YaChudo

Гаррі Воррен

Переглядів: 0. Оновлено 02.11.2026.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Воррен.
Гаррі Воррен
Основна інформація
Повне ім'яітал. Salvatore Antonio Guaragna Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата народження24 грудня 1893[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце народженняБруклін, Нью-Йорк, Нью-Йорк, США Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата смерті22 вересня 1981[1][2][…] (87 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце смертіЛос-Анджелес, Каліфорнія, США[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняКладовище Вествуд Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство США Редагувати інформацію у Вікіданих
Національністьіталійці США Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіїкомпозитор, поет-пісняр, пісняр, кінокомпозитор, актор Редагувати інформацію у Вікіданих
Інструментифортепіано Редагувати інформацію у Вікіданих
Моваанглійська Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанрипопулярна музика Редагувати інформацію у Вікіданих
ПсевдонімиHarry Warren Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоHarry Warren and Al Dubind Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
CMNS: Файли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Га́рі Во́рен (англ. Harry Warren, уроджений — Salvatore Antonio Guaragna; 24 грудня 1893 — 22 вересня 1981[5]) — американський композитор і перший великий американський кінопісняр. Він був одинадцять разів номінований на премію «Оскар» за найкращу оригінальну пісню та тричі отримав «Оскар» за створення пісень Lullaby of Broadway, You'll Never Know та On the Atchison, Topeka and the Santa Fe. Він написав музику для першого блокбастера-мюзиклу «42-га вулиця», хореографом якого був Басбі Берклі, з яким він співпрацював над багатьма іншими музиклами.

За шістдесять років своєї кар'єри Воррен написав понад 800 пісень. Серед інших відомих хітів Воррена були I Only Have Eyes for You, You Must Have Been a Beautiful Baby, Jeepers Creepers, The Gold Diggers' Song (We're in the Money), That's Amore, There Will Never Be Another You, At Last та Chattanooga Choo Choo (остання з яких стала першою золотою платівкою в історії). Воррен був одним із найплідніших американських кінокомпозиторів, а його пісні звучали у понад 300 фільмах.

Біографія

Ранні роки

Ім'я Воррена при народженні — Сальваторе Антоніо Гуаранья. Він народився одиним з одинадцяти дітей італійських іммігрантів Антоніо (шевця) та Рейчел Де Луки Гуаранья, і виріс у Брукліні, штат Нью-Йорк. Його батько змінив прізвище на Воррен, коли Гаррі був дитиною. Хоча його батьки не мали змоги надати йому музичну освіту, Воррен рано зацікавився музикою і самостійно навчився грати на акордеоні свого батька. Він також співав у церковному хорі та навчився грати на барабанах. Він почав професійно грати на барабанах у 14 років і кинув середню школу у 16, щоб грати з оркестром свого хрещеного батька на пересувному карнавалі. Невдовзі він самостійно навчився грати на фортепіано, і до 1915 року працював у кіностудії Vitagraph Motion Picture Studios, де займався адміністративною роботою, такою як реквізитник, а також грав на фортепіано для акторів, знімався в епізодичних ролях і зрештою став асистентом режисера. Він також грав на фортепіано в кафе та кінотеатрах німого кіно. 1918 року він вступив до ВМС США, де почав писати пісні[6][7].

Кар'єра

У 1918—1981 роках Воррен написав понад 800 пісень, 500 з яких були опубліковані[8][9]. Загалом працював над піснями для 56 фільмів[10]. Зрештою його пісні використовувавлись у понад 300 фільмах та 112 мультфільмах, зокрема у Warner Bros. Cartoons, Looney Tunes та Merrie Melodies[11]. Його 42 пісні потрапили до списку десятки найкращих радіопрограми Your Hit Parade. 21 з них досягла першого місця у Your Hit Parade[9]. You'll Never Know з'являлася 24 рази[12]. Його пісня I Only Have Eyes for You входить до списку 25 найбільш виконуваних пісень 20-го століття, складеного Американським товариством композиторів, авторів та видавців (American Society of Composers, Authors and Publishers)[13]. 1929 року Воррен став директором ASCAP і був на посаді до 1932 року[14].

