334:2008 Винты с накатанной низкой головкой и ступенчатым концом. Конструкция и размеры (ГОСТ 21334-75, IDT).
  • ДСТУ ГОСТ 21335:2008 Винты с накатанной низкой головкой и засверленным концом. Конструкция и размеры (ГОСТ 21335-75, IDT).
  • ДСТУ ГОСТ 21336:2008 Винты с накатанной низкой головкой и закругленным концом. Конструкция и размеры (ГОСТ 21336-75, IDT).
  • ДСТУ ГОСТ 21337:2008 Винты с накатанной низкой головкой и цилиндрическим концом. Конструкция и размеры (ГОСТ 21337-75, IDT).
  • ДСТУ ГОСТ 24669:2008 Шлицы прямые для винтов и шурупов. Размеры (ГОСТ 24669-81, IDT).
  • ДСТУ EN ISO 7380-1:2018 Гвинти з напівкруглою головкою. Частина 1. Гвинти з напівкруглою головкою і шестигранним заглибленням під ключ (EN ISO 7380-1:2011, IDT; ISO 7380-1:2011, IDT).
  • ДСТУ EN ISO 7380-2:2018 Гвинти з напівкруглою головкою. Частина 2. Гвинти з напівкруглою головкою, шестигранним заглибленням під ключ і циліндричним буртом (EN ISO 7380-2:2011, IDT; ISO 7380-2:2011, IDT).
  • ДСТУ ISO 1207:2009 Ґвинти з циліндричною головкою та прямим шліцом. Клас точності А. Технічні вимоги (ISO 1207:1992, IDT).
  • ДСТУ ISO 7379:2018 Гвинти з шестигранною головкою (ISO 7379:1983, IDT).
  • ДСТУ ISO 1580:2007 Ґвинти з циліндричною округлою головкою та прямим шліцом. Клас точності А. Технічні умови (ISO 1580:1994, IDT).
  • ДСТУ ISO 2009:2008 Ґвинти з потайною головкою звичайного виду та прямим шліцем. Клас точності А. Технічні умови (ISO 2009:1994, IDT).
  • ДСТУ ISO 2010:2007 Ґвинти з напівпотайною головкою загального виду та прямим шліцом. Клас точності А. Технічні умови (ISO 2010:1994, IDT).
  • ДСТУ ISO 2342:2009 Ґвинти потайні стопорні з прямим шліцом і хвостовиком. Технічні вимоги (ISO 2342:2003, IDT).
  • ДСТУ ISO 4017-2001 Ґвинти з шестигранною головкою. Класи точності А і В. Технічні умови (ISO 4017:1999, IDT).
  • ДСТУ ISO 4018:2009 Ґвинти з шестигранною головкою. Клас точності С. Технічні вимоги (ISO 4018:1999, IDT).
  • ДСТУ ISO 4762:2006 Ґвинти з циліндричною головкою та шестигранною заглибиною «під ключ». Технічні умови (ISO 4762:2004, IDT).
  • ДСТУ ISO 7045:2006 Ґвинти з циліндричною головкою і хрестоподібним шліцем типу H або Z. Клас точності А. Технічні вимоги (ISO 7045:1994, IDT).
  • ДСТУ ISO 7046-1:2006 Ґвинти з пласкою потайною головкою (звичайного вигляду) і хрестоподібним шліцом типу Н або Z. Клас точності А. Частина 1. Ґвинти сталеві класу міцності 4.8. Технічні вимоги (ISO 7046-1:1994, IDT).
  • ДСТУ ISO 7046-2:2006 Ґвинти з пласкою потайною головкою (звичайного вигляду) і хрестоподібним шліцом. Клас точності А. Частина 2. Ґвинти з нержавкої сталі та кольорових металів класу міцності 8.8. Технічні вимоги (ISO 7046-2:1990, IDT).
  • ДСТУ ISO 7047:2007 Ґвинти з напівпотайною головкою (загального виду) та хрестоподібним шліцом типу H або Z. Клас точності А. Технічні умови (ISO 7047:1994, IDT).
  • ДСТУ ISO 7048:2007 Ґвинти з циліндричною головкою та хрестоподібним шліцом. Технічні умови (ISO 7048:1998, IDT).
  • ДСТУ ISO 8676:2009 Ґвинти з шестигранною головкою з метричною наріззю та дрібним кроком. Класи точності А і В. Технічні вимоги (ISO 8676:1999, IDT).
  • ДСТУ ISO 10642:2006 Ґвинти з потайною головкою та шестигранним заглибленням «під ключ». Технічні умови (ISO 10642:2004, IDT).

