Ганна Кишка

Ганна Кишка Садовська
Ona Radvilaitė Kiškienė
Народилася	1525 Велике князівство Литовське
Померла	1600
Країна	Річ Посполита
Національність	литвинка
Діяльність	письменниця
Титул	княгиня
Конфесія	кальвінізм унітаріанство
Рід	Радзивілли
Батько	Ян Радзивілл
Мати	Ганна Костевич
У шлюбі з	Станіслав Кишка Кшиштоф Садовський
Діти	2 сина і 1 донька
Медіафайли у Вікісховищі

Ганна Радзивіл-Кишка Садовська (1525 — 1600) — литовська протестантська діячка Великого князівства Литовського в Речі Посполитій.

Походила з литовського магнатського роду Радзивіллів, гілки Медельської. Старша донька Яна Радзивілла, жмудського старости, і Ганни Костевич. Народилася в 1525 році. після смерті батька в 1542 році розділила з сестрами Петронеллою і Ельжбетою родинний спадок, отримавши чималі маєтності в Литві, зокрема Кедайняй. Близько 1552 року стала дружиною Станіслава Кишки, представника заможного магнатського роду. У 1554 році після смерті чоловіка стала опікуватися малими дітьми і керувати володіннями (70 міст і 400 сіл) замість синів. Вона підтримувала розвиток міст і підприємництва в своїх маєтках, зокрема 1568 року надала права містечку Райгруд.

Спочатку, як і її чоловік, вона була послідовником кальвінізму, який заохочувала у маєтках, виганяючи католицьких ксьондзів. У 1558 році вона заснувала кальвіністську церкву в Вегруві, а Кейдайняй став одним з провідних центрів Реформації у Литві.

Близько 1563 року вона стала відданим послідовником унітаріанства і пропагандистом руху польських братів. Вона брала участь у багатьох синодах, писала релігійні полеміки, зокрема, проти хрещення несвідомих дітей. В цьому дусі виховувала своїх дітей. Після смерті сестер Петронелли і Ельжбети у 1564 і 1565 роках відповідно успадкувала значну частину їх майна. У 1570 році вона відписала деякі маєтки королю Сигізмунду II Августу, який натомість передав Ганні Сельце.

У 1574 році одружилася з литовським магнатом^{[джерело?]} Кшиштофом Садовським. Того ж року відбувся розподіл маєтностей між Ганною і синами. Завдяки спільним зусиллям з другим чолвоіком в місті Кедайняй починають проводитися загальні сейми жмудських бояр, в 1588 році місто отримало привелей на торгівлю, а 15 квітня 1590 король Сигізмунд III надав місту магдебурзьке право. Померла у 1600 році.

1. Чоловік — Станіслав Кишка, воєвода вітебський.

Діти:

• Ян (1552—1592), генеральний староста жмудський
• Станіслав (д/н—1619), був глухонімим
• Ганна

2. Чоловік — Кшиштоф^{[джерело?]} Садовський, староста остринський, дітей не було.

• Janusz Kostewicz, Polski Słownik Biograficzny, t.14, s.343-4
• Zawadzki J. Siedziby Kiszków і Radziwiłłów na Białorusi w XVI–XVIIIwieku: opisy z zasobu Archiwum Głównego Akt Dawnych. Warszawa, 2002.