Деякі з його найвідоміших пісень були створені у співпраці з такими авторами авторами пісень, як Ел Дубін, Біллі Роуз, Мак Гордон, Лео Робін, Айра Гершвін та Джонні Мерсер. 1942 року пісня Гордона-Воррена Chattanooga Choo Choo у виконанні оркестру Гленна Міллера стала першою золотою платівкою в історії. Вона дев'ять тижнів пробула на першому місці в чарті поп-синглів Billboard у 1941—1942 роках, продавшись тиражем 1,2 мільйона копій[15]. Серед його найбільших хітів були I Only Have Eyes for You, , Jeepers Creepers, The Gold Diggers' Song (We're in the Money), That's Amore, At Last та There Will Never Be Another You, Forty-Second Street, Lullaby of Broadway, Serenade in Blue, You're Getting to Be a Habit with Me та Young and Healthy[16].

Ранні хіти та роки кіно

Першим хітом Воррена стала Rose of the Rio Grande (1922) на слова Едгара Леслі[17]. У 1920-х роках він написав низку хітів, зокрема I Love My Baby (My Baby Loves Me) та Seminola у 1925 році, Where Do You Work-a John? та In My Gondola у 1926 році та Nagasaki у 1928 році. 1930 року він написав музику до пісні Cheerful Little Earful для бродвейського ревю Біллі Роуз Sweet and Low, а також написав музику на слова Морта Діксона та Джо Янга для бродвейського ревю Еда Вінна The Laugh Parade у 1931 році[18].

Він почав працювати на Warner Brothers 1932 року, разом з Дубіном написавши музику до першого блокбастера-мюзиклу «42-га вулиця», і продовжував працювати там шість років, написавши музику ще до 32 мюзиклів[19]. З 1940 року він працював на 20th Century Fox, пишучи музику разом з Маком Гордоном[20]. З 1944 року він перейшов до MGM, де писав музику до таких музичних фільмів, як «Дівчата Харві» та «Барклі з Бродвею», у багатьох з яких головну роль зіграв Фред Астер. З початку 1950-х років він працював на Paramount, з початку 1950-х років, пишучи музику до фільму «Тільки для тебе» з Бінгом Кросбі та Джейн Вайман та фільму «Кедді» з Мартіном та Льюїсом, останній з яких містив хіт That's Amore. Він продовжував писати пісні до кількох комедій Джеррі Льюїса[21]. Воррен особливо визначився написанням музики до фільмів Басбі Берклі, з яким він разом працював над 18 фільмами[22].

Ворен тричі отримував премію «Оскар» за найкращу пісню, співпрацюючи з трьома різними авторами текстів: Lullaby of Broadway з Елом Дубіном у 1935 році, You'll Never Know з Маком Гордоном у 1943 році та On the Atchison, Topeka and the Santa Fe з Джонні Мерсером у 1946 році. Він був номінований одинадцять разів на премію «Оскар»[23].

Останні роки

1955 року Ворен написав пісню The Legend of Wyatt Earp, яка була використана в телесеріалі ABC / Desilu Studios «Життя та легенда про Вайатта Ерпа». Він також написав вступну музику Hey, Marty (на слова Педді Чаєфські) для фільму «Марті», який отримав премію «Оскар» за найкращий фільм у 1955 році[24]. Останнім музичним саундтреком для Бродвею, була музика для «Шангрі-Ла», адаптація п'єси Джеймса Хілтона «Загублений горизонт» 1956 року, яку поставили лише 21 раз. 1957 року він отримав свою останню номінацію на премію «Оскар» за пісню An Affair to Remember. Він продовжував писати пісні для фільмів протягом 1960-х і 1970-х років, але так і не досяг тієї слави, якою насолоджувався раніше. Його останнім саундтреком до фільму був фільм «Манхеттенська мелодія» 1980 року, але фільм так і не був знятий[25].

1962 року Воррен написав месу з латинським текстом. Вона була виконана десять років потому в Університеті Лойола Мерімаунт, але досі не була комерційно записана[26]. Він також написав майже три десятки коротких фортепіанних віньєток. Ноти вперше були опубліковані компанією Воррена Four Jays Music Co[27]. Десяток з них були випущені на альбомі 1975 року під назвою «Фортепіанні віньєтки Гаррі Воррена», який виконав Х'ю Делен[28]. Кілька піаністів зробили записи цих віньєток, включаючи самого Воррена[29].