самонарізувальні:

  • ДСТУ ISO 1479:2008 Ґвинти самонарізувальні з шестигранною головкою. Технічні умови (ISO 1479:1983, IDT).
  • ДСТУ ISO 1481:2007 Ґвинти самонарізувальні з циліндричною округлою головкою та прямим шліцом. Технічні умови (ISO 1481:1983, IDT).
  • ДСТУ ISO 1482:2007 Ґвинти самонарізувальні з потайною головкою загального виду та прямим шліцом. Технічні умови (ISO 1482:1983, IDT).
  • ДСТУ ISO 1483:2007 Ґвинти самонарізувальні з напівпотайною головкою загального виду та прямим шліцем. Технічні умов (ISO 1483:1983, IDT).
  • ДСТУ ISO 7049:2007 Ґвинти самонарізувальні з циліндричною скругленою головкою і хрестоподібним шліцом. Технічні умови (ISO 7049:1983, IDT).
  • ДСТУ ISO 7050:2007 Ґвинти самонарізувальні з потайною головкою (загального виду) та хрестоподібним шліцом. Технічні умови (ISO 7050:1983, IDT).
  • ДСТУ ISO 7051:2007 Ґвинти самонарізувальні з напівпотайною головкою та хрестоподібним шліцом. Технічні умови (ISO 7051:1983, IDT).
  • ДСТУ ISO 7053:2007 Ґвинти самонарізувальні з шестигранною головкою та буртом. Технічні вимоги (ISO 7053:1992, IDT).
  • ДСТУ ISO 10509:2009 Ґвинти з шестигранною головкою зі скошеним буртом самонарізувальні. Технічні вимоги (ISO 10509:1992, IDT).

самосвердлувальні самонарізувальні:

  • ДСТУ ISO 15480:2007 Ґвинти самосвердлувальні самонарізувальні з шестигранною головкою з буртом. Технічні умови (ISO 15480:1999, IDT).
  • ДСТУ ISO 15481:2007 Ґвинти самосвердлувальні самонарізувальні з циліндричною скругленою головкою та хрестоподібним шліцом. Технічні умови (ISO 15481:1999, IDT).
  • ДСТУ ISO 15482:2007 Ґвинти самосвердлувальні самонарізувальні з потайною головкою та хрестоподібним шліцом. Технічні умови (ISO 15482:1999, IDT).
  • ДСТУ ISO 15483:2007 Ґвинти самосвердлувальні самонарізувальні з напівпотайною головкою та хрестоподібним шліцом. Технічні умови (ISO 15483:1999, IDT).

установчі:

  • ГОСТ 1476-93 (ИСО 7434-83) Винты установочные с коническим концом и прямым шлицем классов точности А и В. Технические условия (ГОСТ 1476-93 (ИСО 7434-83), IDT).
  • ГОСТ 1477-93 (ИСО 4766-84) Винты установочные с плоским концом и прямым шлицем классов точности А и В. Технические условия (ГОСТ 1477-93 (ИСО 4766-84), IDT).
  • ГОСТ 1478-93 (ИСО 7435-83) Винты установочные с цилиндрическим концом и прямым шлицем классов точности А и В. Технические условия (ГОСТ 1478-93 (ИСО 7435-83), IDT).
  • ГОСТ 1479-93 (ИСО 7436-83) Винты установочные с засверленным концом и прямым шлицем классов точности А и В. Технические условия (ГОСТ 1479-93 (ИСО 7436-83), IDT).
  • ГОСТ 8878-93 (ИСО 4027-77) Винты установочные с коническим концом и шестигранным углублением «под ключ» классов точности А и В. Технические условия (ГОСТ 8878-93 (ИСО 4027-77), IDT).
  • ГОСТ 11074-93 (ИСО 4026-77) Винты установочные с плоским концом и шестигранным углублением «под ключ» классов точности А и В. Технические условия (ГОСТ 11074-93 (ИСО 4026-77), IDT).
  • ГОСТ 11075-93 (ИСО 4028-77) Винты установочные с цилиндрическим концом и шестигранным углублением «под ключ» классов точности А и В. Технические условия (ГОСТ 11075-93 (ИСО 4028-77), IDT).
  • ДСТУ ISO 4029:2015 (ISO 4029:2003, IDT) Установчий ґвинт із шестигранним заглибленням під ключ і засвердленим кінцем (ISO 4029:2003, IDT).

Див. також

Література

Примітки

  1. ↑ Гвинт // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  2. ↑
  3. ↑ McManus, C. (2002). Right Hand, Left Hand: The Origins of Asymmetry in Brains, Bodies, Atoms and Cultures. Harvard University Press. с. 46. ISBN 978-0-674-01613-2.
  4. ↑ Anderson, J.G. (1983). Technical Shop Mathematics. Industrial Press. с. 200. ISBN 978-0-8311-1145-8.
  5. ↑ Brown, Sheldon. Bicycle Glossary: Pedal. Sheldon Brown. Процитовано 19 жовтня 2010.
  6. ↑ Anderson, William Ballantyne (1914). Physics for Technical Students: Mechanics and Heat. New York: McGraw Hill. с. 112. Процитовано 11 травня 2008.
  7. ↑ {{cite encyclopedia}}: Порожнє посилання на джерело (довідка)
  8. ↑ Morris, Christopher G. (1992). Academic Press Dictionary of Science and Technology. Gulf Professional Publishing. с. 1993. ISBN 978-0122004001.
  9. ↑ Am_Wood_Screws (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 31 травня 2012. Процитовано 30 квітня 2010.
  10. ↑ Rybczynski, 2000, с. 32–36, 44.
  11. ↑ Rybczynski, 2000, с. 34, 66, 90.
  12. ↑ Rybczynski, 2000, с. 75–99.
  13. ↑ ДСТУ ISO 898-1:2015 Механічні властивості кріпильних виробів із вуглецевої сталі й легованої сталі. Частина 1. Болти, гвинти та шпильки. Механічні властивості та методи випробування (ISO 898-1:2013, IDT)
  14. ↑ ДСТУ ISO 898-5:2005 Механічні властивості кріпильних виробів із вуглецевої та легованої сталі. Частина 5. Гвинти установні та подібні нарізеві кріпильні вироби, які не працюють на розтягування (ISO 898-5:1998, IDT)
  15. ↑ George Mitchell (1995). Carpentry and Joinery. Cengage Learning. с. 205.
  16. ↑ А.В. Міняйло, Л.М. Тіщенко, Д.І. Мазоренко та ін. (2013). Деталі машин (PDF) (укр.) . Київ: Агроосвіта. с. 359. ISBN 978‐966‐2007‐28‐2. {{cite book}}: Вказано більш, ніж один |pages= та |page= (довідка); Перевірте значення |isbn=: недійсний символ (довідка); Явне використання «та ін.» у: |last= (довідка)[недоступне посилання]
  17. ↑ George Mitchell (1995). Carpentry and Joinery. Cengage Learning. с. 205.
  18. ↑ Филлипс на сайте Phillips Screw Company. [Архівовано 6 квітня 2017 у Wayback Machine.](англ.)

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).