Особисте життя

Воррен одружився з Джозефіною Венслер 1917 року. У них народився син Гаррі Молодший (1919—1938) та дочка Джоан (нар. 1925–н/а). Його дружина померла 1993 року. Воррен помер 22 вересня 1981 року в Лос-Анджелесі[30]. Він похований на кладовищі Меморіального парку Вествуд у Лос-Анджелесі. На табличці з епітафією Воррена є перші кілька нот пісні You'll Never Know[31].

Джерела

  1. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б Encyclopædia Britannica
  3. ↑ а б SNAC — 2010.
  4. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #134551028 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. ↑ Holden, Stephen (23 вересня 1981). Harry Warren, Songwriter, Is Dead. The New York Times. с. A1.
  6. ↑ PBS biography entry for Harry Warren. [Архівовано 2013-01-03 у Wayback Machine.] Accessed February 2009
  7. ↑ Jenkins, David. Biography [Архівовано 2012-04-24 у Wayback Machine.] at HarryWarrenMusic.com, accessed April 3, 2009
  8. ↑ List of Warren songs at HarryWarren.org [Архівовано 2009-03-05 у Wayback Machine.]
  9. ↑ а б Jenkins, David. «Harry Warren — Hollywood's Unknown Composer» [Архівовано 2006-04-26 у Wayback Machine.], HarryWarren.org
  10. ↑ PBS biography entry for Harry Warren. [Архівовано 2013-01-03 у Wayback Machine.] Accessed February 2009
  11. ↑ 212steakhouse.com. nobleriot.com. Процитовано 26 лютого 2026.
  12. ↑ Forte, p. 265
  13. ↑ Zinsser, pp. 137 and 251
  14. ↑ Jenkins, David. Biography [Архівовано 2012-04-24 у Wayback Machine.] at HarryWarrenMusic.com, accessed April 3, 2009
  15. ↑ [http://www.allmusic.com/album/r143869 «Chattanooga Choo Choo: The #1 Hits»], allmusic.com, accessed March 31, 2009
  16. ↑ PBS biography entry for Harry Warren. [Архівовано 2013-01-03 у Wayback Machine.] Accessed February 2009
  17. ↑ Harry Warren [Архівовано 2012-02-24 у Wayback Machine.] at Composers and Lyricists Database (1988)
  18. ↑ PBS biography entry for Harry Warren. [Архівовано 2013-01-03 у Wayback Machine.] Accessed February 2009
  19. ↑ 212steakhouse.com. nobleriot.com. Процитовано 26 лютого 2026.
  20. ↑ Zinsser, p. 137
  21. ↑ PBS biography entry for Harry Warren. [Архівовано 2013-01-03 у Wayback Machine.] Accessed February 2009
  22. ↑ Corliss, Richard.«That Old Feeling: We Need Harry Warren», Time, October 5, 2001
  23. ↑ PBS biography entry for Harry Warren. [Архівовано 2013-01-03 у Wayback Machine.] Accessed February 2009
  24. ↑ Holloway, Ronald. «Marty», Variety, March 22, 1955
  25. ↑ Jenkins, David. Biography [Архівовано 2012-04-24 у Wayback Machine.] at HarryWarrenMusic.com, accessed April 3, 2009
  26. ↑ Feinstein, p. 243
  27. ↑ Thomas, Tony (1975). The Hollywood Musical: The Saga of Songwriter Harry Warren. Citadel Press. с. 341. ISBN 0-8065-1066-8.
  28. ↑ «Harry Warren's Piano Vignettes», Discogs.com, 1975, accessed December 6, 2014
  29. ↑ [http://www.allmusic.com/album/mw0000917236 «Harry Warren: Piano Vignettes»], AllMusic, accessed December 6, 2014
  30. ↑ Holden, Stephen (23 вересня 1981). Harry Warren, Songwriter, Is Dead. The New York Times. с. A1.
  31. ↑ Warren, Westwood Village Seeing-stars, accessed March 30, 2009

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).